36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.10.2013 Справа № 917/1794/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термастіл", вул. Половка, 70, м. Полтава, 36000
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", 36002, м. Полтава, вул. Кагамлика, 33а в особі Будівельно-монтажного управління № 1, 36015, м. Полтава, вул. Ковалівська, 9, а/с 1710
про розірвання договору № 076 про закупівлю товарів за державні кошти від 25 січня 2013 року
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача: Калько В.В., довіреність № 58 від 01.10.2013р., паспорт КО № 623917, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 11.10.2005 р.;
від відповідача: Тарасенко Р.В. довіреність №2-13 від 28.12.2012 р., паспорт КН № 005424, виданий В.Багачанським РВ УМВС України в Полтавській області 06.06.1995 р..
У судовому засіданні 26.09.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 22.10.2013 р. до 09 год. 00 хв. з огляду на встановлену судом необхідність у додаткових доказах (від позивача - на підтвердження звернення із заявою про розірвання договору (чек, опис вкладення), набрання законної сили рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/1139/13, реагування на відзив).
22.10.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термастіл" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в особі Будівельно-монтажного управління № 1 про розірвання укладеного між ними договору № 076 про закупівлю товарів за державні кошти від 25 січня 2013 року відповідно до приписів ст. 651 Цивільного Кодексу України з огляду на істотне порушення відповідачем умов вказаного договору.
Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та заперечення на відзив № 54 від 18.10.2013 р. (вх. № 14808 від 18.10.2013 р.). В обґрунтування підстав позову останній посилається на істотне порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 076 про закупівлю товарів за державні кошти від 25 січня 2013 року внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву № 2329/08 від 17.09.2013 р. (вх. № 13203 від 18.09.2013 р.). В обґрунтування заперечень останній посилається на недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для розірвання договору з огляду на сплату відповідачем заборгованості на момент звернення позивача з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,
встановив:
25.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термастіл" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Будівельно-монтажного управління № 1 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" (покупець) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 076 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався у 2012-2013 році поставити покупцю товар, а останній зобов'язувався прийняти цей товар та провести його оплату (п. 1.1 та п.п. 6.1.1Договору).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- найменування товарів - споруди та каркаси металеві, код за ДК 016-97 (28.11.2). Номенклатура, асортимент, кількість, ціна товару визначаються згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. (п. 1.2 Договору);
- сума, визначена в договорі становить 1 574 415,10 грн. (в тому числі ПДВ - 262 402,52 грн.). Сума, визначена в договорі може бути зменшена за взаємною згодою сторін, при зменшенні обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (п. 3.1 та п. 3.2 Договору);
- оплата вартості товарів здійснюється структурним підрозділом - управлінням покупця та/або покупцем протягом 30 календарних днів з дня поставки структурному підрозділу - управлінню покупця та/або покупцю партії товарів, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.1 Договору);
- датою поставки товарів вважається дата підписання сторонами або продавцем й структурним підрозділом - управлінням покупця видаткових накладних (п. 5.10 Договору);
- покупець у випадку порушення зобов'язань з оплати товару несе відповідальність передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 7.3 Договору);
- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного його виконання сторонами обов'язків по договору, але не більше 2-х років (п. 10.1 Договору).
На виконання умов Договору між сторонами була складена специфікація № 1 (додаток № 1 до Договору), в якій останні узгодили асортимент, кількість, ціну товарів (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 13-14).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 212 843,25 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями належним чином оформлених видаткових накладних, а саме : №ТерПО-000429 від 01.02.2013 р. на суму 38 803,46 грн., №ТерПО-000430 від 01.02.2013 р. на суму 63 694,68 грн., №ТерПО-000398 від 01.02.2013 р. на суму 86 982,47 грн., №ТерПО-000426 від 01.02.2013 р. на суму 23 362,64 грн. (а.с. 15-18).
Факт отримання товару відповідачем підтверджується також належним чином оформленою довіреністю (типової форми № М-2) № 55 від 30.01.2013 р. на отримання його представником (Луговою І.М.) від позивача товароматеріальних цінностей (а.с. 19).
В порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар та послуги в розмірі 152 862,20 грн., а саме :
- 02.04.2013 р. оплата в розмірі 63 696,24 грн. з призначенням платежу "за металопрофіль згідно накладної № 000430 від 01.02.2013 р. згідно Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076 від 25.01.2013 р."
- 02.04.2013 р. оплата в розмірі 38 803,69 грн. з призначенням платежу "за металопрофіль згідно накладної № 000429 від 01.02.2013 р. згідно Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076 від 25.01.2013 р."
- 18.05.2013 р. оплата в розмірі 23 362,27 грн. з призначенням платежу "за металопрофіль згідно накладної № 000426 від 01.02.2013 р. згідно Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076 від 25.01.2013 р.";
- 18.05.2013 р. оплата в розмірі 27 000,00 грн. з призначенням платежу "за металопрофіль згідно накладної № 000398 від 01.02.2013 р. згідно Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076 від 25.01.2013 р.".
Вважаючи свої права порушеними, у червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 60 434,61 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.01.2013 р. між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076, з яких : 59 981,05 грн. основний борг та 453,56 грн. 3% річних за період з 05.03.2013 р. по 04.06.2013 р., який частково задоволено рішенням господарського суду Полтавської області від 15.07.2013 р. у справі № 917/1139/13.
Зазначене рішення господарського суду Полтавської області залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 р. у справі № 917/1139/13. Крім того, у зазначеній постанові Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 р. у справі № 917/1139/13 встановлено, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем платіжним дорученням № 627 та № 643 від 30.07.2013 р. сплачено суму основного боргу у повному обсязі.
Отже, рішення суду першої інстанції у справі № 917/1139/13 відповідно до приписів ст. 85 ГПК України набрало законної сили 07.10.2013 р. та встановлені у ньому факти приймаються судом при розгляді даної справи як преюдиційні відповідно ст. 35 ГПК України.
Листом № 1350/01 від 09.08.2013 р. Будівельно-монтажне управління № 1 надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "Термастіл" заявку щодо поставки товару відповідно до умов укладеного 25.01.2013 р. між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076, у відповідь на який останнє листом № 41 від 14.08.2013 р. запропонувало відповідачеві внести зміни до п. 4.1 вказаного Договору та встановити, що товар відпускається покупцеві після проведення попередньої оплати у розмірі 100%; за відсутності погодження щодо внесення змін до договору позивач прохав погодити розірвання Договору.
З посиланням на ч. 5 ст. 40 Закону України від 01.06.2010 р. № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" Будівельно-монтажне управління № 1 відмовило як у внесенні змін, та і у розірванні Договору (лист № 1403/01 від 20.08.2013 р., а.с. 28).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою щодо розірвання укладеного договору № 076 про закупівлю товарів за державні кошти від 25 січня 2013 року відповідно до приписів ст. 651 Цивільного Кодексу України з огляду на істотне порушення відповідачем умов вказаного договору.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Згідно частини першої ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Правові наслідки невиконання продавцем обов'язку з оплати товару встановлені ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України : у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України надане право продавцеві вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу у випадку відмови покупця прийняти та оплатити товар, якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України). За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, чинним законодавством передбачено відповідні способи захисту порушеного права продавця у випадку невиконання покупцем обов'язку щодо своєчасної оплати отриманого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався наданим йому правом та звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу та 3% процентів річних, яка судом частково задоволена, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем платіжним дорученням № 627 та № 643 від 30.07.2013 р. сплачено суму основного боргу у повному обсязі.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не дійшли згоди щодо розірвання Договору, за умовами спірного Договору не передбачено право продавця розірвати його у разі несвоєчасної оплати покупцем отриманого товару, не містить таких підстав і спеціальна норма - Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який унормовує правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, до якої апелює позивач в обґрунтування позовних вимог, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Даних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про розірвання договору купівлі-продажу квартири. Відповідно до ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Отже, для застосування положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України необхідними є : наявність істотного порушення договору, наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, а також істотність різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Термастіл" посилається на :
- істотність порушення умов договору з боку відповідача, яка полягає у несвоєчасній оплаті останнім поставленого 01.02.2013 р. товару на загальну суму 212 843,25 грн., що була проведена 02.04.2013 р., 18.05.2013 р. та 30.07.2013 р., в той час як у п. 4.1 Договору сторони узгодили відстрочення оплати на 30 календарних днів з дня поставки;
- наявність збитків, оскільки (за текстом заперечення на відзив, мовою оригіналу) "товариству необхідно було докласти додаткових зусиль для виплати працівникам заробітної плати, сплати податків, оренди приміщення, а також сплати по кредитним зобов'язанням згідно Кредитного договору № 3720 від 18.02.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термастіл" та ПАТ "Полтава-Банк".
Суд не погоджується з таким твердженням, так як :
- несвоєчасна оплата отриманого у лютому місяці 2013 року товару в сумі 212 843,25 грн. не може свідчити про істотність такого порушення з огляду на дату укладання договору - 25.01.2013 р. - та строк його дії - з моменту його підписання і діє до повного його виконання сторонами обов'язків по договору, але не більше 2-х років, а також загальну суму договору 1 574 415,10 грн.;
- посилання позивача на прикладання додаткових зусиль для виплати заробітної плати, сплати податків, оренди приміщення не підтверджені документально;
- кредитний договір № 3720 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термастіл" та ПАТ "Полтава-Банк" 18.02.2011 року, 07.06.2013 р. між останніми укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої банк надав в користування позичальнику кредит у вигляді відновлювальної (револьверної) кредитної лінії для виконання позичальником заходів по поповненню обігових коштів, в тому числі на придбання обладнання, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, оплати послуг та інші виробничі потреби в сумі 5 000 000,00 грн.. Враховуючи дату укладання кредитного договору, розмір позики та цілі використання позичених коштів, суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між витратами позивача по сплаті процентів за користування відновлювальною кредитною лінією, які документально не підтверджені, та несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого у лютому місяці 2013 року товару в сумі 212 843,25 грн.;
- позивачем не доведено, що він як продавець позбавився того, на що розраховував при укладанні Договору.
При цьому судом взято до уваги те, що відповідно до Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ст. 3), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42), принципами підприємницької діяльності, зокрема, є самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст. 44).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За викладеного, чинне законодавство надає продавцю (постачальника) при несвоєчасній оплаті покупцем отриманої продукції право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, рішенням суду дане право позивача захищено, несвоєчасна оплата отриманого товару не має прямим наслідком розірвання договору, в частині наявності істотного порушення відповідачем істотного порушення договору позовні вимоги є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, суд визнає правомірними за наведеним вище мотивуванням.
Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн. покладаються на останнього відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити.
Повне рішення складене 25.10.2013 р..
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.