Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"31" жовтня 2013 року Справа №927/1187/13
За позовом: Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області»,
16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Незалежності, 5А
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,
14000, м. Чернігів, пр-т. Миру, 43
До відповідача: Приватного підприємства «Ніжин-Агродар»,
16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 7Б
Про стягнення заборгованості в сумі 26615,72 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
від позивача: Олексенко А.М. довіреність № 254/08 від 27.03.2013 р. представник
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Бутенко Н.В. довіреність № 10-6-02076 від 10.06.2013 р. головний спеціаліст відділу правового забезпечення
В судовому засіданні 31.10.2013 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державним навчальним закладом «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» подано позов до Приватного підприємства «Ніжин-Агродар» про стягнення 25626,86 грн. заборгованості, в тому числі 22513,80 грн. основного боргу (16898,77 грн. орендна плата + 5615,03 грн. відшкодування земельного податку), 1423,18 грн. пені за період з 05.09.2012 р. по 12.09.2013 р., включно, 1689,88 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 49-12 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 01.03.2012 р.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 17.09.2013 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, судом залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.
15.10.2013 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 724/08 від 07.10.2013 р. з належними доказами надіслання такої заяви відповідачу, відповідно до якої позивач просить стягнути 26615,72 грн. заборгованості, з якої 17663,41 грн. основного боргу з орендної плати, 5753,08 грн. відшкодування земельного податку, 1432,89 грн. пені за період з 05.09.2012 р. по 12.09.2013 р., включно, 1766,34 грн. штрафу. Суд заяву прийняв, справа розглядається з урахуванням поданої заяви (а.с. 103-104).
Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був чотири рази повідомлений за адресою його державної реєстрації (а.с. 121-123).
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 26.09.2013 р., 15.10.2013 р., 22.10.2013 р. відповідно до яких відповідач був попереджений про можливість надіслати до суду поштовим зв»язком відзиву на позов та документи в разі неявки в судове засідання, однак, відповідач наданими йому правами не скористався, будь-яких документів, заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.
Третя особа в письмових поясненнях від 26.09.2013 р. та від 14.10.2013 р. (а.с. 56 - 58, 119-120) та представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні документи, дослідивши матеріали справи, вислухавши в судових засіданнях пояснення повноважних представників позивача, третьої особи господарський суд, -
01.03.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та приватним підприємством "Ніжин-Агродар" (орендар) укладено договір № 49-12 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування, без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - групу інвентарних об'єктів - будівлі та споруди в складі 8 найменувань: телятник площею 1420,00 кв. м, свинарник площею 768,0 кв.м, склад-майстерня площею 305,0 кв.м, будинок тваринника площею 82,5 кв.м, вбиральня площею 2,0 кв.м, водонапірна башта площею 7,5 кв.м, асфальтове покриття площею 1530,0 кв.м, огорожа з воротами (далі - майно), розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Степова (на землях Кунашівської сільської ради), що перебуває на балансі ДНЗ "Ніжинський аграрний професійний ліцей (далі - балансоутримувач) (а.с.12-14).
Відповідно до письмових пояснень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 14.10.2013 р. спірний договір був укладений на користь балансоутримувача Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» (а.с. 119-120). Перебування вищезазначених об'єктів на балансі Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» підтверджується витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна (а.с. 161).
01.03.2012 р. орендодавцем та орендарем, за погодженням балансоутримувача, підписано акт приймання-передачі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду визначене Договором №49-12 від 01.03.2012 р. майно (а.с. 15).
Актом від 15.10.2012 р. приймання - передачі нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою м. Ніжин, вул. Степова відповідачем повернуто, а балансоутримувачем (позивачем) прийнято приміщення телятника (навчальної майстерні) площею 1420 кв. м. (а.с. 20). У зв'язку із чим між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та відповідачем укладено угоду від 17.06.2013 р., відповідно до якої п. 1.1 спірного договору викладено в новій редакції, а саме: орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування, без права передачі в суборенду та приватизації державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - групу інвентарних об'єктів - будівлі та споруди в складі 7 найменувань: свинарник площею 768,0 кв.м, склад-майстерня площею 305,0 кв.м, будинок тваринника площею 82,5 кв.м, вбиральня площею 2,0 кв.м, водонапірна башта площею 7,5 кв.м, асфальтове покриття площею 1530,0 кв.м, огорожа з воротами (далі - майно), розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Степова (на землях Кунашівської сільської ради), що перебуває на балансі ДНЗ "Ніжинський аграрний професійний ліцей (далі - балансоутримувач (а.с. 17).
Відповідно до п.п. 3.1. - 3.4. договору, з урахуванням угоди до спірного договору від 17.06.2013 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2012 р. - 2135,94 грн. Орендна плата, визначена даною угодою, застосовується з 05.09.2012 р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначаються згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.6 договору).
Відповідно до ст. 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і особа на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Таким чином, Державний навчальний заклад «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» є належним позивачем по справі.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Судом враховано, що предметом даного договору є державне майно. Тобто, до правовідносин між сторонами застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Частиною першою ст. 2 цього Закону встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
До обов'язків орендаря ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 285, 286 Господарського кодексу України відносяться, зокрема, внесення плати за користування майном, розмір якої встановлений договором оренди.
Обов'язок відповідача щодо своєчасного та повного внесення сум орендної плати визначено умовами п.п. 5.4. та 3.6. Договору від 01.03.2012 р.
Згідно п. 10.1. Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01.03.2012 до 27.02.2015 р. включно.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.08.2013 по справі № 927/778/13 спірний договір оренди №49-12 від 01.03.2012 є розірваним з 30.08.2013 р. ( дата набрання рішенням законної сили).
Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору).
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 17663,41 грн. заборгованості по орендній платі (50% балансоутримувачу) за період з 05.09.2012 р. по 29.08.2013 р., включно.
Відповідач умови договору не виконав - заборгованість з орендної плати за договором не погасив.
На момент винесення рішення судом відповідач доказів сплати утвореної заборгованості не надав.
Таким чином, дослідивши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в повному обсязі, в сумі 17663,41 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Посилаючись на вищевказані пункти договору позивач просить стягнути з відповідача 1432,89 грн. пені за період з 05.09.2012 по 12.09.2013 р., включно, та 10% штрафу за прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендної плати не менше ніж три місяці у сумі 1766,34 грн.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, правомірним є нарахування позивачем пені та штрафу згідно умов договору.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, при цьому відповідно до ч. 5 ст. 254 даного кодексу, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перевіривши розрахунок здійснений позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені частково в сумі 1156,54 грн. (а.с. 107, 161)
Вимоги позивача по стягненню пені підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого: враховуючи умови договору, а саме п. 3.6., орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Виходячи з цього, право вимоги у позивача щодо стягнення орендної плати за вересень 2012 р. виникає 13.10.2012 р., за жовтень 2012 р. -13.11.2012 р., за листопад 2012 р. - 13.12.2012 р., за грудень 2012 р. -15.01.2013 р., за січень 2013 р. - 13.02.2013 р., за лютий 2013 р. - 13.03.2013 р., за березень 2013 р. - 13.04.2013 р., за квітень 2013 р. - 14.05.2013 р., за травень 2013 р. - 13.06.2013 р., за червень 2013 р. - 13.07.2013 р., за липень 2013 р. - 13.08.2013 р., за серпень 2013 р. - 13.09.2013 р. Таким чином, позивачем було невірно визначено періоди нарахування пені та не враховано зміну облікової ставки НБУ, що з 10.06.2013 р. складає 7 % та з 13.08.2013 р. - 6,5 %.
В решті вимог по стягненню пені в позові має бути відмовлено.
Позовні вимоги щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 1766,34 грн. (10% від суми заборгованості).
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 5753,08 грн. (4794,42 грн. + 958,88 грн. ПДВ) відшкодування земельного податку за період з 01.03.2012 р. по 29.08.2013 р.
Відповідно до п. 2, 3 додаткової угоди до спірного договору про відшкодування комунальних послуг та податку на землю від 17.06.2013 р., укладеною між сторонами, податок на землю розрахований на рік орендар сплачує через ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» раз на рік до 15 лютого кожного року.
Дана додаткова угода набрала чинності з 05 вересня 2012 р., що не суперечить приписам ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.
Статтею 796 Цивільного кодексу України передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 Цивільного кодексу України).
Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 377326 від 14.09.2012р. підтверджується, що Державний навчальний заклад «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» є постійним користувачем земельної ділянки площею 40,2000 га, яка розташована по вул. Незалежності, 5А, м. Ніжин, Чернігівська область (а.с. 38).
Відповідно до технічної документації та виписки з земельного звіту по формі 6-зем по Кунашівській сільській раді станом на 03.10.2013 р. земельна ділянка площею 40,2000 га, що перебуває в постійному користуванні ДНЗ «Ніжинського професійного аграрного ліцею Чернігівської області», складається з сільськогосподарських земель площею 40,0571 га та вод площею 0,1429 га, в свою чергу сільськогосподарські землі складають з сільськогосподарських угідь (зокрема рілля) площею 35,2097 га та земель під господарськими будівлями і дворами площею 4,8474 га (а.с. 108-110).
Об'єкти, передані в оренду відповідно до спірного договору, знаходяться на земельній ділянці під господарськими будівлями і дворами загальною площею 4,85 га.
15.10.2012 р. актом приймання - передачі нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Степова, відповідачем повернуто, а позивачем прийнято приміщення телятника (навчальної майстерні) площею 1420,00 кв.м., що має наслідком пропорційного зменшення площі земельної ділянки, якою користувався відповідач під об»єктами, які залишились в оренді відповідача після 15.10.2012 ( п.1.1 Договору). Таким чином з 15.10.2012 р. загальна площа земельної ділянки, що знаходиться під орендованими об'єктами складає 3,18 га.
Позивач заявив позов про відшкодування відповідачем сплаченого позивачем земельного податку за період з 01.03.2012 по 29.08.2013 включно в сумі 5753,30 грн.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду від 13.02.2013 р. по справі № 5028/15/91/2012 вже було розглянуто позовні вимоги Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» до Приватного підприємства «Ніжин - Агродар» за участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про відшкодування земельного податку за період з 01.03.2012 р. по 04.09.2012 р. включно в сумі 2019,77 грн. Чинним рішенням суду в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування земельного податку було відмовлено в повному обсязі, оскільки спірним договором оренди між сторонами не передбачено відшкодування відповідачем балансоутримувачу земельного податку. Окремий договір на відшкодування витрат на утримання орендованого майна на момент розгляду справи № 5028/15/91/2012 між сторонами також укладено не було.
Питання відшкодування комунальних послуг та податку на землю врегульовано сторонами додатковою угодою до спірного договору оренди від 17.06.2013 р., що набрала чинності 05.09.2012 р. ( п. 2,3 додаткової угоди ).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Таким чином, провадження по справі в частині відшкодування земельного податку за період з 01.03.2012 р. по 04.09.2012 р.. включно, підлягає припиненню.
В 2012р., 2013р. позивачем було задекларовано сплату земельного податку за земельну ділянку площею 4,8500 га в сумі 3951,70 грн., що підтверджується податковими деклараціями за 2012р., 2013 р. в матеріалах справи (а.с.52-53, 89-90).
Позивачем земельний податок за 2012 р (березень - грудень) та за 2013 р. (січень - серпень) задекларований в податкових деклараціях за 2012 р., 2013 р. сплачений в повному обсязі в сумі 5927,56 грн., що підтверджується платіжними дорученнями в матеріалах справи (а.с. 80-87).
Відповідач умови додаткової угоди до спірного договору від 17.06.2013 р. не виконав, сплачений позивачем земельний податок не відшкодував.
Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що вимоги щодо відшкодування земельного податку за період з 05.09.2012 р. по 29.08.2013 р. підлягають задоволенню в сумі 2697,79 грн., оскільки позивачем було допущено арифметичну помилку в розрахунку площі під орендованими об'єктами з 15.10.2012 р. та неправомірно нараховано ПДВ на земельний податок . До даного висновку суд дійшов виходячи з того, що додатковою угодою до договору оренди № 42-12 від 01.03.2012 р. про відшкодування комунальних послуг та податку на землю від 17.06.2013 р. сторони передбачили право позивача на відшкодування фактично сплаченого позивачем податку на землю, будь якого іншого виду оплати за користування землею відповідачем, у договорі між сторонами не передбачено. Крім того, у відповідності до ст. 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів і послуг, а в даних правовідносинах позивачем товари чи послуги відповідачу не надавалися. Аналогічна позиція також викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2012 року у справі № 5028/3/18/2012.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 75, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Припинити провадження в частині відшкодування земельного податку в сумі 2019,77 грн. за період з 01.03.2012 р. 04.09.2012 р., включно.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Ніжин-Агродар" (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 7-б, код ЄДРПОУ 35013830, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Незалежності, 5-а, код ЄДРПОУ 02548794, р/р 35429013000579, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592) - 17663,41 грн. боргу, 2697,79 грн. відшкодування земельного податку, 1156,54 грн. пені, 1766,34 грн. штрафу, 1505,14 грн. судового збору.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.11.13.
Суддя І.Г.Мурашко