копія:
Справа № 2-120/2009 року
27 березня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Столярчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом
ОСОБА_1 до Командитного товариства ?втолегіон- ОСОБА_2 “, Акціонерного товариства ?країнська пожежно - страхова компанія“, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На обґрунтування вимог зазначав, що 31 березня 2006 року , приблизно в 22 год.30 хв. , його син ОСОБА_3 , керуючи легковим автомобілем ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1 , який належить йому (позивачу) , рухався по вул. Жовтневої Революції в м. Кіровограді. Під час повороту ліворуч сталося зіткнення із автомобілем під керуванням ОСОБА_4 , який здійснював обгін автомобіля під керуванням його сина , порушуючи при цьому Правила дорожнього руху , а саме-перед початком обгону не впевнився у тому, що водій транспортного засобу , що рухається попереду не подав сигнал про намір повороту ліворуч та здійснював обгін на перехресті. В результаті ДТП його (позивача) автомобіль було розбито. Вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта товарознавця становить 5348 грн. 17 коп. Крім того, зазначає, що він переживав моральні страждання, які полягають у стресі, та порушенні нормальних життєвих зв»язків.
Просив стягнути із ОСОБА_4 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5673 грн. 17 коп. ( 5348 грн. 17 коп. вартість відновлювального ремонту + 325 грн. за проведення експертизи); 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; 600 грн. за надання юридичної допомоги; 74 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ ( т.1, а.с. 4-5).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 листопада 2006 року проведено заміну неналежного відповідача ОСОБА_4 на належного КТ « Автолегіон ОСОБА_2 » та залучено до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача із правом заявляти самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 та «Українську пожежно-страхову компанію» ( т.1, а.с. 73).
У вересні 2007 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог і просив суд стягнути із КТ « Автолегіон ОСОБА_2 » - 8486 грн. 42 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; 600 грн. за надання юридичної допомоги; 74 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ ( т.1, а.с.87-88).
В судовому засіданні вищевказані позовні вимоги позивач та його представники підтримали у повному обсязі, вважають їх доведеними та обґрунтованими.
Відповідач - Командитне товариство ?втолегіон- ОСОБА_2 “, який був утворений шляхом зміни назви командитного товариства «Авто-Легіон» , зареєстрованого Реєстраційною Палатою Кіровоградського міськвиконкому 27.01.1999 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та є його правонаступником ( т.2 , а.с.81-83), його представник в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі , вважає, що вимоги є безпідставними та необґрунтованими, так як ОСОБА_4 , який на момент ДТП дійсно перебував з ними у трудових правовідносинах, не є винним у його скоєні.
Співвідповідач- Акціонерне товариство ?країнська пожежно - страхова компанія“, яка залучена згідно ухвали суду від 03.11.2008 року ( т.2, а.с. 59-60), її представник позовні вимоги не визнала, зазначила, що 13.06.2005 року між страховою компанією та КТ « Авто-Легіон» було укладено договір обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Термін страхування транспортних засобів визначено з 15.06.2005 року по 14.06.2006 року. Після ДТП 31.03.2006 року відповідач , як це передбачено договором, не звертався до страхової компанії та не надав відповідну заяву щодо виплати страхового відшкодування.
Третя особа - ОСОБА_4 пояснив, що ремонт автомобіля відповідача, на якому він працював, проводив за свої кошти , оскільки це таксі і повинно працювати, а чекати на оформлення страховою компанією відповідних виплат тягне за собою багато часу. Щодо ДТП 31.03.2006 року зазначив, що його вина відсутня, він керував автомобілем і намагався ухилитись від прямого зіткнення із автомобілем ОСОБА_1 , який порушив правила розвороту на перехресті.
Третя особа - ОСОБА_3 зазначив, що він 31.03.2006 року керував автомобілем ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1 , та рухався по вул.Ж. Революції із сторони вул. Радянської, в сторону провулку Училищного із швидкістю 15-20 км./год. в крайньому лівому ряду, так як хотів здійснити поворот ліворуч , перед початком маневру ввімкнув поворот . Коли почав поворот на ліво, виїхав на зустрічну смугу руху передньою частиною автомобіля. З лівого боку наближався автомобіль ОСОБА_4 , який здійснив зіткнення із його автомобілем.
Заслухавши пояснення сторін , їх представників, свідків, спеціаліста, вивчивши матеріали справи, в т.ч. матеріали по факту ДТП, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Встановлено, що 31 березня 2006 року близько 22 години 30 хвилин мала місце дорожньо-транспортна пригода на перехресті вул. Ж.Революції з вул.Радянською м.Кіровограда, на ділянці дороги з сухим асфальтобетонним покриттям проїзної частини, ширина якої по вул. Ж.Революції складає 15 м. Зіткнення сталося на зустрічній стороні проїзної частини за участю водіїв ОСОБА_3 , який керував автомобілем ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1 , належний позивачу ОСОБА_1 та водія ОСОБА_4 , який керував автомобілем (таксі) ВАЗ-21070, д/н НОМЕР_3 , належний КТ « Автолегіон- ОСОБА_2 ».
Згідно наданого до суду меморандуму КТ « Автолегіон- ОСОБА_2 » , утворений шляхом зміни назви командитного товариства «Авто-Легіон» , зареєстрованого Реєстраційною Палатою Кіровоградського міськвиконкому 27.01.1999 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та є його правонаступником ( т.2 , а.с.81-83).
Водій автомобіля ( таксі) ОСОБА_4 з 07.07.2005 року по 28.02.2007 року перебував із відповідачем , тобто на момент скоєння ДТП, в трудових правовідносинах , що підтверджено ксерокопією трудової книжки ( т.2, а.с. 92).
13.06.2005 року між відповідачем та співвідповідачем було укладено Договір №140 обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Термін страхування транспортних засобів визначено з 15.06.2005 року по 14.06.2006 року ( т.2, а.с. 84-91).
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі( право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не визнається володільцем джерела і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов»язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності трьох підстав для виникнення відповідальності а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв»язку між протиправною дією та шкодою . Вина заподіювача шкоди не вимагається.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він їхав у автомобілі (таксі) під керуванням ОСОБА_4 в якості пасажира на залізничний вокзал. На перехресті біля ринку »Босфор» , автомобіль, який був припаркований біля тротуару почав різко рухатись та здійснювати поворот ліворуч. Водій таксі , щоб уникнути зіткнення вивернув рульове колесо ліворуч.
Свідок ОСОБА_6 , який працює старшим інспектором ДАІ, суду пояснив, що він виїзджав на місце ДТП, яке сталось 31.03. 2006 року за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , складав схему дорожньо-транспортної пригоди, за участю водіїв, а також понятих , які в ній зазначені і на місці її підписали.
Протокол адмінправопорушення не складався , так як не можна було встановити, хто був винним в дорожньо-транспортній пригоді .
Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_7 , який проводив в порядку ст. 97 КПК України транспортно-трасологічне дослідження та авто - технічне дослідження по матеріалам ДТП, пояснював, що надані йому на дослідження матеріали не містили слідової інформації, яка відображає фактичний напрямок руху перед зіткненням хоча б одного з транспортних засобів-учасників ДТП, визначити хто був винним в ДТП він не може. Підтвердив свої висновки , які містяться в матеріалах по факту ДТП.
Свідок ОСОБА_8 пояснював, що 31.03.2006 року він стояв на зупинці , на дорозі була розмітка, коли приїхали працівники ДАІ він підписував схему ДТП.
Свідок ОСОБА_9 пояснював, що також стояв на зупинці і бачив як червоний автомобіль виконував лівий поворот, за ним позаду рухався автомобіль (таксі) , який виїхав на зустрічну смугу і почав виконувати обгін, внаслідок чого вони зіткнулись . Від удару червоний автомобіль відкинуло на свою смугу , де він і зупинився, а автомобіль ( таксі) проїхав до наступного світлофору, а вже потім повернувся назад до перехрестя.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З наданих стороною позивача доказів , свідчень вказаних вище свідків , суд позбавлений можливості зробити висновок щодо розвитку події та обставин ДТП, яке мало місце 31.03.2006 року. Судом неодноразово роз»яснювалось стороні позивача право на клопотання щодо призначення авто - технічної та трасологічної експертиз, а також наслідки не вчинення такої процесуальної дії, оскільки допитаний в судовому засіданні спеціаліст, який проводив дослідження на підставі матеріалів по ДТП, наданих йому дізнавачем ДАІ , не зміг відповісти на запитання щодо розвитку події та обставин ДТП. Сторона позивача відмовилась від проведення зазначених експертиз. Покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не можуть братись за основу, між ними відсутній взаємний зв»язок із іншими матеріалами ДТП.
Тому суд вважає, що докази, які знаходяться в матеріалах справи не підтверджують причинний зв»язок між діями ОСОБА_4 та дорожньо-транспортною пригодою , яка мала місце 31.03.2006 року, а як наслідок , відповідач та співвідповідач не повинен відшкодовувати шкоду, яка була спричинена автомобілю позивача, а відтак і моральну шкоду та понесені ним судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 3, 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Командитного товариства ?втолегіон- ОСОБА_2 “, Акціонерного товариства ?країнська пожежно - страхова компанія“, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягненні судових витрат - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя підпис О.В.Бершадська
Згідно з о ригіналом:
Суддя Кіровського райсуду
м. Кіровограда О.В.Бершадська