31.10.2013Справа № 901/3284/13
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Севастополь
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман», м.Сімферополь
про стягнення 32 400,00 грн. пені
Представники сторін:
від позивача - Палєєв Д.Л., довіреність № 9/989 від 18.06.2013 року
від відповідача - не з'явився
суть спору: Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман» про стягнення пені в розмірі 32 400,00 грн., посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що розглянувши справу №27/21-12 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, 25.12.2012 року прийняв рішення, яким визнав незаконними дії відповідача, які полягають у порушенні пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів та, відповідно, до відповідача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 60 000,00 грн., останній день сплати якого 11.03.2013р. Невиконання обов'язку з оплати штрафу призвело до нарахування позивачем пені в розмірі 32 400, 00 грн., що стало приводом для звернення із дійсним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2013 р.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, 09 жовтня 2013 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю додаткового часу для виконання вимог ухвали суду та надання письмового відзиву в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволене судом, проте у наступне судове засідання знову не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Рішенням адміністративної колегії Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.12.2012 р. у справі № 27/49-12-РШ за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф в розмірі 60 000, 00 грн.
Відповідач у встановлені законом строки зазначений штраф не сплатив, що стало приводом для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про стягнення 60 000, 00 грн. штрафу, та пені в розмірі 8 100, 00 грн. за період з 12.03.2013 року по 20.03.2013р.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №901/341/13 від 15.07.2013р. позов задоволений повністю.
Відповідно до частини першої статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено як порушення законодавства про захист економічної конкуренції антиконкурентні узгоджені дії.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 6 вищенаведеного закону встановлено, що спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів є антиконкурентними узгодженими діями.
У відповідності до пункту 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом;
Позивач просить суд стягнути з відповідача 32 400 грн. пені за кожний день прострочення сплати штрафу відповідачем за період з 20.03.2013 року по 24.06.2013 року.
Так, відповідач оскаржив рішення Антимонопольного комітету до суду , проте рішенням господарського суду м. Севастополя від 20.05.2013 року у справі № 991/338/13 у задоволенні позову відмовлено.
У відповідності до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Як зазначив Вищий господарський суд України у пункті 20.2 постанови Пленуму ВГСУ № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 року, абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Таким чином, пеня повинна бути розрахована наступним чином:
1,5% від 60000 грн. (штрафу) - 900 грн.
36(кількість прострочених днів) х 900 грн. = 32 400 грн.
За таких обставин, з урахуванням обмежень, пов'язаних з неможливістю стягнення пені, більшої за розмір штрафу, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 32 400, 00 грн.
Згідно пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.
В процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 01.11.2013 року.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман» в доход загального фонду державного бюджету України 32 400, 00 грн. пені.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман» в доход державного бюджету України 1 720, 50 грн. судового збору.
4. Накази видати в порядку статей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М. Гризодубова