Рішення від 29.10.2013 по справі 909/917/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р. Справа № 909/917/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010) в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, (вул. Ленкавського, 20, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010)

до відповідача: Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" (вул. Василіянок, 62А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості в сумі 64 691, 66 гривень за договором № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 59 977, 55 гривень - заборгованість за спожитий природній газ, 3 871, 00 гривень - пеня та 843, 11 гривень - 3 % річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Цимбаліста О.С. - юрисконсульт, (паспорт серія СЕ № 351041 виданий 14.12.2005 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 05-16/2744 від 15.11.2012 року).

Від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40 014, 03 гривень за договором № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 35 388, 27 гривень - заборгованість за спожитий природній газ, 2 171, 78 гривень - пеня, 447, 35 гривень - 3 % річних та 2 006, 63 гривень - інфляційних втрат.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений природний газ.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року порушено провадження у справі № 909/971/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2013 року.

02.09.2013 року розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку із перебуванням судді Ткаченко І. В. у відпустці, справу № 909/971/13 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до відповідача Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40 014, 03 гривень за договором № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 35 388, 27 гривень - заборгованість за спожитий природній газ, 2 171, 78 гривень - пеня, 447, 35 гривень - 3 % річних та 2 006, 63 гривень - інфляційних втрат, відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суд та з метою недопущення порушення строків вирішення спору, недопущення порушення прав сторін на захист своїх прав та законних інтересів, розгляду справи в розумний строк призначено на повторний автоматизований розподіл.

За наслідками автоматизований розподілу справу 03.09.2013 року скеровано судді Михайлишину В.В.

Ухвалою суду від 03.09.2013 року прийнято справу № 909/971/13 до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.09.2013 року.

Ухвалами суду від 17.09.2013 року, 01.10.2013 року та 15.10.2013 року розгляд справи відкладався на 01.10.2013 року, 15.10.2013 року та 29.10.2013 року відповідно, у зв'язку із не подання витребуваних судом письмових доказів та нез'явленням представника відповідача в судові засідання.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (Вх. № 16617/13 від 25.10.2013 року). Згідно поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 64 691, 66 гривень, з яких 59 977, 55 гривень - основної заборгованості, 3 871, 00 гривень - пені та 843, 11 гривень - 3 % річних.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, подану позивачем заяву прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням збільшених позовних вимог.

При цьому, суд бере до уваги пункт 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, пункт 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 року № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в судовому засіданні від 29.10.2013 року представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" станом на 28.10.2013 року. Згідно вказаного витягу, у графі "місце знаходження юридичної особи вказано адресу: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Василіянок, будинок 62А.

Водночас, факт належного повідомлення судом відповідача про час та місце судового розгляду підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення "Укрпошти", у відповідності до яких представник відповідача отримав 23.08.2013 року, 21.09.2013 року04.10.2013 та 23.10.2013 року копії ухвал суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства та Обласним комунальним підприємством "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" укладено договір № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу документально оформляються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п. 4.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У відповідності до п. 4.6. договору - оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять (5) календарних днів до початку місяця поставки газу.

Для установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, планові платежі здійснюються споживачем на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання протягом місяця поставки газу (п. 4.6.1. договору).

Згідно п. 4. 6. 2. договору споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4. 6. 3. договору).

Договором визначено, що Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9. договору).

Так, Івано-Франківське управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві: Обласному комунальному підприємству "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2013 року по березень 2013 року в об'ємі 14 235 куб. м. газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: Актом № ІФ-5352/01 від 31.01.2013 року приймання - передачі природного газу за січень 2013 року в об'ємі 6 749 м. куб газу, Актом № ІФ-5352/01 від 28.02.2013 року приймання - передачі природного газу за лютий 2013 року в об'ємі 5 023 м. куб газу, Актом № ІФ-5352/01 від 31.03.2013 року приймання - передачі природного газу за березень 2013 року в об'ємі 2 463 м. куб газу, копії яких містяться в матеріалах справи.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав у повній мірі покладені на нього зобов'язання та здійснив оплату за використаний природний газ за період з січня місяця по березень місяць 2013 року в розмірі 7 315, 00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 34 від 11.02.2013 року на суму 1 500, 00 гривень, № 38 від 14.02.2013 року на суму 2 000, 00 гривень, № 45 від 18.02.2013 року на суму 1 000, 00 гривень, № 50 від 22.02.2013 року на суму 1 000, 00 гривень, № 56 від 28.02.2013 року на суму 1 000, 00 гривень та № 59 від 04.03.2013 року на суму 815, 00 гривень, копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становила на день подання до суду заяви про збільшення позовних вимог - 59 977, 55 гривень, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, рахунками - фактурами № ІФ-5352/01 за постачання природного газу в січні 2013 року на суму 31 904, 28 гривень, в лютому 2013 року на суму 23745, 03 гривень та в березні 2013 року на суму 11 643, 24 гривень, актом звірки за споживання та транспортування природного газу між Івано-Франківським управлінням по експлуатації газового господарства і Обласним комунальним підприємством "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" та розрахунком суми заборгованості, які міститься у матеріалах справи.

У відповідності до п. 6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за порушення зобов'язання щодо оплати за надання послуг з постачання та транспортування природного газу відповідачу нараховано 3 871, 00 гривень пені за період з 06 лютого 2013 року по 31 липня 2013 року.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати за надання послуг з постачання та транспортування природного газу відповідачу нараховано 843, 11 гривень - 3 % річних за період з 06 лютого 2013 року по 31 липня 2013 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства та Обласним комунальним підприємством "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" укладено договір № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу документально оформляються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Як видно із матеріалів справи Івано-Франківське управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві: Обласному комунальному підприємству "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2013 року по березень 2013 року в об'ємі 14 235 куб. м. газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: Актом № ІФ-5352/01 від 31.01.2013 року приймання - передачі природного газу за січень 2013 року в об'ємі 6 749 м. куб газу, Актом № ІФ-5352/01 від 28.02.2013 року приймання - передачі природного газу за лютий 2013 року в об'ємі 5 023 м. куб газу, Актом № № ІФ-5352/01 від 31.03.2013 року приймання - передачі природного газу за березень 2013 року в об'ємі 2 463 м. куб газу, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вказаним договором, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 59 977, 55 гривень за надання послуг з постачання та транспортування природного газу.

Факт неналежного виконання зобов'язань підтверджується матеріалами справи, а саме: актами приймання - передачі природного газу, рахунками - фактурами № ІФ-5352/01 за постачання природного газу в січні 2013 року на суму 31 904, 28 гривень, в лютому 2013 року на суму 23745, 03 гривень та в березні 2013 року на суму 11 643, 24 гривень, актом звірки за споживання та транспортування природного газу між Івано-Франківським управлінням по експлуатації газового господарства і Обласним комунальним підприємством "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" та розрахунком суми заборгованості, які міститься у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість в сумі 59 977, 55 гривень за неналежне виконання грошового зобов'язання по своєчасності розрахунків за договором № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року - є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та слід зазначити, що позивачем правильно здійснено розрахунок 3 % у поданому до суду 25.10.2013 року уточнюючому розрахунку в сумі 843, 11 гривень за період з 06.02.2013 року по 31.07.2013 року.

Перевіряючи правильність проведеного розрахунку позивачем, суд бере до уваги вказаний позивачем у своїх розрахунках період нарахування 3 % річних, а саме з 06.02.2013 року по 31.07.2013 року (кількість днів прострочки - 175).

Розрахунок 3 % річних здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 29.10.2013 року.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 3 871, 00 гривень за період з 06.02.2013 року по 31.07.2013 року (згідно поданого суд 25.10.2013 року уточненого розрахунку), що виникла за договором № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року то суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 6.2.2. договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Що ж до нарахування пені слід зазначити, що позивачем правильно здійснено розрахунок пені у поданому до суду 25.10.2013 року уточнюючому розрахунку в сумі 3 871, 00 гривень за період з 06.02.2013 року по 31.07.2013 року.

Розрахунок пені здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 29.10.2013 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи наведене суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, 82 - 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до відповідача Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" про стягнення заборгованості в сумі 64 691, 66 гривень за договором № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 59 977, 55 гривень - заборгованість за спожитий природній газ, 3 871, 00 гривень - пеня та 843, 11 гривень - 3 % річних - задовольнити повністю.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об'єднання) "Галичина" (вул. Василіянок, 62А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 30984526) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010, ідентифікаційний код: 03361046) - 64 691, 66 гривень (шістдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто одну гривню шістдесят шість копійок) заборгованості, згідно договору № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5352 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 59 977, 55 гривень - основний борг, 843, 11 гривень - 3 % річних та 3 871, 00 гривень - пеня, а також 1 720, 50 гривень (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______________________ Михайлишин В. В. 01.11.13

Попередній документ
34470559
Наступний документ
34470561
Інформація про рішення:
№ рішення: 34470560
№ справи: 909/917/13
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 01.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: