79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" жовтня 2013 р. Справа № 5010/1403/2012-Б-26/39
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Продтранс»
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2013р.
у справі № 5010/1403/2012-Б-26/39
за заявою Управління ПФУ в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ
до ДП «Торговий дім «Роксолана», м.Івано-Франківськ
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від боржника - не з»явився
арбітражний керуючий - не з»явився
В ході судового засідання позивачу права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Скаржник 25.10.2013р. надіслав на адресу Львівського апеляційного господарського суду клопотання № 315 від 22.10.2013р. про розгляд апеляційної скарги за відсутності повноважного представника, яке колегією суддів розглянуто та задоволено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2013р. у справі № 5010/1403/2012-Б-26/39 (суддя Кобрин О.М.) про банкрутство дочірнього підприємства «Торговий дім «Роксолана», м.Івано-Франківсь затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, дочірнє підприємство «Торговий дім «Роксолана» ліквідовано та припинено провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Продтранс» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, кредитори належним чином не були повідомлені про час та місце судового засідання, на якому розглядався звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що в свою чергу призвело до неможливості подати обгрунтовані заперечення. Крім того, скаржник вважає, що ліквідатор належним чином не виконував покладені на нього обов»язки, не виявив та не реалізував майнові активи банкрута, не провів належної роботи по стягненню дебіторської заборгованості.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
В провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа № 5010/1403/2012-Б-26/39 про банкрутство дочірнього підприємства «Торговий дім «Роксолана», м.Івано-Франківськ.
Постановою суду від 26.11.12р. боржника - Дочірнє підприємство "Торговий дім "Роксолана" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Мартинюка В.М., визначено строк ліквідаційної процедури один місяць, зобов"язано ліквідатора до 24.12.12р. подати суду належно оформлений ліквідаційний баланс та звіт про виконану ним роботу.
Ухвалами суду першої інстанції продовжувався строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора боржника.
В судовому засіданні 27.06.13р. ліквідатор боржника подав звіт ліквідатора (вх.№10880/13 від 27.06.13) про виконану ним роботу в ході ліквідаційної процедури.
Як встановлено судом, на виконання вимог п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор повідомив про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів.
На підставі заявлених кредиторських вимог було встановлено, що Дочірнє підприємство "Торговий дім "Роксолана" має заборгованість перед:
- ДПІ в м.Івано-Франківськ в сумі 149496,89 грн.;
- ТзОВ "Продтранс" в сумі 42932,53 грн.;
- Відділенням виконавчої дирекції Фонду страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську в сумі 520,45 грн.;
- Івано-Франківським обласним центром зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 600,76 грн.;
- УПФУ в м.Івано-Франківськ в сумі 3875,81 грн.
В ході ліквідаційної процедури ліквідатором з метою формування ліквідаційної маси були направлені запити до:
- ОБТІ в м.Івано-Франківськ та отримано лист, що підтверджує відсутність в боржника нерухомого майна;
- Івано-Франківського МРЕВ ДАІ та отримано лист, що підтверджує відсутність в боржника транспортних засобів;
- Інспекції Держтехнагляду та отримано лист, що підтверджує відсутність в боржника інших транспортних засобів;
- управління Держкомзему в м.Івано-Франківську, що підтверджує відсутність в боржника земельних ділянок.
В матеріалах справи боржника в ДПІ в м.Івано-Франківська було виявлено акти опису рухомого майна боржника та його дебіторської заборгованості (а.с.155-156). Відповідно до висновку №0007/0313 про оцінку майна (а.с.157) та висновку про незалежну оцінку дебіторської заборгованості ДП "Торговий дім "Роксолана" (а.с. 158) було проведено оцінку виявлених активів боржника.
Враховуючи те, що грошова оцінка виявлених активів є незначною, ліквідатором відповідно до ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (в новій редакції) проведено безпосередній продаж виявлених активів. Згідно договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі (а.с.159-162) від реалізації активів боржника отримано 9680,65 грн.
Кошти в сумі 1073 грн. були спрямовані на погашення кредиторської вимоги ТзОВ "Продтранс" (а.с.163), оскільки ця сума сплачена кредитором як судовий збір і є вимогою першої черги.
Кошти в сумі 8451,55 грн. витрачені на часткове погашення оплати послуг арбітражного керуючого (а.с.164). Залишок коштів в сумі 156,10 грн. витрачені на оплату послуг банку згідно копії виписки (а.с.165).
Пропозицій від інвесторів, засновників підприємства стосовно покращення фінансового становища підприємства не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.
Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку ст. 32 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Ліквідація банкрута та здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі чітко визначаються Законом та спрямовані на задоволення визначених судом вимог кредиторів за рахунок продажу майна збанкрутілого суб»єкта підприємницької діяльності.
Згідно з статтею 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки сторін у справі, в тому числі кредиторів боржника.
В контексті викладеного, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що ліквідатором вжито усіх необхідних заходів по виявленню майнових активів та можливих кредиторів банкрута, в зв»язку з чим звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягає затвердженню.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2013р. у справі № 5010/1403/2012-Б-26/39 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Повний текст постанови складено « 31» жовтня 2013р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.