73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
29 жовтня 2013 р. Справа №923/1219/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про стягнення 17954 грн. 19 коп.
за участю представників:
позивача - Юхно Я.О., дов. №01-4/25 від 15.04.2013 р.;
відповідача - ОСОБА_3, дов. від 04.09.2013 р. №2787; ФОП ОСОБА_1
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з відповідача 17049 грн. 09 коп. заборгованості по розрахунках за спожиті послуги з постачання теплової енергії, 258 грн. 28 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 646 грн. 82 коп. пені за порушення договірних зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що послуги, заборгованість по оплаті за які просить стягнути позивач, надавались неналежної якості. Крім того зазначає, що він звертався до відповідача з пропозицією розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №468 від 15 жовтня 2010 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач - оплачувати вартість наданих позивачем послуг.
Згідно з пунктом 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивачем було виставлено відповідачу в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року рахунки для оплати вартості теплової енергії №№0-190а за жовтень 2012 року на суму 839 грн. 92 коп., за листопад 2012 року на суму 3575 грн. 64 коп., за грудень 2012 року на суму 2381 грн. 95 коп., за січень 2013 року на суму 3481 грн. 04 коп., за лютий 2013 р. на суму 3037 грн. 84 коп., за березень 2013 р. на суму 3373 грн. 75 коп., за квітень 2013 р. на суму 359 грн. 96 коп.
Таким чином, вартість послуг з постачання теплової енергії, що були надані відповідачу в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року становить 17050,10 грн.
Відповідачем вартість спожитої теплової енергії оплачено частково в сумі 1,01 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 17049 грн. 09 коп.
Заборгованість відповідача за спожиті у період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. послуги позивачем обчислена вірно, за тарифами встановленими постановою НКРРКП від 30.09.2011 р. №141.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 7403,28 грн. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 258 грн. 28 коп. 3% річних.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В даному випадку пунктом 12 договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості теплової енергії 646 грн. 82 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії в розмірі 17049 грн. 09 коп., 258 грн. 28 коп. 3% річних та 646 грн. 82 коп. пені.
Заперечення відповідача проти позову не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.
Законодавством у сфері житлово-комунальних послуг регулюється питання захисту інтересів споживачів цих послуг. Так, статтею 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою КМ України від 17.02.2010 р. №151 (далі за текстом - Порядок), цей Порядок визначає механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості. Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (далі - виконавці) і фізичних та юридичних осіб (далі - споживачі), яким надаються послуги.
Додатком до вказаного Порядку затверджені вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних. Згідно вказаного додатку температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18° C (у наріжних кімнатах - 20° C).
Дійсно, як вбачається з актів проведення виміру температури повітря в житловому приміщенні від 26.12.2012 р., 24.01.2013 р., 13.02.2013 р., 15.03.2013 р. у приміщенні відповідача, щодо якого позивачем надаються послуги з теплопостачання, мало місце відхилення від нормативних показників температури.
Додатком до Порядку встановлено, що у разі перевищення допустимого строку відхилення від показників за надані послуги плати зменшується на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18° C до 12° C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20° C до 14° C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення); при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12° C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14° C) плата за централізоване опалення не справляється.
Формули, за якими проводиться перерахунок за надання послуг з централізованого опалення за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній встановлені у п. 5 Порядку.
З рахунків, які виписувались відповідачу для оплати вартості послуг з теплопостачання у період з грудня по березень 2013 року слідує, що позивачем у відповідності до п. 5 Порядку здійснювався перерахунок вартості теплової енергії, що постачалась в цей період відповідачу.
Отже, відхилення кількісних і якісних показників послуг нормативам врахована позивачем під час визначення їх вартості.
Строк дії договору визначено пунктом 30, згідно якого договір укладений на строк до 15.04.2011 і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до встановленого строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду договору. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством встановлено спеціальний порядок взаємовідносин постачальника та споживача послуг з теплопостачання, в тому числі в частині припинення надання цих послуг.
Відповідач, звертаючись до позивача з пропозицією розірвати договір, не вжив заходів, спрямованих на фактичне припинення споживання послуг ПАТ "Херсонська ТЕЦ".
Постачання теплової енергії (централізоване опалення) за змістом статей 1, 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" є одним із видів комунальних послуг. Відповідно до вимог частини першої Статті 19 цього Закону, відносини між учасниками договірних відносин (власниками, споживачами, виконавцями, виробниками) у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Правовідносини щодо надання послуг з теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законами "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (надалі - Правила) та іншими законодавчими та нормативними актами.
Так, відповідно до частини другої статті 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії (в тому числі теплової) без оформлення договору не допускається. Пункт 8 Правил встановлює, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
За визначенням наведеним у статті 1 Закону "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Статтею 24 цього ж Закону визначені права та основні обов'язки споживача теплової енергії, серед яких право споживача теплової енергії на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. При цьому, основними обов'язками споживача теплової енергії визначено, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Наведені положення свідчать про обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії та неможливість розірвання такого договору за умови продовження споживання послуг з централізованого опалення.
Право споживача відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води прямо передбачено пунктом 24 Правил, і реалізація зазначено права нормативно врегульована відповідним розділом Правил "Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів". Згідно з пунктом 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Позивачем не надано доказів відключення від централізованого постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №468 від 15 жовтня 2010 року не розірваний у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, на даний час договір є чинним, а, отже, відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання згідно цього Договору мають виконуватися належним чином відповідно до його умов та вимог чинного законодавства.
Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 17049 грн. 09 коп. боргу, 258 грн. 28 коп. 3% річних, 646 грн. 82 коп. пені, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31.10.2013 р.
Суддя Л.І. Александрова