про повернення апеляційної скарги
"28" жовтня 2013 р. Справа № 917/1680/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 3231 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року по справі
за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Кременчук,
до Кременчуцької міської ради, м. Кременчук
визнання рішення Кременчуцької міської ради частково недійсним
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року (суддя Погрібна С.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним пункт 1 рішення XXXIV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання "Про розірвання договорів оренди землі", прийнятого 30.07.2013р., яким було вирішено розірвати з 01.08.2013 року в односторонньому порядку договір оренди землі, укладений 24 грудня 2010 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Державному реєстрі земель 28.12.2010 року за № 041057500453, на підставі якого у користуванні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перебуває в оренді земельна ділянка (кадастровий № 5310436100:07:001:0373) площею 1027 кв. м. для експлуатації та обслуговування стаціонарних малих архітектурних форм - комплексу торговельних павільйонів для реалізації промислових товарів по АДРЕСА_1; а також визнано недійсним пункт 3 рішення XXXIX сесії Кременчуцької міської ради VI скликання "Про розірвання договорів оренди землі", прийнятого 30.07.2013р., яким було зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до 15 серпня 2013 року повернути земельну ділянку Кременчуцькій міській раді Полтавської області.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2013 року, який складає 1147 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду за умов заяви двох позовних вимог немайнового характеру ставка судового збору становить 1147 грн.
Однак, до апеляційної скарги заявником додано квитанцію №176 від 14.10.2013 року про сплату судового збору лише у розмірі 573,50 грн, тобто ця квитанція не є належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 86, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Повернути апеляційну скаргу.
Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.
У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Тихий П.В.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 14 арк. та поштовий конверт.