23 жовтня 2013 р. Справа № 2а/0470/7865/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
представника позивача відповідача Тараско О.П ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про про стягнення коштів, -
06.09.2011 року Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 ( далі - відповідач, ОСОБА_5) про стягнення коштів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 р. адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення коштів залишено без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду від 31.07.2012р. позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
26.09.2013 р. зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 27.09.2013 року дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що ОСОБА_5, шукаючу роботу, зареєстровану у Лівобережному районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська, 10.08.2001 року знято з обліку центра зайнятості відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219, пп. «е» п.44 Закону.
Позивачем здійснено перевірку обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю особі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на підставі звірки даних центру занятості в ДПА.
Перебуваючи на обліку центрі зайнятості як безробітна ОСОБА_5 не повідомила Центр, що в період з 01.06.2008 по 31.12.2008 перебувала в трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Петра - Плюс», та отримувала дохід.
Таким чином, ОСОБА_5, перебуваючи на обліку в Центрі як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно працювала і отримувала заробітну плату, що переводить її в статус осіб, які не можуть бути визнані безробітними. Отже, вона не мала права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки, згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
З огляду на вищевикладене позивач вважає дії відповідача протизаконними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представник позивача у судове засідання з'явилися, адміністративний позов підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з'явилася, надала суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в задоволені позовних вимог просила відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_5 була зареєстрована у Лівобережному районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська.
Статус безробітної ОСОБА_5 надано з 10.11.2008 року та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі тривалістю з 10.11.2008 по 09.08.2009 рр., відповідно до частин 1,3,4 статті 22, частині 1 статті 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 (далі - Порядок).
10.08.2009 року ОСОБА_5 було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з отриманням права на пенсію відповідно до пп.7 п.1 статті 31 Закону.
10.11.2009 року ОСОБА_5 знято з обліку центра зайнятості відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219; пп. «е» п.44 Закону.
Після зняття відповідача з обліку позивачем здійсненив перевірку обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю особі відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на підставі звірки даних центру зайнятості з ДПА.
Згідно статті 34 Закону, зокрема частини 4 пункту 2, Центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного страхування, зобов'язаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення та виплати застрахованим особам допомоги по безробіттю (абз. 5 частини другої ст.. 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2464 - VI від 08.07.2010 р.).
Цього також вимагає документ про Положення Лівобережного центру зайнятості м. Дніпропетровська від 01.09.2010 р., затвердженого директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості Кузнецовою В.П. (зокрема пункт 1.9.5 - контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат з Фонду, та пункт 3.13 - здійснення контролю за своєчасним і повним внесенням інформації, наданої клієнтами Центру до електронної бази даних та підтримка її в актуальному стані.
Суд звертає увагу на те, що позивачем було здійснено перевірку обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю на підставі звірки даних центру зайнятості з ДПА не тоді, коли ОСОБА_5 ставала на облік (03.11.2008 р.), як того вимагає стаття 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», і навіть не на протязі шести місяців, як того вимагає «Порядок надання допомоги по безробіттю», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 (пункти 6.4 та 6.5 Порядку), а коли відповідача було знято з обліку в серпні місяці 2009 р.
Таким чином, співробітники Центру зайнятості відповідальні за нездійснення контролю за своєчасним і повним внесенням інформації (п. 3.13 Положення про Лівобережний центр зайнятості м. Дніпропетровська). Вони не здійснювали цей контроль на протязі дев'яти місяців, впродовж яких ОСОБА_5 знаходилась на обліку, що суперечить «Положенню про Лівобережний центр зайнятості М. Дніпропетровська».
Крім того суду зазначає, що постановою від 05.03.2012 року Самарського РВ ГУМВС України порушено кримінальну справу та прийнято її до провадження по факту вчинення посадовими особами ТОВ «Петра - Плюс» шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_5 Так, постановою від 13.04.2013 Самарського РВ ГУМВС України було встановлено, що посадові особи ТОВ «Петра - Плюс» з метою отримання вигоди та з корисних мотивів, шляхом зловживання довірою уклали з ОСОБА_5 трудову угоду на разове виконання проектної роботи та заволоділи документами ОСОБА_5 . Надалі, без відома і згоди останньої офіційно працевлаштували її на ТОВ "Петра - Плюс", відкрили на ім'я ОСОБА_5 зарплатну картку, на яку в період часу з червня по грудень 2008 нараховувалася заробітна плата, яку ОСОБА_5 не отримувала. Вищевказаною постановою ОСОБА_5 визнано потерпілою.
Також суд звертає увагу на той факт, що позивач не надав суду оригінал довідки від ТОВ «Петра - Плюс» від 20.08.2009 р. про те, що ОСОБА_5 дійсно працювала на посаді провідного архітектора по строковій угоді з 01.06.2008 р. по 31.12.2008 р.
Таким чином, у суду є сумніви щодо вірогідності цієї довідки, оскільки відповідач стверджує, що вона дійсно працювала в ТОВ «Петра - Плюс» тимчасово по строковій угоді.
Згідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду у період одержання допомоги по безробіттю (п. 4 ч.5 статті 31 в редакції Закону №884 - VI від 15.01.2009 р.).
Згідно Порядку надання допомоги по безробіттю (частина 5), відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю (пункт 4), тривалість виплати допомоги скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи (абзац перший підпункту першого пункту 5.4 в редакції Наказу Міністерства праці та соціальної політики №52 від 11.02.2009 р.).
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення кошті - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 року
Суддя Н.В. Захарчук