"14" січня 2009 р.
Справа № 6/150-3207(14/255-3441)
16 год. 04 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Паращуку В.І.
Розглянув справу
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_1
до відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль
про скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача: Катюк У.Т.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000861704/0/32161 від 30.05.06р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 15844,50 грн., у т.ч. 10563 грн. за основним платежем та 5281,50 грн. за штрафними санкціями.
Ухвалою суду від 07 вересня 2006 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та присвоєно їй №14/255-3441 (суддя О.В.Руденко).
Ухвалою суду від 20 вересня 2006 року провадження у справі №14/255-3441 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №14/265-3522.
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення, у зв'язку з тим, що суддя Руденко О.В. на даний час є нелегітимний, розпорядженням заступника голови господарського суду Тернопільської області від 28 жовтня 2008 року справу №14/255-3441 передано на розгляд судді Шумському І. П.
29 жовтня 2008 року відповідною ухвалою справу №14/255-3441 прийнято до провадження, поновлено його, присвоєно справі новий №6/150-3207(14/255-3441).
Судове засідання призначене до розгляду на 19 листопада 2008 року неодноразово відкладалось, востаннє на 14 січня 2009 року.
В судовому засіданні, представник позивача свої вимоги підтримав повністю, мотивуючи їх невідповідністю оспорюваного рішення фактичним обставинам та нормам закону.
У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесеного рішення.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду», для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер BM2031313G892 .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, у т.ч. дані у попередніх судових засіданнях, суд встановив:
17-23 травня 2006 року працівниками податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку підприємця ОСОБА_1 з питань взаєморозрахунків з УПП «Укртехмаш»за період з 01.08.05р. по 31.08.05р.
За результатами перевірки, 26 травня 2006 року складено Акт № 11249/17-326/3083501356, згідно з яким, підприємством порушено вимоги п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97-ВР), а саме, занижено належну до сплати суму ПДВ в розмірі 10563 грн. за серпень 2005 року.
Так, перевіркою та наданими сторонами доказами встановлено, що 15 червня 2005 року між УПП "Укртехмаш" (продавцем) (в особі директора підприємства Гнатюка М.С.) та підприємцем ОСОБА_1 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого УПП "Укртехмаш" зобов'язалося поставити, а СПД ОСОБА_1 отримати та оплатити зварювальний апарат «Kamitech-250А». За змістом договору та додатку до нього, сторони погодились на застосування факсимільного відтворення підпису директора УПП "Укртехмаш".
На підтвердження виконання господарської операції по договору від 15.06.05р., покупцю виписано накладну №3008-02 від 30 серпня 2005 року та податкову накладну №24 від 30 серпня 2005 року на суму 63380 грн. (в тому числі ПДВ 10563,33 грн.). Перелічені документи складено від імені посадової особи УПП «Укртехмаш»Гнатюка М.С., підписано їх з використанням факсимільного відтворення його підпису та завірено печаткою підприємства.
Покупцем, в свою чергу, платіжним дорученням №29 від 30.08.05р. проведено оплату, а 10563,33 грн. ПДВ віднесено до податкового кредиту за серпень 2008 року.
Висновок податкового органу про неправомірне віднесення підприємцем ОСОБА_1 суми ПДВ до податкового кредиту за серпень 2005 року зроблено у зв'язку з тим, що Гнатюк М.С. -особа уповноважена здійснювати поставку товарів та підписувати звітні бухгалтерські документи від імені УПП «Укртехмаш», зазначена у податковій накладній №24 від 30.08.05р. на загальну суму 63380 грн. у т.ч. 10563,33 грн. ПДВ, згідно довідки адресного довідкового бюро УМВСУ в Тернопільській області помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Від так, не міг здійснювати поставку товарно-матеріальних цінностей та виписувати звітні бухгалтерські і податкові документи.
30 травня 2006 року, на підставі Акта перевірки № 11249/17-326/3083501356, відповідно до підпункту «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000861704/0/32161, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 15844,50 грн., у т.ч. 10563 грн. за основним платежем та 5281,50 грн. за штрафними санкціями.
Дане рішення і оспорюється позивачем в судовому порядку.
Вказаний вище акт ненормативного характеру оскаржувався позивачем із застосуванням процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання в порядку визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону № 2181.
Рішеннями ТО ДПІ №38523/7/25-011 від 27.06.06р. та ДПА в Тернопільській області №8923/6/25-007 від 11.08.06р. в задоволенні скарг підприємцю ОСОБА_1. відмовлено.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає:
- сторонами було дано згоду використання факсимільного підпису Гнатюка М.Є., тому, при оформленні первинних бухгалтерських документів на одержаний зварювальний апарат, не знаючи про смерть Гнатюка М.Є., документи за його підписом було прийнято без застережень;
- господарське зобов'язання по поставці зварювального апарату недійсним не визнано;
- постановою про закриття кримінальної справи №165724 від 02 квітня 2007 року, порушеної за фактом фіктивного підприємництва УПП «Укртехмаш», вини або умисних дій підприємця ОСОБА_1, які містять ознаки злочину при вчиненні даної господарської операції, не встановлено;
- придбані в УПП «Укртехмаш» товарно-матеріальні цінності, підприємцем ОСОБА_1 наступного дня реалізовано ВАТ «Чернівцігаз», що підтверджується договором на поставку товарів №7 від 05 серпня 2005 року, видатковою накладною №8 від 31 серпня 2005 року та податковою накладною №8 від 31 серпня 2005 року на загальну суму 64000 грн. у т.ч. 10666,67 грн. ПДВ;
Перелічені обставини, на думку позивача вказують на те, що придбання товару здійснено підприємцем з метою подальшої реалізації та отримання прибутку а не ухилення від оподаткування, та є підставою для скасування оспорюваного рішення.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Так, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідальність за дотримання достовірності і своєчасності визначення (нарахування) податкового зобов'язання (податку) з ПДВ, а також його внесення (сплату) до бюджету несе платник податку (позивач у справі) -п.п.1.1 ч. 1 ст. 1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону №2181, ст. 2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.10.1,10.2 ст. 10 Закону №168/97-ВР, а також ст. 3,9,11 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991р.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР).
Відповідно до положень п. 1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Змістом п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п.7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР).
Підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону передбачає, що податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) їх постачальником.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР). У разі, коли дані податкової перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов'язання, заявлених в податкових деклараціях, контролюючий орган (відповідач у справі) зобов'язаний самостійно донарахувати їх та застосувати до платника фінансові санкції (п.4.2 ст. 4, п.17.1 ст. 17 Закону №2181).
Відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІV від 16.07.99р., первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, у т.ч. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Усі складені примірники податкової накладної, згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037, підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).
Як вбачається з реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, керівником та головним бухгалтером УПП «Укртехмаш»зазначено одну особу -Гнатюка Михайла Євгеновича.
Згідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області №561/220 від 22 травня 2006 року (довідка наявна у матеріалах справи) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №30 від 18 липня 2005 року.
З врахуванням наведеного, керівник і головний бухгалтер ОСОБА_3 участі у фінансово-господарській діяльності УПП «Укртехмаш" на час вчинення господарських зобов'язань з продажу, поставки зварювального апарату «Kamitech-250А»не брав, та не міг особисто підписувати накладної, податкової накладної, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
З'ясовано також, що судовими рішеннями, у т.ч. у справах №№12/11-70, 22а-3439/08, які набрали законної сили (копії наявні у матеріалах справи), встановлено обставини відсутності в УПП «Укртехмаш», як юридичної особи, правосуб'єктності після ІНФОРМАЦІЯ_1 (смерті його власника, керівника і головного бухгалтера).
З огляду на викладене та п.п.7.2.5 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, у підприємця ОСОБА_1 не могли виникнути правові підстави для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а тому, посилання позивача на правомірне віднесення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної №24 від 30.08.05р. є безпідставним.
Не заслуговує на увагу посилання позивача на реальність угоди від 15 червня 2005 року, укладеної між УПП "Укртехмаш" та підприємцем ОСОБА_1, а також на невизнання її недійсною в судовому порядку.
Оскільки, дійсність даного договору на час його заключення, згідно з вище переліченими приписами ст.ст. 1, 7 Закону №168/97-ВР, не впливає на допущення позивачем порушення вимог щодо правильності формування свого податкового кредиту та суми податку на додану вартість за серпень 2005 року, а від так на законність дій контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення.
За таких обставин, в задоволенні вимог підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000861704/0/32161, про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 15844,50 грн., у т.ч. 10563 грн. за основним платежем та 5281,50 грн. за штрафними санкціями, з наведених в ньому підстав, слід відмовити.
Згідно з ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,71,87,89,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 23 січня 2009 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя І.П. Шумський