04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" жовтня 2013 р. Справа№ 910/6675/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився
від позивача: Сапсай В.М. - дов. № 1913 від 18.08.2005р.
від відповідача: Бугаєнко Ю.М. - дов. № 0464 від 15.05.2012р.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2013р. (повний текст підписано 04.06.2013р.)
у справі № 910/6675/13 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Анни Миколаївни
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«ПЗУ Україна»
про стягнення 24 853, 16 грн.
В судовому засіданні 24.10.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В квітні 2013р. Фізична особа-підприємець Овчиннікова Анна Миколаївна звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 24 853, 16 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем як особою, відповідальною за шкоду завдану з вини його страхувальника не виплачено позивачу страхове відшкодування, пеня та вартість автотоварознавчого дослідження.
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2013р. у справі № 910/6675/13 позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь Фізичної особи - підприємця Овчиннікової Анни Миколаївни 20 051, 93 грн. страхового відшкодування, 980 грн. вартості проведення товарознавчої експертизи, 2 826, 23 грн. пені, 1 651, 68 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, оскільки в порушення вимог п. 33.3 ст. 33, п.п. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем на момент звернення до відповідача було відремонтовано пошкоджений транспортний засіб, чим позбавлено відповідача можливості встановити розмір заподіяної шкоди.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. апеляційну скаргу відповідача передано для розгляду головуючому судді Скрипці І.М.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. для розгляду справи № 910/6675/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2013р.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. та від 03.10.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд відкладався, останній раз на 24.10.2013р. та зобов'язано:
- позивача подати належні докази оплати відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та письмові пояснення щодо правових підстав володіння автомобілем на дату ДТП (з наданням відповідних документів);
- відповідача надати належним чином завірені копії матеріалів страхових справ (з описом): - № UA 2012032600026 по заяві Шапрана Сергія Івановича про настання страхового випадку, що стався 24.03.2012р.; - № UA 2012032600028 по заяві Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Анни Миколаївни щодо виплати страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 24.03.2012р.
27.09.2013р. від представника відповідача надійшли додаткові пояснення з документами, а 24.10.2013р. надійшли документи, на виконання вимог ухвал суду.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.10.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.10.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Позивач в судове засідання апеляційної інстанції 24.10.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, явка позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим колегія суддів за наявності представника позивача вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2012р. на перехресті пр. Маяковського - пр. Ватутіна в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Субару», д. н. АА 4004 ОТ, під керуванням Шапрана С.І., автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, під керуванням Євтєєва В.С., автомобіля «ВАЗ», д. н. р 2770 КХ, під керуванням Левчука Є.А., автомобіля «Фольксваген», д. н. 8818 НА, під керування Троценка Є.С.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі № 3-2161 Шапрана С.І. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до Висновку експертного дослідження № 7010 від 29.03.2012р., складеного ФОП Диким В.П. за заявою позивача, матеріальний збиток, завданий власнику автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49КА, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 21 051, 93 грн.
Згідно платіжного доручення № 1102 від 04.04.2012р. позивачем було сплачено за проведення автотоварознавчого дослідження 980, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Субару», д. н. АА 4004 ОТ, на момент ДТП була застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/1707809 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 61). Термін дії полісу з 18.03.2012р. до 17.03.2013р.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
28.05.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування вартості відновлювального ремонту автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, та додаткових платежів, надавши до заяви всі документи на вимогу відповідача.
Листом від 24.07.2012р. № 4700-31 відповідачем було відмовлено позивачеві у виплаті страхового відшкодування з посиланням на неможливість огляду пошкодженого авто.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов частково, виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесених збитків, встановлення вини винуватця ДТП, розміру матеріальної шкоди, повідомлення відповідача про настання страхового випадку, відповідно позивач має право на отримання страхового відшкодування згідно закону.
Однак, колегія суддів не може пригодитись з такими висновками суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2008р. між Фізичною особою-підприємцем Овчинніковою Анною Миколаївною (позивач, орендар за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (орендодавець за договором) було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується надати орендареві автобуси А091, А092 «Богдан» у відповідності зі специфікацією (додаток № 1) (далі-майно), що є невід'ємною частиною цього договору, у тимчасове платне володіння й користування (оренду), а орендар зобов'язується прийняти його та здійснювати оплату за його використання.
Згідно п. 2.2. договору експлуатаційні витрати, а саме: технічне обслуговування, модернізація і капітальний ремонт орендованих автобусів здійснюються орендарем за свій рахунок відповідно до вимог заводу-виробника до періодичності, переліку й обсягу робіт по технічному обслуговуванню автобусів.
Власником здаваного в оренду майна є ТОВ «Ярославь-Авто» (п. 2.3. договору).
Згідно пункту 4.1. договору орендодавець зобов'язався проводити техогляд переданих в оренду автобусів, а п. 4.2. договору орендар зобов'язався проводити поточний і капітальний ремонт, технічне обслуговування й заправку пальним орендованих автобусів за свій рахунок.
Цей договір, згідно п. 6.1., набуває чинності з моменту передачі автобусів за актом прийому-передачі та діє до 31.12.2011р.
Доказів подальшої пролонгації договору матеріали справи не містять.
Згідно акту прийому-передачі від 01.12.2011р. ТОВ «Ярославь-Авто» було передано в оренду позивачеві відповідно по договору оренди від 28.11.2008р. транспортні засоби, зокрема автобус «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА.
Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання послуг автопідприємством від 29.12.2008р., укладений між позивачем (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (виконавець за договором), згідно якого виконавець надає послуги по забезпеченню замовника медичним контролем та інструктажем водіїв транспортних засобів, а також стоянки, мийки, заправки пальним, щоденного контролю технічного стану, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.
Угодою б/н від 30.12.2010р. про внесення змін до договору надання послуг автопідприємством від 29.12.2008р. сторони продовжили термін дії договору надання послуг автопідприємством від 29.12.2008р. до 31.12.2012р.
Згідно акту №-000000103 здачі-прийняття робіт від 20.04.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» були проведені роботи щодо комплексного обслуговування автобуса д. н. 078-49 КА, на суму 17 543, 28 грн. без ПДВ, та 21 051, 93 грн. з ПДВ.
Згідно платіжного доручення № 1141 від 27.04.2012р. позивачем було сплачено ТОВ «Ярославь-Авто» 32 000, 00 грн. з призначенням платежу «оплата за комплексне обслуговування згідно договору від 29.12.2008р.».
При цьому колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що з акту № - 000000103 від 20.04.2012р. не можливо встановити яке саме комплексне обслуговування автобуса д. н. 078-49 КА було проведено, які виконано роботи, замінено деталі і чи мають вони відношення до відновлювального ремонту автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, внаслідок його пошкодження в ДТП, що відбулася 24.03.2012р.
Крім цього, платіжне доручення № 1141 від 27.04.2012р. про сплату 32 000, 00 грн. ТОВ «Ярославь-Авто» за комплексне обслуговування згідно договору від 29.12.2008р. не може бути прийнято колегією суддів до уваги як належний доказ оплати позивачем вартості відновлювального ремонту саме автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, оскільки згідно акту прийому-передачі від 01.12.2011р. позивачу в оренду було передано 35 автобусів «Богдан А091, А092», а договором про надання послуг автопідприємством від 29.12.2008р. (з урахуванням угоди про продовження терміну його дії) передбачено надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» по забезпеченню замовника медичним контролем та інструктажем водіїв транспортних засобів, а також стоянки, мийки, заправки пальним, щоденного контролю технічного стану, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.
Одночасно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20.12.2005р. (а. с. 37, т. 2) вбачається, що власником автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, є ТОВ «Ярославь-Авто».
Згідно висновку № 7010 експертного дослідження від 29.03.2012р. встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 21 051, 93 грн.
Отже, в результаті ДТП матеріальний збиток було заподіяно власнику автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, яким є ТОВ «Ярославь-Авто».
При цьому, позивач (ФОП Овчиннікова Анна Миколаївна), яка не є власником вказаного автобусу, звертаючись до суду з вказаним позовом про отримання страхового відшкодування замість власника пошкодженого майна, не довела належними та допустимими доказами правомірність заявлених вимог, оскільки матеріали справи не містять довіреності, яка б уповноважувала позивача на вчинення таких дій, а позивач не довела про перехід до неї таких прав згідно чинного законодавства, так як доказів оплати позивачем відновлювального ремонту автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, по усуненню пошкоджень від ДТП, що сталась 24.03.2012р., ФОП Овчинніковою А.Н. не надано з підстав, викладених вище.
При цьому, позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження продовження строку дії договору оренди від 28.11.2008р. автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, на момент ДТП, що мала місце 24.03.2012р.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Пунктами 1.3., 1.6. статті 1 цього Закону передбачено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Враховуючи вищевикладене, Фізична особа-підприємець Овчиннікова Анна Миколаївна в даному випадку не є особою, яка має право згідно чинного законодавства на отримання страхового відшкодування в результаті пошкодження автобуса «Богдан А 091», д. н. 078-49 КА, при ДТП, що мала місце 24.03.2012р., замість власника зазначеного автобуса - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто».
З огляду на вищевикладені обставини, а саме те, що позивач не є особою, яка має право на виплату страхового відшкодування, не підлягають і задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та вартості проведеного автотоварознавчого дослідження, які є похідними.
Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь ФОП Овчиннікової А.М. 20 051, 93 грн. страхового відшкодування, 980, 00 грн. вартості автотоварознавчої експертизи та 2 826, 23 грн. пені.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з підстав, викладених в ній, не підлягає задоволенню, але оскаржуване рішення господарського суду міста Києва, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2013р. у справі № 910/6675/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2013р. у справі № 910/6675/13 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Анни Миколаївни до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 24 853, 16 грн. - відмовити.
4. Матеріали справи № 910/6675/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 28.10.2013р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.