донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.10.2013 р. справа №905/2697/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Принцевської Н.М.
суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання: Трофимович Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Заброда Ю.Ю., довіреність№10/16 від 23.01.2013
від відповідача:Харитонова М.І., довіреність №17/10 від 11.02.2013
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від30.09.2013р.
у справі№ 905/2697/13 (суддя Величко Н.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м.Донецьк
до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область
про зміну умов договору
Господарський суд Донецької області рішенням від 30.09.2013р. у справі № 905/2697/13 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк відмовив у повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі № 905/2697/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; змінити умови Договору №3 0200 000 від 19.12.2008р. шляхом викладення Додаткової угоди №6 та Додатку №1/2013 від 08.02.2013р. до вказаного Договору в редакції запропонованій ТОВ «Сервіс-Інвест».
Заявник скарги вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для вирішення справи та у невідповідності висновків суду, викладених у справі, обставинам справи.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що оскаржуване рішення є законним, судом всебічно перевірено обставини, з урахуванням норм матеріального та процесуального права. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі № 905/2697/13.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та їх обґрунтування, надавши пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 3 0200 000 від 19.12.2008р. за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (далі по тексту Договір).
У відповідності до п.9.4, договір набирає чинності з моменту досягнення згоди по всім суттєвим умовам договору, за умови підписання сторонами всіх, перелічених у п. 9.1 договору додатків і укладається на строк до 31 грудня 2009р. включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пунктом 5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року згідно умов додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за зразком додатку "Відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 200_р. споживача".
Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.
У разі потреби постачальник електроенергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваного обсягу споживання.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
Якщо споживач має на своєму балансі генеруючи потужності, він не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного обсягу генерації електричної енергії.
У пункті 5.2 сторони обумовили, що договірні величини споживання електричної енергії визначається на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів. Письмове повідомлення споживачу про договірні обсяги споживання електроенергії, надане постачальником у випадках, обумовлених сторонами додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам", є невід'ємною частиною цього договору.
У додатку № 1 від 19.12.2009р. "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" до договору (а.с.22) сторони визначили очікуваний обсяг споживання електричної енергії споживачем по місяцях 2009 року, у тому числі: січень - 20,4 млн.кВ/год, лютий - 20,4 млн.кВ/год, березень - 20,4 млн.кВ/год, квітень - 21 млн.кВ/год., травень - 20,8 млн.кВ/год, червень - 20,8 млн.кВ/год, липень - 21,9 млн.кВ/год, серпень - 21,9 млн.кВ/год, вересень - 23,150 млн.кВ/год, жовтень - 23,150 млн.кВ/год, листопад - 23,5 млн.кВ/год, грудень - 23,85 млн.кВ/год. Всього за рік - 261,25 млн.кВ/год.
Також у пунктах 3 - 5 цього додатку сторони обумовили порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, аналогічні умовам пунктів 5.1, 5.2 договору.
У пункті 7 додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" сторони обумовили, що постачальник має право відмовити споживачу в узгодженні та/або коригуванні договірних величин на заявленому ним рівні у разі: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії; порушення споживачем термінів та обсягів оплати, узгоджених сторонами договором щодо реструктуризації заборгованості; ненадання споживачем обґрунтування у разі невідповідності фактичного обсягу споживання електричної енергії очікуваним обсягам споживання електричної енергії споживачем. Постачальник також має право в односторонньому порядку з повідомленням про це споживача зменшити договірний обсяг споживання електроенергії та потужності до нульового рівня у разі застосування до споживача заходів по припиненню електропостачання.
Договір разом з додатком № 1 до нього підписаний обома сторонами без заперечень, зауважень та скріплений їх печатками.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2013р. по справі № 905/2772/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. (а.с.79-84) встановлено, що сторонами також підписані без заперечень та скріплені відповідними печатками додатки до договору, а саме: додаток № 1/2010 від 12.11.2009р. "Відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії по ВАТ "Енергомашспецсталь" на 2010р."; додаток № 1/2011 від 12.11.2010р. "Відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії по ВАТ "Енергомашспецсталь" та його субспоживачів на 2011р."; додаток № 1/2012 від 05.11.2011р. "Відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії по ВАТ "Енергомашспецсталь" та його субспоживачів на 2012р.".
Судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані обставини свідчать, що договір № 3 0200 000 від 19.12.2008р. не припинив своєї дії 31 грудня 2009 року та є продовженим.
В межах справи № 905/2772/13 також було встановлено, що зміст пунктів 5.1, 5.2 договору щодо посилання на додатки "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" та "Відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 200_р. споживача" не суперечить жодному пункту Правил користування електричної енергії.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2013р. по справі № 905/2772/13 мають преюдиційний характер.
За поясненнями сторін, на виконання умов пункту 5.1 договору споживачем було надано постачальнику додаток № 1/2013 від 24.10.2012р. щодо очікуваних об'ємів споживання електричної енергії на 2013р. Додаток № 1/2013 від 24.10.2012р. щодо очікуваних об'ємів споживання електричної енергії на 2013р. та додаток № 1/2012 від 05.11.2011р. "Відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії по ВАТ "Енергомашспецсталь" та його субспоживачів на 2012р." в матеріалах справи відсутні.
Листом № 08-04/5289 від 29.12.2012р. ТОВ "Сервіс-Інвест" відмовило споживачу у погодженні та підписанні наданого додатку на підставі наявності у останнього заборгованості за договором № 3 0200 000 від 19.12.2008р. за активну електроенергію та за перетоки реактивної електроенергії. Також, постачальником у цьому листі запропоновано споживачу припинити електроспоживання, знизивши його до нульового рівня та узгодити договірні величини електроспоживання по місяцям 2013р. на нульовому рівні (а.с.32).
Листом № 08-04/0602 від 08.02.2013р. позивач надіслав відповідачу додаткову угоду № 6 від 08.02.2013р., у якій запропонував доповнити договір № 3 0200 000 від 19.12.2008р. додатком № 1/2013 у редакції від 08.02.2013р. (а.с.26-30). Згідно цього додатку обсяги споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності на 2013 рік встановлені на нульовому рівні (а.с.27).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з пунктом 1.3 Правил, для забезпеченні потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Частиною другою статті 275 ГК України та пунктом 5.1 Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Згідно приписів частин 1 та 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
Пунктом 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За приписами ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Позивачем зазначено, що відповідачем порушено умови договору в частині оплати спожитої електричної енергії, що, у свою чергу, зумовлює відсутність у позивача виробничої можливості для надання відповідачу послуг з енергопостачання, у зв'язку з чим ТОВ "Сервіс-Інвест" направив відповідачу з листом № 08-04/0602 від 08.02.2013р. додаткову угоду № 6 до договору та додаток № 1/2013 від 08.02.2013р. про встановлення на 2013 рік договірних величин електроспоживання та потужності на нульовому рівні.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Частина 4 ст. 652 ЦК України передбачає, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Наявність заборгованості за договором про постачання електроенергії не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.
Зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.
Закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Чинним законодавством та укладеним між сторонами договором врегульовано правові наслідки порушення зобов'язань, у тому числі грошових, а також способи захисту порушених прав та законних інтересів.
Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу. Порядок припинення електропостачання споживачу врегульовано названим Законом, Правилами користування електричною енергією. У пункті 7 додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" сторони обумовили, що постачальник має право в односторонньому порядку з повідомленням про це споживача зменшити договірний обсяг споживання електроенергії та потужності до нульового рівня у разі застосування до споживача заходів по припиненню електропостачання.
Крім того, відповідно до п. 4.2. Правил та п. 5.1 Договору, у разі ненадання споживачем відомостей про очікуване споживання електроенергії у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Отже, несплата споживачем вартості спожитої електроенергії у терміни, встановлені договором, може бути підставою для розірвання договору, підставою для обмеження чи припинення електропостачання споживачу з боку постачальника у встановленому порядку, а також стягнення у судовому порядку заборгованості.
Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28. Як вірно зазначено місцевим господарським судом, ані Законом України "Про електроенергетику", ані Правилами користування електричною енергією, ані самим договором не передбачено права енергопостачальника відмовити споживачу в узгодженні обсягів споживання електричної енергії на наступний рік шляхом зобов'язання споживача встановити обсяги електроспоживання та потужності на відповідний період саме на нульовому рівні шляхом укладення додаткової угоди.
Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично встановлення споживачу обсягів споживання електричної енергії на 2013 рік на нульовому рівні є відмовою енергопостачальника від надання електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору (припинення обов'язків з енергопостачання у певний період часу), що є порушенням приписів Закону України "Про електроенергетику" щодо права споживача на отримання електричної енергії.
Таким чином вірним є висновок місцевого суду, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суперечать п.4.2 Правил користування електричною енергією та п.5.1 договору № 3 0200 000 від 19.12.2008р., а також таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог підлягає залишенню без змін, оскільки ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі № 905/2697/13 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі № 905/2697/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано 5 примірників:
1-позивачу;
1-відповідачу;
1-до справи;
1-ГСДО;
1-ДАГС