Головуючий в 1 інстанції - Галатіна О.О. Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
28 серпня 2008 р. справа № 22-а-8400/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
Нікуліна О.А.
суддів
Сіваченка І.В., Василенко Л.А.
при секретарі за участі позивача представника відповідача
Кірсановій М.В. ОСОБА_1 Ціоненко О.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Макіївського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
08.05.2008 року
по справі
№ 2-а-7523/2008
за позовом
ОСОБА_1
до
Макіївського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області
про
Стягнення грошової компенсації за невидані предмети форменого обмундирування, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Макіївського міського управління ГУМВС України в Донецькій області про зобов'язання виплатити грошову компенсацію за недоотримане обмундирування у сумі 5493,98 гривень.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Макіївське міське управління ГУ МВС України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, посилаючись на Наказ МВС України за №1265 від 30.12.2005 року, яким скасовано Наказ МВС України за № 1489, що передбачав можливість видачі грошової компенсації замість невиданих своєчасно предметів форменого обмундирування.
Відповідач також вказує на те, що фактично кошти на зазначені вище цілі не передбачались з 2000 року.
У відповідності до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Також відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про деякі заходи економії бюджетних коштів" ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував позивач.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
19 квітня 2005 року позивач був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом Органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 року. Впродовж служби позивач не був забезпечений службовим обмундируванням на загальну суму 5493,98 гривень, що підтверджується довідкою про виплату грошової компенсації за № 456 від 16 травня 2005 року.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно.
Відповідно до пункту 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (з подальшими змінами), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. №1515 "Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції" Міністерством внутрішніх справ України було видано Наказ № 1489 від 05.12.2003 року, яким затверджено Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України та форми обліку речового майна.
Відповідно до п.4.6 вищевказаного Положення, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються в запас чи відставку з правом носіння форми одягу, видається належне на день звільнення обмундирування чи виплачується грошова компенсація за нього.
Таким чином, вищезазначеними нормативними актами встановлено право позивача на отримання від відповідача безкоштовного службового обмундирування або грошової компенсації за недоотримане речове майно.
Зміни та доповнення до названого наказу МВС (в тому числі і до пункту 4.6., відповідно до яких в разі звільнення в запас чи відставку осіб начальницького складу органів внутрішніх справ з правом носіння форменого одягу видається лише належне на день звільнення обмундирування) були внесені наказом МВС № 1265 від 30.12.2005 р., на який посилається відповідач.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, ці зміни відбулися вже після звільнення позивача.
Тому місцевий суд правильно вважав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4.6 Наказу МВС № 1489 від 05.12.2003 року.
Після звільнення позивач не отримав ні відповідного обмундирування, ні грошової компенсації за недоотримане обмундирування.
Відповідно до довідки № 456 від 16.05.2005 року, виданої позивачу начальником управління фінансового та ресурсного забезпечення УМВС України в Донецькій області, згідно якої до виплати належить компенсація по звільненню в розмірі 5493,98 гривень.
Посилання відповідача щодо відсутності фінансування з державного бюджету витрат на виплату грошових компенсацій не беруться судом до уваги з наступних причин.
Право на компенсаційні витрати після звільнення, набуте в тому числі при проходженні бездоганної державної служби не може бути звужене або скасоване у відповідності до ст.1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24 Конституції України.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених Конституцією України, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Конституції України.
Комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту працівників МВС зумовлений особливістю їх професійних обов'язків. Здійснення таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Більш того, відповідачем не доведений і факт неналежного фінансування, в той час як обов'язок доказування ч.2 ст. 71 КАС України покладається саме на нього.
Як вбачається з п.3 Указу Президента України від 21.08.1993 року № 352/93 (з внесеними Указом Президента України № 593/93 від 15.12.1993 р. змінами) на осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України поширена чинність статті 3, яка передбачає організацію видачі продовольчих пайків, а не речового майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справ розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки відповідач видав довідку про грошову компенсацію, тобто визнав свої зобов'язання перед позивачем, у зв'язку із чим останній довготривалий час сподівався на отримання належних йому коштів, поки у липні 2007 року не отримав письмову відмову відповідача від 02.07.2007 року, після чого 17.03.2008 року (у річний строк) звернувся до суду із зазначеним позовом.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала складена 29 серпня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Макіївського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2008 року по справі № 2-а-7523/2008 року за позовом ОСОБА_1 до Макіївського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області «про стягнення грошової компенсації за невидані предмети форменого обмундирування» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
/підписи/
Судді: І.В.Сіваченко
Л.А.Василенко
З оригіналом згідно.
Суддя: