Іменем України
28 жовтня 2013 р. (15:32 год.) Справа №801/9789/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом
Приватного акціонерного товариства «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340»
до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим
про визнання протиправною та скасування постанови,
за участю представників сторін:
від позивача: Меріць К.С., довіреність № б/н від 11.06.13, ;
від відповідача: Чернейкіна Т.І., довіреність № 0321/9982 від 28.10.13р.;
Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим про визнання протиправною та скасування постанови ВДВС Бахчисарайського РУЮ про стягнення виконавчого збору від 20.09.2013р. в сумі 4680,31 грн., згідно вимоги про сплату боргу № 1471, виданої УПФУ в Бахчисарайському районі 05.08.2013р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в силу положень ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, яким на думку позивача є єдиний соціальний внесок, щодо стягнення якого відкрито виконавче провадження.
В судовому засіданні 28.10.2003р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення повних вимог заперечував, про що надав суду письмові заперечення на позов (а.с.16-17), в яких зазначив, що позивачем не вірно розтлумачено положення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині віднесення заборгованості з ЄСВ до періодичних платежів.
Розглянув подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд -
Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 39718543 від 12.09.2013р. заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіною Т.І. відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу № Ю 1471, виданої 05.08.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, та надано боржнику - Приватному акціонерному товариству «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340» строк до 19.09.2013р. для добровільного виконання виконавчого документу - вимоги про сплату боргу № 1471 (а.с.20).
Вказана постанова відкриття виконавчого провадження ВП № 39718543 від 12.09.2013р. надіслана на адресу ПАТ «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340» та отримана боржником 13.09.2013р., про що свідчить відмітка в Розносній книзі для місцевої кореспонденції відповідача (а.с.22).
Постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 39718543 від 20.09.2013р. заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіною Т.І. приєднано виконавче провадження № 39718543 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю 1471, виданої 05.08.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, до зведеного виконавчого провадження № 38156561, яке веде ВДВС Бахчисарайського РУЮ АРК (а.с.23).
За невиконання боржником добровільно у строк до 19.09.2013р. вимоги про сплату боргу № Ю 1471 від 05.08.2013р. УПФУ в Бахчисарайському районі АРК заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіною Т.І. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39718543 від 20.09.2013р., якою стягнуто з боржника - ПАТ «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340» виконавчий збір у розмірі 4680,31 грн. (а.с.21).
Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39718543 від 20.09.2013р. отримана позивачем 08.10.2013р., про що відмітка в Журналі вхідної кореспонденції позивача (зворотній бік а.с.15).
Не погодившись з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39718543 від 20.09.2013р. позивач оскаржив її в судовому порядку.
Перевіряючи правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 606).
Згідно визначення поняття, наведеного в ч. 1 ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Зокрема, п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону № 606 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Як визначено нормами абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 25 Закону № 2464).
Частиною 1 ст. 19 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Суд зазначає, що виконавче провадження ВП № 39718543 було відкрито відповідачем на підставі вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК про сплату боргу № Ю 1471 від 05.08.2013р. про сплату недоїмки в розмірі 46803,11 грн. (а.с.18).
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Суд зазначає, що в постанові ВП № 39718543 від 12.09.2013р. про відкриття виконавчого провадження позивачу було запропоновано самостійно сплатити суму боргу зі встановленням граничного строку сплати - до 19.09.2013р.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Положеннями частини 1 ст. 28 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
На підставі цієї норми оскаржуваною постановою заступника начальника ВДВС Бахчисарайського управління юстиції Чернейкіної Т.І. від 20.09.2013р. стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 4680,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в силу положень ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір в даному випадку не стягується, оскільки єдиний соціальний внесок (про стягнення якого звернулось управління пенсійного фонду до виконавчої служби) є періодичним платежем, з приводу чого суд звертає увагу на таке.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону № 606 виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Аналізуючи наведену норму, суд зазначає, що, дійсно, одним з випадків, який звільняє державного виконавця від права стягувати, а боржника - від обов'язку сплачувати виконавчий збір, є випадок, коли виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчих документів про стягнення періодичних платежів. Однак, суд не може погодитися з тим, що єдиний соціальний внесок відноситься до цієї категорії платежів, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. № 74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція № 74/5), яка розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606), визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Аналізуючи положення вказаного підзаконного нормативно-правового акта судом зроблено висновок, що, загалом, в рамках виконавчого провадження законодавець веде мову про стягнення таких періодичних платежів, як: аліменти чи відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я тощо. Вказана позиція простежується в декількох нормах цієї Інструкції.
Так, згідно пп. 3.3.4 п. 3.3 Інструкції № 74/5, рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 Інструкції № 74/5 відрахування із заробітної плати (заробітку) чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів та розпорядження (додаток 32).
З Додатку 32 до пункту 7.2.1 Інструкції № 74/5 вбачається, що у виконавчих листах при стягненні періодичних платежів (аліментів) у відповідних графах виконавчого документа робиться запис про утримання суми боргу та про час утримання періодичних платежів.
Зазначаючи слово в дужках, законодавець розшифровує поняття періодичних платежів, їх природу та дає підстави для тлумачення цього поняття як аліментів, тобто права подружжя на утримання згідно положень Сімейного кодексу України.
Крім того, частиною 4 ст. 25 Закону України № 606 передбачено, що у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.
Аналогічні положення закріплені в пп. 4.1.4 п. 4.1 Інструкції № 74/5, яким передбачено, що у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог, стягнення штрафу із засудженого строк для добровільного виконання не встановлюється.
З постанови від 12.09.2013р. ВП № 39718543 про відкриття виконавчого провадження вбачається, що позивачу надано строк для самостійного виконання рішення, що, в свою, чергу, спростовує твердження останнього стосовно стягнення саме періодичних платежів в рамках цього виконавчого провадження, оскільки не узгоджується з положеннями вищенаведених норм законодавства.
В той же час, згідно визначення поняття, наведеного в п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, різниця між періодичними платежами, що стягуються державними виконавцями при здійсненні виконавчого провадження, та сумами внесків, які підлягають обов'язковій сплаті до бюджету за звітні періоди згідно з нормами чинного законодавства, полягає в тому, що відповідна періодичність, мова про яку йдеться в ч. 2 ст. 28 Закону України № 606, виникає після відкриття провадження у справі за єдиним документом, зазначені суми в якому стягуються держвиконавцем протягом певного визначеного періоду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку щодо неможливості віднесення єдиного внеску, за стягненням якого відкрито виконавче провадження ВП № 39718543, до періодичного платежу, а отже підстави для звільнення позивача від сплати виконавчого збору - відсутні, так само як і підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності винесеної 20.09.2013р. постанови про стягнення з боржника - приватного акціонерного товариства «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340» виконавчого збору в розмірі 4680,31 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 39718543 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № Ю 1471 від 05.08.2013р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 46803,11 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
В судовому засіданні 28.10.2013р. були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 31.10.2013 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.О. Кушнова