30 жовтня 2013 року Справа № 5010/1411/2012-18/56
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року у справі № 5010/1411/2012-18/56 Господарського суду Івано-Франківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Івано-Франківськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпромбанк", м. Київ, про відшкодування витрат понесених у зв'язку з виконанням кредитного договору в сумі 4 059 035,66 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Слєсаренко Я.В. (дов. від 05.05.11);
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився,
У листопаді 2012 року позивач ПАТ "Дельта Банк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ФОП ОСОБА_4 про відшкодування витрат понесених у зв'язку з виконанням кредитного договору в сумі 4 059 035,66 грн.
Вказував, що 06.08.08 між ТОВ "Український промисловий банк" (кредитором) та ФОП ОСОБА_4 (позичальником) був укладений кредитний договір № 187/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, згідно умов якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування 520 000 доларів США, а позичальник - повернути кредитні кошти та проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.
Зазначав, що 30.06.10 між ним ТОВ "Український промисловий банк" та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк", згідно якого він набув статусу нового кредитора за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.08.
Також зазначав, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.10 у справі № 22/110 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Український промисловий банк" про розірвання кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.08 позов задоволено, постановлено розірвати даний договір.
Посилаючись на ту обставину, що на час винесення судом рішення про розірвання вказаного кредитного договору у відповідача існувала заборгованість за даним договором, позивач просив стягнути з відповідача 4 059 035,66 грн. витрат понесених у зв'язку з виконанням кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.08.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2013 року (суддя Гриняк Б.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року (колегія суддів у складі: Мельник Г.І. - головуючого, Михалюк О.В., Новосад Д.Ф.), в позові відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність у відповідача обов'язку виконання зобов'язань за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.08, оскільки останній є розірваним за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.10 у справі № 22/110 та відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.12 у справі № 5010/2403/2011-14/120 зобов'язання сторін за вказаним кредитним договором є припиненими на підставі ст. 601 ЦК України, а позивачем не надано належних доказів вчинення ним дій спрямованих на виконання кредитного договору до його розірвання судом.
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 512-517, ч.ч. 2, 3 ст. 651, ст. 653, ст. 1049 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.08.08 між ТОВ "Український промисловий банк" (кредитором) та ФОП ОСОБА_4 (позичальником) був укладений кредитний договір № 187/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, згідно умов якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування 520 000 доларів США, а позичальник - повернути кредитні кошти та проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.
30.06.10 між ним ТОВ "Український промисловий банк" та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк", згідно якого позивач набув статусу нового кредитора за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.08.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому судами встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.10 у справі № 22/110, яке набрало законної сили, за позовом ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Український промисловий банк" про розірвання кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.08 позов задоволено, постановлено розірвати даний договір на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України у зв'язку з істотним порушенням умов кредитного договору банком в частині ухилення від виконання обов'язку щодо видачі позичальнику чергової частини кредитних коштів на суму 80 000 доларів США у межах загального ліміту кредитування.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що за час дії кредитного договору відповідач одержав кредитні кошти в сумі 396 300 доларів США та 50 000 грн.
Приписами ч. 2 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Водночас судами встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.12 у справі № 5010/2403/2011-14/120 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.08 в сумі 4 272 769,33 грн. та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_4 до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Український промисловий банк" про припинення правовідносин за договором іпотеки в позовах відмовлено, проте встановлено припинення зобов'язань між позивачем та відповідачем в порядку ст. 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Судовими рішеннями у справах № 22/110 та № 5010/2403/2011-14/120 встановлено, що кредитні кошти в сумі 396 300 доларів США та 50 000 грн. відповідачу на підставі кредитного договору видав ТОВ "Укрпромбанк". Позивачем не надано належних доказів вчинення ним дій спрямованих на виконання кредитного договору до його розірвання судом.
Статтями 33, 34 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Між тим, позивачем належними та допустимими доказами не доведено понесення ним витрат в результаті неправомірних дій відповідача по виконанню обов'язків, взятих на себе при укладенні кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.08.
З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в позові.
Враховуючи викладене, судами на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на наявність правових підстав до покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат понесених у зв'язку з виконанням кредитного договору в сумі 4 059 035,66 грн., не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому їх слід залишити поза увагою суду.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року у справі № 5010/1411/2012-18/56 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г.Дунаєвська
Судді: Н.І. Мележик
С.С. Самусенко