33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" січня 2009 р. Справа № 3/67
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Рівне
про стягнення заборгованості в сумі 2 720 грн. 00 коп.
Суддя
Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_1
Від відповідача : Бухта Н.А.
Стаття 22 ГПК України сторонам роз'яснена.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся про стягнення 2720 грн. оплати послуг ліквідатора.
Позов обгрунтовує наступним.
За заявою Державної податкової інспекції міста Рівне господарським судом Рівненської області у 2007 році порушено провадження у справі № 8/33 про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_2 відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(Особливості банкрутства відсутнього боржника).
Постановою господарського суду Рівненської області № 8/33 від 30 серпня 2007 року підприємця ОСОБА_2, ІК НОМЕР_1, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора - Драгун Ірину Іванівну та встановлено плату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно. Позивача призначено ліквідатором за поданням Рівненського обласного сектора з питань банкрутства.
Здійснюючи визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»повноваження, Позивачем подано до господарського Рівненської області звіт ліквідатора по проведеній роботі, звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора і ліквідаційний баланс підприємства - банкрута.
Ухвалою господарського суду Рівненської області № 8/33 від 10 січня 2008 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора про оплату послуг у сумі 2 720,00 гривень за період з вересня по листопад 2007 року (включно), які не виплачені.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що цей спір підлягає розгляду у межах банкрутської справи і просить провадження у справі припинити.
Заслухавши пояснення сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що у позові спір відмовити з огляду на таке.
За заявою Державної податкової інспекції у м. Рівне Господарським судом Рівненської області у 2007 році було порушено провадження у справі №8/33 про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_2 відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою Господарського суду Рівненської області від 30.08.07 у справі №8/33 Приватного підприємця ОСОБА_2 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено - Драгун Ірину Іванівну - ліцензія серії АОО №813580 видана Державним департаментом з питань банкрутства. При цьому, ліквідатору встановлено оплату послуг в максимальному розмірі, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та зобов'язано ліквідатора після ліквідаційної процедури скласти звіт про роботу, ліквідаційний баланс та подати на розгляд і затвердження господарського суду. Позивача призначено ліквідатором за поданням уповноваженого державного органу - Рівненським обласним сектором з питань банкрутства. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.01.08 у справі №8/33 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Приватного підприємця Лащука В.Є. та припинено провадження у справі. Відповідно до приписів частин10, 14 статті 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат ліквідатора у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг ліквідатора за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного ліквідатора, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі визначеному цією статтею. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку. Отже, оплата послуг і відшкодування витрат ліквідатора здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та, відповідно виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі. Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, повинен оцінити діяльність призначеного ним ліквідатора, оскільки лише суд обізнаний з обставинами виконання ліквідатором, покладених на нього обов'язків, тобто має відомості щодо обсягу та строків надання ним послуг. Таким чином, відносини щодо оплати послуг ліквідатора нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, а відтак такі вимоги повинні розглядатися в межах справи про банкрутство.
Щодо посилань скаржника про необхідність розгляду даного спору за приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорії справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, крім спорів, виниклих публічно-правових відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних судів. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.
Статтею 3 названого Кодексу визначено перелік суб'єктів владних повноважень. Так, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому, такі функції повинні здійснюватись суб'єктом владних повноважень виключно у тих правовідносинах у яких виник спір. Як установлено судом вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 2720 грн. заборгованості зі сплати наданих позивачем послуг ліквідатора за проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, а відтак, даний спір підлягає розгляду приписами господарського процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Суддя
Рішення підписано " " лютого 2009 року.