копія
23 вересня 2013 р. Справа № 804/10055/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Остренко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській про визнання дій незаконними та скасування припису, -
23 липня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати дії головного інспектора праці Тарабанько Світлани Леонідівни щодо проведення перевірки дотримання трудового законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, оформлення результатів переврки актом №04-05-007/241 незаконними та скасувати припис №04-05-007/241-174 від 10.07.2013 р., складений стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 24 липня 2013 року позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишено без руху та встановлено строк до 08 серпня 2013 року для усунення недоліків.
05 серпня 2013 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06 серпня 2013 року провадження по даній адміністративній справі було відкрито та призначено до розгляду у судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.
Головним державним інспектором праці Тарабанько С.Л. в період з 05.07.2013 по 09.07.2013 р. було проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця ОСОБА_5. За результатами вказаної перевірки було складено акт №04-05-007/241 та винесено припис №04-05-007/241-174.
Позивач зазначає, що в приписі вказано, підставою для проведення перевірки була лише пропозиція СВ Довгинцівського РВ КМУ ГУМВС України у дніпропетровській області, що не містила вказівок на конкретні питання, щодо яких необхідно було проведення перевірки. Також, позивач стверджує, що вона не була ознайомлена з підставою проведення позапланового заходу та копія відповідного документа їй не надавалась.
Позивач зазначає, що покладення Територіальною державною інспекцією з пи тань праці в Дніпропетровській області зобов'язання на ФОП ОСОБА_5 укласти трудові договори, суперечить встановленому Конституцією України порядку. ФОП ОСОБА_5, як суб'єкт господарювання вправі на власний розсуд організовувати вико нання статутних завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов'язуючи ФОП ОСОБА_5 укласти трудові договори, не було враховано, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб'єкта господарю вання. В свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між ФОП ОСОБА_5 та фізичними особами зумовлена волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови, щодо яких досягнуто двосторонньої домо вленості на врегулювання відносин на підставі цивільного, а не трудового законодавства.
Відтак, позивач вважає, що змушування ФОП ОСОБА_5 через припис привести укладені діючі договори у відповідність до трудового законодавства є втручанням у внутрішню діяль ність суб'єкта господарювання, визначений відповідачем спосіб не відповідає правовому порядку, а тому такий припис не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши наступне.
За пропозицією слідчого відділу Довгинцівського районного відділу Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області вих. № СО-2724 від 12.04.2013р., у якого знаходиться кримінальне впровадження № 12012040720000108 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України стосовно ФОП ОСОБА_5 з 05.07.2013р. по 09.07.2013р. була проведена позапланова перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_5 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
09.07.2013р. була проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_5 з питань: оформлення трудових відносин, оплати праці охоронцям автостоянки «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 за 2011-2013 роки, за результатами якої складено акт перевірки № 04-05-007/241 від 09.07.2013р. Для перевірки були надані договори цивільно -правового характеру, акти прийому-передачі виконаних робіт, відомості про нарахування та видачу грошових коштів.
При перевірці було виявлено, що укладені договори цивільно-правового характеру мають ознаки трудового договору, а саме: цивільно-правові договори укладені не на послугу - «прийом» охорона», а на професію - «прийомщик - охоронник» (у класифікаторі професій ДК 003:2010 від 01.11.2010р., професії прийомщик - охоронник не існує). Також з ОСОБА_7 укладені цивільно - правові договори за умовами стажування з 24.03.2013р. по 24.04.2013р., та з 03.05.2013р. по 03.06.2013р.
Керуючись вищевикладеним, відповідач вважає, що цивільно-правові договори укладені з раніше переліченими фізичними особами мають ознаки строкового трудового договору (ст.21, 23 КЗпПУ), що в свою чергу позбавляє робітників права на соціальний захист у випадку при тимчасовій втраті працездатності, у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, а також прав та гарантій передбачених умовами трудового чинного законодавства України.
Таким чином, відповідач не визнає дії незаконними та скасування внесеного припису від 10.07.2013р. № 04-05-007/241-174 вважає безпідставним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, головним державним інспектором праці Тарабанько С.Л. в період з 05.07.2013 по 09.07.2013 р. було проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця ОСОБА_5. За результатами вказаної перевірки було складено акт №04-05-007/241 та винесено припис №04-05-007/241-174.
25.06.2013р. був виданий повторний Наказ № 181-К від 25.06.2013р. та направлення про проведення позапланової перевірки у ФОП ОСОБА_5 від 25.06.2013р. № 181-К/007. Направлення № 181-К/007 від 25.06.2013р. ОСОБА_5 отримала особисто 05.07.2013р., про що свідчить її підпис. 09.07.2013р. була проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_5 з питань: оформлення трудових відносин, оплати праці охоронцям автостоянки «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 за 2011-2013 роки, за результатами якої складено акт перевірки № 04-05-007/241 від 09.07.2013р. Для перевірки були надані договори цивільно -правового характеру, акти прийому-передачі виконаних робіт, відомості про нарахування та видачу грошових коштів. При перевірці було виявлено, що укладені договори цивільно-правового характеру мають ознаки трудового договору, а саме: цивільно-правові договори укладені не на послугу - «прийом» охорона», а на професію - «прийомщик - охоронник» (у класифікаторі професій ДК 003:2010 від 01.11.2010р., професії прийомщик - охоронник не існує). Також з ОСОБА_7 укладені цивільно - правові договори за умовами стажування з 24.03.2013р. по 24.04.2013р., та з 03.05.2013р. по 03.06.2013р.
З огляду на Лист Мінпраці від 26.12.2003 року №06/1-4/200 «Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду» визначено, що відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачень законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Серед ознак, за допомогою яких відрізняються один вид договору від іншого, можна виділити такі: за договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу.
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядчик, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір. При цьому неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт, а також робіт, які мають постійний характер виконання.
Суд звертає увагу, стаття 901 Цивільного кодексу визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У трудовому договорі (контракті) може бути зазначено:
- роботу, що підлягає виконанню працівником;
- права та обов'язки сторін;
- розмір і порядок виплати заробітної плати та винагород;
- соціальні гарантії та компенсації працівнику.
При укладанні договорів підряду чи надання послуг виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку на підприємстві (його не табелюють), не отримує заробітну плату (в договорах визначено ціну виконаних робіт, наданих послуг), а також не має соціальних гарантій, не може отримувати виплати за рахунок фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, не має права на відпустку та виконує роботу (надає послуги) на свій страх і ризик.
Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Причому по закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється; працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією, обумовленою в трудовому договорі. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці.
В судовому засіданні судом були дослідженні цивільно - правові договори, акти прийому - передачі виконаних робіт, відомості про нарахування і видачу грошових коштів, надані представником позивача. Дослідивши вищевказані документи, суд зазначає, що цивільно-правові договори укладені з раніше переліченими фізичними особами мають ознаки строкового трудового договору, що в свою чергу позбавляє робітників права на соціальний захист у випадку при тимчасовій втраті працездатності, у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, а також прав та гарантій передбачених умовами трудового чинного законодавства України.
Таким чином, суд вважає, що надані представником позивача цивільно - правові договори не відповідають формі трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.201 №260.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, дослідженні судом у ході судового розгляду, у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач діяв законно та правомірно, а винесений ним припис №04-05-007/241-174 від 10.07.2013 р., складений стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 не суперечить чинному законодавству, суд вважає за необхідне відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування припису - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Суддя Постанова не набрала законної сили 23.09.2013р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук Н.В. Захарчук