"23" жовтня 2013 р. Справа № 5010/1117/2012-8/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Гриців В.М., суддів Галушко Н.А., Орищин Н.А.
при секретарі судового засідання Швець О.В.
за участю представників: позивача Єзерського Д.Р., відповідача публічного акціонерного товариства «АТП 13060» Коваленко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «АТП 13060» на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року у справі №5010/1117/2012-8/14 порушеній за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс - BM Trans», публічного акціонерного товариства «АТП 13060», товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація», товариства з обмеженою відповідальністю «BM. COM», товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-2000» про стягнення заборгованості
У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до господарського суду з позовом до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс - BM Trans», публічного акціонерного товариства «АТП 13060», товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація», товариства з обмеженою відповідальністю «BM. COM», товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-2000». Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором № 18106К26/2154 від 26 липня 2006 року, укладеним в рамках Генеральної угоди № 18105N3/2114, в сумі 69711,80 євро та 28761,46 грн., що разом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБ України на 20серпня 2012 року (9,860964) становить 716187,05 грн.
Позивач зазначає, що станом на 20 серпня 2012 року сума заборгованості за кредитним договором №18106К26/2154 становить 69711,80 євро та 28 761,46 гривень, що разом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком на 20.08.12 (9,860964) становить 716187,05 гривень, в тому числі: 59440,59 євро - прострочена заборгованість за кредитом, 5152,72 євро - прострочені проценти за кредитом, 22302,64 грн. - прострочена плата за управління кредитом, 38,34 грн. - пеня за прострочення терміну сплати процентів, 4673,81 євро - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 444,69 євро - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 1941,07 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою плати за управління кредитом, 4479,41 грн. - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням плати за управління кредитом.
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 12 листопада 2012 року позов задовольнив. Стягнув солідарно з відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс - BM Trans», публічного акціонерного товариства «АТП 13060», товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація», товариства з обмеженою відповідальністю «BM. COM», товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-2000» на користь позивача 69711,80 євро та 28761,46 грн., що разом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на 20серпня 2012 року (9,860964) становить 716187,05 грн. Також суд стягнув на користь позивача з кожного відповідача окремо по 2387,33 грн. судового збору.
Один із шести відповідачів - Публічне акціонерне товариство «АТП 13060» не погодилось із рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року й подало апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у частині стягнення з публічного акціонерного товариства «АТП 13060». Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Стверджує, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання він не отримував від позивача вимоги про погашення заборгованості, а наявні в матеріалах справи докази про надіслання позивачем та отримання ним такої вимоги не можуть вважатись належними, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України виключає можливість стягнення з нього, як з поручителя, заборгованості. Крім того, підставою часткового скасування оскаржуваного рішення назвав наявність судового рішення, прийнятого у спорі між тими ж сторонами справи про той же предмет і з тих же підстав (справа №25/629 господарського суду м. Києва).
Позивач надав відзив і додаткові пояснення. Доводи скаржника вважає необґрунтованими і незаконними. Вважає, що твердження скаржника про неналежність доказів направлення йому вимоги не відповідають дійсності. Також, вважає помилковою є позицію ПАТ "АТ 13060" про те, що справа №25/629 господарського суду м. Києва є спором між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; інші аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Львівський апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи, а також зупиняв провадження у справі. В усіх випадках учасники процесу належним чином повідомлялись про вчинення судом процесуальних дій, у тому числі й про призначення розгляду справи на 23 жовтня 2013 року.
Проте відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Транс - BM Trans», товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація», товариство з обмеженою відповідальністю «BM. COM», товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Сервіс», товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-2000» жодного разу не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, не надали відзиву на апеляційну скаргу. Така ж процесуальна поведінка названих відповідачів була і в суді першої інстанції.
Оскільки участь повноважних представників сторін у судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.
Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «АТП 13060», матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін і вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року у справі №5010/1117/2012-8/14 слід частково скасувати враховуючи наступне.
Згідно з матеріалами справи між відкритим акціонерним товариством "Укрексімбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк" ) та товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans", закритим акціонерним товариством «АТП 13060» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АТП 13060"), товариством з обмеженою відповідальністю «BM. COM», товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Сервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ-2000» укладено Генеральну угоду №18105N3/2114 від 10 листопада 2005 року, із змінами і доповненнями (т.1., а с. 22-66).
Як зазначено в ст.1 Генеральної угоди, сторони досягли згоди щодо визначення загальних умов фінансування інвестиційної, виробничої та іншої діяльності позичальників, шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій; кожний кредитний договір є окремим додатком та є її невід'ємною частиною.
За умовами п.п. 4.1., 4.2. ст.4 Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції шляхом укладення в рамках Генеральної угоди кредитних договорів у межах ліміту заборгованості, загальна сума якого визначена 13900000 доларів США, 12760000 євро та 26890000 грн., термін користування кредитними коштами - до 30 червня 2012 року.
В рамках Генеральної угоди відкрите акціонерне товариство "Укрексімбанк" (банк) та товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans" (позичальник) 26 липня 2006 року уклали кредитний договір №18106К26/2154. Надалі сторони неодноразово укладали додаткові угоди про внесення змін і доповнень до названого кредитного договору, а саме: 27 квітня, 18 травня і 23 серпня 2007 року, 27 лютого, 27 березня, 30 червня, 24 липня і 10 грудня 2009 року ( т.1., а.с.67-79), у тому числі й до графіку надання та погашення кредиту, порядку сплати процентів за користування кредитом, зміни до процентної ставки.
За умовами ст. 2 кредитного договору №18106К26/2154 (з наступними змінами і доповненнями) банк відкриває позичальникові відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання. Ліміт кредитної лінії становить 118900,00 євро, кінцевий термін погашення кредиту - 26 серпня 2009 року. Банк щомісяця нараховує проценти за користування кредитом на суму фактичної заборгованості за кредитом з розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом (п.2.5. ст.2)
Згідно з пунктом 11.2. Генеральної угоди, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов'язаний сплатити зазначену у повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк набуває право, серед іншого, й шляхом звернення стягнення цієї суми з предмета забезпечення зобов'язань позичальника.
Як визначено ст. 1054 ЦК України ( Глава 71 параграф 2), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З метою забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans" (позичальника за кредитним договором №18106К26/2154, укладеними в рамках Генеральної угоди №18105N3/2114), відкрите акціонерне товариство "Укрексімбанк" (кредитор) уклало окремо з кожним поручителем п'ять договорів поруки, а саме:
- договір поруки №18106Р21 від 06 листопада 2006 року із наступними змінами і доповненнями. Поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»;
- договір поруки №18106Р22 від 09 листопада 2006 року із наступними змінами і доповненнями. Поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-2000»;
- договір поруки №18106Р23 від 06 листопада 2006 року із наступними змінами і доповненнями. Поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю «БM Cервіс»;
- договір поруки №18106Р24 від 08 листопада 2006 року із наступними змінами і доповненнями. Поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю «BM. COM»;
- договір поруки №18106Р25 від 06 листопада 2006 року із наступними змінами і доповненнями. Поручитель - закрите акціонерне товариство «АТП 13060».
Предметом договору поруки №18106Р25, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Укрексімбанк" (кредитор) і закритим акціонерним товариством «АТП 13060», є зобов'язання перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання ними основного зобов'язання (п.3.1.). Також сторони домовились, що у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників (п.3.2.).
Як визначено п. 4.1.2. договору поруки, кредитор має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем у випадку, зокрема, якщо позичальник та/або поручитель не змогли виконати будь-яке із зобов'язань (в т.ч. в частині) по цьому договору чи кредитній угоді.
Згідно з пунктом 7.4. договору поруки дія цього договору припиняється після повного виконання основного зобов'язання.
Аналогічні умови викладені й у решти вищеназваних договорах поруки, укладених відкритим акціонерним товариством "Укрексімбанк" (кредитор) окремо з кожним поручителем.
Відповідно до частини 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. . Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Таким чином, саме із настанням певної дії чи події, яка має юридичне значення законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З договору поруки №18106Р25 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником основного зобов'язання перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки.
Як стверджує позивач, на виконання зобов'язань за кредитним договором №18106К26/2154, банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 118900,00 євро. Позичальник належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, а саме порушив термін сплати процентів, нарахованих за період грудень 2008 року - березень 2009 року.
Вказане й слугувало підставою звернення банку до боржника та поручителів із повідомленнями від 21 серпня 2009 року про порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором №18106К26/2154 та з вимогою протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення здійснити дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій. На підтвердження направлення та отримання скаржником вимоги про порушення зобов'язання позивач надав копії: реєстру № 1 рекомендованих поштових відправлень від 26 серпня 2009 року, фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" №7988 від 26 серпня 2009 року, повідомлення про вручення поштового відправлення від 26 серпня 2009 року.
Однак публічне акціонерне товариство «АТП 13060» заперечує факт надсилання позивачем і отримання ним цього повідомлення.
За змістом п.п. 66-68 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список, який засвідчує підписом. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.
Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12 липня 2002 року №139 затверджена Форма № 103 списку згрупованих рекомендованих відправлень.
Наданий позивачем Реєстр №1 рекомендованих поштових відправлень (копія) вказаним вимогам не відповідає. Фіскальний чек №7988 не місить жодного зв'язку з наданим реєстром №1, а повідомлення про вручення не містить зв'язку з реєстром № 1 та з цим фіскальним чеком. Фіскальний чек має №7988, натомість у повідомленні про вручення поштового відправлення ПАТ "АТП 13060" вказано номер касового чека (квитанції) №14340387. Окрім того, у фіскальному чеку міститься посилання на список № 117 тоді, як суду надано реєстр рекомендованих поштових відправлень №1, в якому відсутні покликання на список № 117.
Належними доказами на підтвердження відправлення документу стороні є опис вкладення у цінний лист та документ, що підтверджує надання послуг відділення зв'язку (чек, квитанція), що оформлені відповідно до встановлених вимог.
Такі докази у матеріалах справи відсутні.
Відтак позивач не довів факту направлення ним ПАТ "АТП 13060", як поручителю, вимоги про дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитним договором №18106К26/2154.
Така позиція узгоджується із висновком господарського суду м. Києва, викладеному у рішенні від 04 червня 2013 року у справі №5011-33/12768-2012 за позовом ПАТ "АТП 13060" про визнання правовідносин за договором поруки №18106Р25 припиненими. Вказане рішення суду залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2013 року.
Верховний Суд України у постанові від 23 травня 2012 року, прийнятій за результатами перегляду з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, вказав, що умова договору про дію поруки до повного виконання боржником зобов'язання перед кредитором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України. У разі невстановлення в договорі поруки строку її припинення порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (частина четверта статті 559 ЦК України).
На підставі приписів ст. 111-28 ГПК України вказане рішення Верховного Суду України є обов'язковим для застосування судами.
У договорі поруки №18106Р25 не зазначено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не може вважатись визначеним сторонами строком припинення дії поруки в розумінні ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України.
Позивач не довів факту пред'явлення ним вимоги до поручителя ПАТ "АТП 13060" протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Тому то до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, договір поруки №18106Р25 вважається припиненим, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з ПАТ "АТП 13060", як поручителя за кредитним договором №18106К26/2154.
Інші відповідачі не оскаржили рішення суду першої інстанції у даній справі, не заперечують і не спростовують факту отримання ними повідомлення про порушення позичальником умов кредитного договору із вимогою про дострокове погашення заборгованості, не заперечують суми заборгованості та її солідарного стягнення з відповідачів.
Інші доводи скаржника відхиляються судом, як необґрунтовані і не доведені.
За змістом ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведеного рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року в частині задоволення позовних вимог до публічного акціонерного товариства "АТП 13060" прийняте із неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи. Тому в цій частині оскаржене рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АТП 13060" задовольнити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року у справі №5010/1117/2012-8/14 у частині задоволення позовних вимог до публічного акціонерного товариства "АТП 13060" скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
У решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року у справі №5010/1117/2012-8/14 залишити без змін.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) на користь публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, ідентифікаційний код 03117085) 7162,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя Гриців В.М.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.