печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18549/13-ц
22 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Пилаєвої М.К.,
при секретарі - Савченко Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальностю «Компанія Трансенерго», далі ТОВ «Компанія Трансенерго», про забезпечення позову товариства до ОСОБА_2 - про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2005, договору про внесення змін до договору від 22.09.2005 та визнання права власності, -
В провадженні суду з 20.09.2013 знаходиться вищевказана цивільна справа. Позивач просить визнати недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18.08.2005 та договір про внесення змін та доповнень до вказаного договору від 22.09.2005, укладені між ТОВ «Компанія Трансенерго» в особі Генерального директора товариства Гуленка В.В. та відповідачем ОСОБА_2, посилаючись на відсутність у Генерального директора товариства Гуленка В.В. на те повноважень, та у зв'язку з цим, просить визнати за товариством право власності на вказану квартиру.
22.10.2013 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру АДРЕСА_1, та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири, в обґрунтування заяви посилаючись на те, що метою вжиття таких заходів є необхідність попередити можливе відчуження відповідачем спірної квартири, що матиме наслідком неможливість та утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимог за даним позовом.
На підставі ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву без повідомлення та у відсутність осіб у справі.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими вимогами.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом обраних позивачем заходів забезпечення позову, оскільки позивачем необґрунтовано та не доведено наявності підстав для вжиття таких заходів.
Зокрема, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що відповідач має намір відчужити спірну квартиру.
Крім того, обрані позивачем способи забезпечення на відповідають заявленим вимогам, зокрема, оскільки відчуження спірної квартири не може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про визнання договору недійсним та визнання права власності на спірну квартиру, яке згідно цивільного законодавства України виникає з моменту його державної реєстрації, разом з тим, вимог про застосування наслідків недійсності правочину, повернення сторін в попередній стан чи витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач до відповідача не заявляє.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність достатніх даних вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення вимог позивача.
Відтак, заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.151-152, ст.153, ст.210, ст.293 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальностю «Компанія Трансенерго», про забезпечення позову товариства до ОСОБА_2 - про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2005, договору про внесення змін до договору від 22.09.2005 та визнання права власності, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення, а особами у справі, які не були присутні при її проголошенні, з дня отримання копії ухвали Апеляційному суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Печерського
районного суду міста Києва М.К. Пилаєва