36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22 жовтня 2013 р. Справа № 917/1785/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, в особі Кременчуцької філії, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8
до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 5854,23 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Корцова Л.О.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 22.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 5854,23 грн. боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1039 від 01.05.2009 року, в т.ч. 5217,29 грн. основної заборгованості, 448,73 грн. пені, 40,46 грн. інфляційних витрат та 147,75 грн. 3% річних.
Представником позивача подано до суду заяву № 4928 від 21.10.2013 року (а.с. 47-48), якою він повідомив про часткове погашення відповідачем основного боргу на суму 4332,50 грн. та просить суд припинити провадження у справі в цій частині, в іншій частині представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 46), відзиву на позовну заяву до суду не надав.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
01.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго", в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", в особі Кременчуцької філії (позивач, теплопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1039 (а.с. 6-7), у відповідності до якого теплопостачальна організація зобов'язалась надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього (п. 1.1. договору).
У відповідності до п. 7.10. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1039 від 01.05.2009 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов.
Відповідно до п. 5.1. спірного договору теплова енергія в гарячій воді постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 2 до цього договору (а.с. 9) та такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року.
Згідно з положеннями п. 6.6. договору порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено в додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с. 11).
У відповідності до Порядку розрахунків за спожиту теплову енергію розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Як зазначається у позовній заяві, на виконання умов спірного договору позивачем у період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року було відпущено відповідачеві теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 7037,37 грн. та виставлено відповідні рахунки на оплату (а.с. 20-33).
Разом із тим, відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань за відпущену теплову енергію розрахувався лише частково на суму 1820,08 грн., залишок боргу склав 5217,29 грн.
У позовній заяві позивач прохав стягнути з відповідача основний борг в розмірі 5217,29 грн., а також нараховані окремо по кожному місяцю поставки теплової енергії за період з 18.11.2011 року по 04.07.2013 року інфляційні витрати в розмірі 40,46 грн., 3% річних в розмірі 147,75 грн. та пеню в розмірі 448,73 грн.
Як вже зазначалось, під час розгляду даної справи позивачем було подано до суду заяву, якою він повідомив про часткове погашення відповідачем основного боргу на суму 4332,50 грн. і просить суд припинити провадження у справі в цій частині.
Разом із тим, надані до справи докази часткового погашення боргу (а.с. 52-61) свідчать про те, що після звернення до суду з позовом відповідачем було погашено лише 2360,00 грн. заборгованості:
- 16.09.2013 року - 1000,00 грн. (платіжне доручення № @2PL162988);
- 24.09.2013 року - 360,00 грн. (квитанція № 100570.1212.3);
- 29.09.2013 року - 500,00 грн. (банківська виписка по рахунку);
- 07.10.2013 року - 500,00 грн. (банківська виписка по рахунку).
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 2360,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позовні вимоги в частині стягнення 1972,50 грн. основного боргу судом відхиляються, оскільки дану заборгованість було погашено відповідачем до моменту звернення до суду з позовом, а саме:
- 12.07.2013 року - 567,09 грн. (платіжне доручення № @2PL926636);
- 06.08.2013 року - 437,09 грн. (платіжне доручення № @2PL350629);
- 14.08.2013 року - 582,04 грн. (платіжне доручення № @2PL798811);
- 28.08.2013 року - 386,28 грн. (платіжне доручення № @2PL245412).
Стосовно іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу постачання теплової енергії, обсяги відпущеної відповідно до договору теплової енергії, факт виставлення рахунків на оплату теплової енергії, факт наявності заборгованості за відпущену теплову енергію згідно договору в сумі 884,79 грн., а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 884,79 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 6.8. договору та п. 6 Порядку розрахунків за спожиту теплову енергію за несвоєчасне внесення плати (оплати рахунків) за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних.
Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі, чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 25717118) - 884,79 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118) - 448,73 грн. пені, 40,46 грн. інфляційних витрат, 147,75 грн. 3% річних та 1140,80 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. В частині стягнення 2360,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
6. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 28.10.2013 року.
Суддя Гетя Н.Г.