36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24 жовтня 2013 р. Справа № 917/1694/13
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Щорса, 37360, Полтавська область, Гадяцький район, с. Бобрик
до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", 36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6
про стягнення 13624,00 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Гузій С.М.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 24.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати згідно ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 13624,00 грн. заборгованості згідно договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 8-С від 05.02.2013 року.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, але надіслав до суду клопотання № 213/01-17 від 21.10.2013 року (а.с. 49) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.
У відповідності до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до положень п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" учасник судового процесу, що заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його представника в судове засідання, не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника та неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Разом із тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження неможливості заміни конкретного представника відповідача іншим представником.
Приймаючи до уваги наведене, подане відповідачем клопотання судом відхиляється, а справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
05.02.2013 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Щорса (позивач, продавець) і Колективним підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" (відповідач, покупець) буд укладений договір на закупівлю сільськогосподарської продукції за № 8-С (а.с. 8), відповідно до якого продавець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, передати у власність покупцеві продукцію, а покупець - прийняти та оплати цю продукцію (п. 1.1. договору).
У відповідності до п. 5.1. договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 8-С від 05.02.2013 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року
Згідно п. п. 1.2., 1.3., 1.5. договору під продукцією в цьому договорі ВРХ (велика рогата худоба). Загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка продукції, та закупівельних актів. Місце передання продукції продавцем покупцю визначається територія покупця або продавця.
Відповідно до п. 1.6. договору розрахунки за договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або виплати готівки в касі підприємства.
На виконання умов укладеного сторонами договору позивачем 05.02.2013 року було здійснено поставку відповідачеві продукції на загальну суму 13624,00, що підтверджується наявними у справі копіями відповідних накладних та прийомної квитанції (а.с. 10-14).
В порушення взятих на себе за договором зобов'язань відповідач за поставлену продукцію не розрахувався, у зв'язку з чим 14.06.2013 року позивачем на його адресу було направлено претензію за № 122 (а.с. 15) з вимогою про погашення боргу. Претензію отримано відповідачем 18.06.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17), але залишено без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд звертає увагу на те, що в даному випадку, враховуючи характер відносин між сторонами, пред'явлення вимоги про сплату заборгованості згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України не вимагається, оскільки обов'язок відповідача здійснити оплату поставленого товару та момент виникнення цього обов'язку випливають безпосередньо з норми ст. 692 ЦК України. Правову позицію аналогічного змісту викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".
Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання продукції, обсяги та вартість поставленої за договором продукції, факт наявності заборгованості в сумі 13624,00 грн. за поставлену згідно договору продукцію та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 13624,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, код ЄДРПОУ 00424214) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Щорса (37360, Полтавська область, Гадяцький район, с. Бобрик, код ЄДРПОУ 03771471) - 13624,00 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.10.2013 року.
Суддя Гетя Н.Г.