30 жовтня 2013 року Справа № 915/1955/13
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. розглянувши клопотання Прокуратури Березанського району Миколаївської області про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41, смт. Березанка, 57400
в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54009
до відповідача Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблево, Березанський район, Миколаївська область, 57453
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЧЕТО", вул. Миру, 12, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400
до відповідача Приватного підприємства "ААС", вул. Мічуріна, 4, кв. 2, с. Першотравневе, Комінтернівський район, Одеська область, 67541
про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради, зобов'язання звільнити земельну ділянку та приведення її у придатний для використання стан
без виклику представників сторін
Прокурор Березанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з позовними вимогами до відповідачів Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЧЕТО" та Приватного підприємства "ААС" про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради, зобов'язання звільнити земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 19.11.2013 року.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами від 16.01.2013 року питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
29.10.2013 року Прокуратура Березанського району Миколаївської області звернулась до господарського суду Миколаївської області з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, в якому заявник просить суд:
- заборонити ТзОВ "ДІЧЕТО" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою площею 0,1998 га, розташованою по проспекту Курортному, 37-А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно неї, а також здійснювати відчуження об'єктів, що знаходяться на цій земельній ділянці;
- заборонити реєстраційній службі Березанського районного управління юстиції Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1998 га, розташованої по проспекту Курортному, 37-А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області та щодо належних на праві власності ТзОВ "ДІЧЕТО" об'єктів капітального будівництва, розташованих на вказаній земельній ділянці.
В поданому клопотанні прокуратура зазначила, що враховуючи реальну можливість утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, а саме заборони вчиняти будь-які дії стосовно спірної земельної ділянки та розташованих на ній об'єктів. Також у заяві зазначено, що у випадку відчуження об'єктів, розташованих на земельній ділянці по проспекту Курортному, 37-А в с. Коблево Березанського району Миколаївської області унеможливить виконання рішення суду.
Розглянувши заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Прокуратурою жодним чином не обгрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій стосовно земельної ділянки та розташованих на ній об'єктів, не подано жодних доказів необхідності їх застосування та наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема, доказів вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна та земельної ділянки, або доказів вчинення підготовчих дій тощо.
Посилання прокуратури на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду грунтується на припущеннях. Крім того, прокуратурою не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Клопотання ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову є необгрунтованим, безпідставним та не підтвердженим належними та допустимими доказами. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами від 16.01.2013 року ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні клопотання Прокуратури Березанського району Миколаївської області про вжиття заходів забезпечення позову.
Суддя Е.М. Олейняш