Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 жовтня 2013 р. Справа №805/14798/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09:31
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.,
при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити виконавчі дії, зобов'язання відкрити виконавче провадження за вимогою №Ф-604у від 07 серпня 2013 року,
за участю представників сторін
від позивача: Самойленко А.В.,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити виконавчі дії, зобов'язання відкрити виконавче провадження за вимогою №Ф-604у від 07 серпня 2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у відповідача знаходиться вимога про сплату недоїмки від 10 червня 2013 року №Ф-531у на загальну суму 340 грн. та вимога про сплату недоїмки від 07 серпня 2013 року №Ф-604у на загальну суму 5846,01 грн. для стягнення боргу в примусовому порядку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача. 31 липня 2013 року за вимогою про сплату недоїмки №Ф-531у від 10 червня 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження - ВП №39138695. Однак, державним виконавцем, незважаючи на те, що вимогу про сплату недоїмки №Ф-604у від 07 серпня 2013 року на суму 5846,91 грн. направлено позивачем на примусове виконання 24 вересня 2013 року, виконавче провадження станом на 09 жовтня 2013 року не відкрито та копії постанов не направлено стягувачу. При ознайомленні зі станом реалізації виконавчого провадження боржника виявлені порушення, припущені державним виконавцем, тобто не виконані дії, право на проведення яких надано нормами законодавства, а саме не використано право щодо виклику фізичної особи з приводу виконавчих документів, а в разі неявки боржника - винести постанову про привід боржника через органи внутрішніх справ; відсутній вихід державного виконавця за місцем проживання боржника, здійснення підприємницької діяльності з метою вилучення майна на яке необхідно звернути стягнення; не проведено дій з метою з'ясування майнового стану боржника, не витребувано від боржника відомостей про доходи та майно, у тому числі про майно, яким володіє спільно з іншими особами, переліку майна чи предметів на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Тому, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Надав заяву, в якій просять розглянути справу без участі представника.
Також надав до суду заперечення, відповідно до яких в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем направлені запити до реєстраційно-облікових установ для виявлення доходів та встановлення майнового стану боржника, згідно відповідей яких рухомого, нерухомого майна та земельних ділянок за боржником не зареєстровано; розрахункових рахунків, що належать боржнику - не виявлено; інформація щодо місця праці боржника в базі ДРФО - відсутня; здійснено вихід за місцем мешкання боржника; винесена та направлена до органів МВ УМВС постанова про доставку боржника приводом в строк до 31 жовтня 2013 року. Крім того, відповідач зазначає, що по вимозі про стягнення недоїмки №604 відкрито виконавче провадження 26 вересня 2013 року. Згідно ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» строки здійснення виконавчого провадження не порушені. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції від 31 липня 2013 року та від 26 вересня 2013 року відкриті виконавчі провадження з виконання вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області № Ф531у, яка видана 10 червня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 340,00 грн. та №Ф604у, яка видана 07 серпня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 5846,91 грн. відповідно з ОСОБА_2 (а.с.8).
Як вбачається із протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 30 вересня 2013 року на примусовому виконанні Відділі державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції перебувають вимоги УПФУ в Волноваському районі Донецької області №Ф531у видана 10 червня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 340,00 грн. та №Ф604у від 07 серпня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 5846,91 грн. з ОСОБА_2 (а.с.6).
В матеріалах виконавчого провадження міститься наступна інформація про проведені виконавчі дії по встановленню майнового стану боржника: запити до ВРЕР м.Красноармійська від 18 липня 2013 року, запит до Держземагенства у м.Димитрові Донецької області від 18 липня 2013 року, отримані відповіді, згідно з якими рухомого, нерухомого майна та земельних ділянок за боржником не зареєстровано, 30 вересня 2013 року був здійснений вихід до місця мешкання боржника, про що складений акт державного виконавця, згідно якого боржнику залишено виклик на 03 жовтня 2013 року, винесена постанова від 09 жовтня 2013 року про доставку боржника приводом в строк до 31 жовтня 2013 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як встановлено ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За правилами ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Суд зазначає, що вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області №Ф531у видана 10 червня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 340,00 грн. та №Ф604у від 07 серпня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 5846,91 грн. з ОСОБА_2 є рішеннями майнового характеру.
Як було зазначено вище, постановою від 31 липня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області № Ф531у, яка видана 10 червня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 340,00 грн. з ОСОБА_2, та постановою від 26 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області №Ф604у, яка видана 07 серпня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 5846,91 грн. з ОСОБА_2.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на бездіяльність відповідача стосовно не відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області №Ф604у, яка видана 07 серпня 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 5846,91 грн., оскільки це твердження спростовується матеріалами справи.
За таких обставин, строк здійснення виконавчого провадження обчислюється протягом шести місяців з 31 липня 2013 року з виконання вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області № Ф531у та з 26 вересня 2013 року з виконання вимоги УПФУ в м.Димитрові Донецької області №Ф604у.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання бездіяльності з виконання вимоги №Ф531у від 10 червня 2013 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області в розмірі 340,00 грн. та вимоги №Ф604у від 07 серпня 2013 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області в розмірі 5846,91 грн. неправомірною є передчасними, а вимоги позивача щодо відкриття виконавчого провадження за вимогою №Ф604у від 07 серпня 2013 року вже виконані - не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відділ Державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії направлені на стягнення боргу, суд зазначає наступне.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що у даній справі відповідачем доведено законність своїх дій, тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити виконавчі дії, зобов'язання відкрити виконавче провадження за вимогою №Ф-604у від 07 серпня 2013 року - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 22 жовтня 2013 року в присутності представника позивача.
Постанову у повному обсязі складено 28 жовтня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шинкарьова І.В.