донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.10.2013 р. справа №913/1957/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівЛомовцевої Н.В., Принцевської Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м.Алчевськ Луганської області
на рішення господарського судуЛуганської області
від19.09.2013р.
у справі№ 913/1957/13 (суддя Седляр О.О.)
за позовомдержавного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" м.Харків
до публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м.Алчевськ Луганської області
простягнення 66147,94 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. у справі №913/1957/13 позовні вимоги державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" м.Харків задоволено та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м.Алчевськ Луганської області на користь позивача борг в сумі 60000 грн., 3% річних в розмірі 330 грн. 41 коп., штраф в сумі 4200 грн., пеню в розмірі 1617 грн. 53 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.
Вважаючи частково незаконним вказане рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення 3% річних та штрафних санкцій та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, апелянт вважає, що господарським судом не досліджено належним чином питання щодо початку перебігу строку для нарахування 3% річних та штрафних санкцій.
У відзиві на апеляційну скаргу від 23.10.2013 року позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Клопотанням №026-2113 від 23.10.2013 року представник відповідача просив розглядати апеляційну скаргу за відсутності відповідача.
Позивач також не скористався своїм процесуальним правом щодо участі повноважного представника в судовому засіданні, незважаючи на його належне повідомлення про час та місце судового розгляду. Тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Між Українським державним науково-технічним центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" укладений договір на здійснення авторського нагляду від 30.01.2012 № 212/14-Г-027/1-464 (далі за текстом - договір), відповідно до якого Виконавець (позивач у справі) приймає на себе зобов'язання на здійснення авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві комплексу установки вдування пиловугільного палива у доменні печі (п.1.1. в редакції протоколу розбіжностей до договору).
Згідно п. 2.1 договору, вартість робіт визначається виходячи із розрахунку вартості витрат на відрядження, а також вартості однієї людини-дня 221,00 грн. у відповідності з фактичними виїздами та затратами "Виконавця" за період будівництва з 01.01.2012 по 31.12.2012.
Відповідно до п.2.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору), акт здачі-приймання робіт складається на підставі затвердженого замовником табелю робочого часу співробітників групи авторського нагляду, журналу авторського нагляду, копії наказів про відрядження на авторський нагляд, копії посвідчень про відрядження, документів на проживання і кошторису фактичних витрат з додаванням авансових звітів і переліку виконаної робочої документації
Пунктом 2.4 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору) передбачено, що оплата робіт за даним договором здійснюється Замовником (відповідач у справі) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно на протязі 15 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт двома сторонами з врахуванням витрат на відрядження, які відшкодовуються виконавцю понад договірну ціну, з обов'язковим наданням обгрунтовуючих документів.
По завершенню робіт виконавець щоквартально до 10 числа кварталу, наступного за звітним, надає замовнику оформлений та підписаний з боку виконавця акт здачі-приймання робіт, табель робочого часу співробітників групи авторського нагляду, копії наказів про відрядження на авторський нагляд, копії посвідчень про відрядження, копії проїзних документів, документів на проживання і кошторису фактичних затрат з додаванням авансових звітів і рахунок-фактуру (п.3.2 в редакції протоколу розбіжностей до договору ).
Замовник протягом десяти робочих днів з дня отримання акту зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт та оплатити протягом 15 банківських днів після надання оригіналів платіжних документів виконані роботи або направити мотивовану відмову (п. 3.3 договору).
Відповідно до п.6.1. договору (в редакції додаткової угоди до договору від 31.12.2012 року), договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.06.2013р.
Згідно наказу № 81 від 24.04.2012 Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном з 14.05.2012 відбулась заміна найменування позивача у даній справі - Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь".
Позивач, посилаючись на повне виконання ним передбачених умовами вищевказаного договору зобов'язань та часткову оплату відповідачем виконаних робіт за цим договором, звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом, предметом якого є стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 60000,00 грн., 3% річних у сумі 330,41 грн., пені у розмірі 1617,53 грн. та штрафу у сумі 4200,00 грн.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч.4 ст.882 ЦК України).
Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо здійснення авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві комплексу установки вдування пиловугільного палива у доменні печі, що підтверджується актами приймання-здачі робіт № 1 від 27.12.2012р., № 2 від 22.01.2013р., № 3 від 03.04.2013 року. Вказані акти підписані відповідачем та посвідчені його печаткою. Таким чином відповідач прийняв виконані роботи загальною вартістю 172952 грн. 90 коп.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав. Як вбачається з копії банківських виписок, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт за договором на користь позивача сплачено 112952 грн. 90 коп.
Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 60 000,00 грн. Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості, відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.
З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 60 000,00 грн. за договором підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4.23 договору, за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за даним договором з винної сторони стягується пеня в розмірі 0,1% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від простроченої суми зобов'язання.
Позивачем на підставі вищевказаного пункту договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 25.04.2013р. по 30.06.2013р. у сумі 1617 грн. 53 коп. та штраф у розмірі 7 відсотків у сумі 4200,00 грн. (згідно розрахунку до позову: а.с.9-10), які правомірно задоволено судом першої інстанції, з огляду на доведеність факту прострочення виконання боржником грошового зобов'язання та арифметичну вірність розрахунку вказаних штрафних санкцій.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням офіційного рівня інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 330 грн. 41 коп. за період з 25.04.2013р. по 30.06.2013р., які судом першої інстанції задоволено в повному обсязі.
Перевіривши арифметичні розрахунки позивача, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача 3 % річних у вищезазначеному розмірі.
Довід апелянта щодо відсутності в договорі чітко встановленого моменту оплати виконаних робіт до уваги колегією суддів не приймається, оскільки спростовується змістом п.2.4 договору на здійснення авторського нагляду від 30.01.2012 № 212/14-Г-027/1-464 в редакції протоколу розбіжностей та матеріалами справи, з яких вбачається часткова сплата відповідачем виконаних робіт в порядку, встановленому вказаним пунктом договору.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. у справі № 913/1957/13.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. у справі №913/1957/13 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м.Алчевськ Луганської області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Н.М.Принцевська
Н.В.Ломовцева
Надруковано: 5 прим.:
1. позивачу; 2 . відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5 ГСЛО.