Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2013 р.Справа № Б-50/274-10
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
розглянувши справу
за заявою ФОП ОСОБА_1, м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про визнання банкрутом
Постановою суду від 22.02.2011 р. ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Від ОСОБА_2 надійшла заява (вх. № 38305 від 16.102.103 р.), в якій вона просить суд визнати недійсним результати аукціону від 27.12.2012 р. з продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1, скасувати протокол №13 проведення аукціону від 27.12.2012 р., визнати недійсним договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 від 27.12.2012 р. та застосувати наслідки недійсності договорів у вигляді двосторонньої реституції, стягнути з ліквідатора Запорожець І.С. на її користь 6150 грн. та судового збору в сумі 1147,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам викладеним у заяві ОСОБА_2 про визнання недійсним аукціону, протоколу, договору купівлі - продажу та застосування наслідків недійсності правочину, суд зазначає наступне.
Відповідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, в тому числі, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
Відповідно ч.9 ст.16 ГПК України, справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Згідно Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 24.10.2011 р., до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не в межах розгляду справи про банкрутство.
Ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовує, зокрема, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними.
При цьому, слід зазначити, що право подання заяв щодо визнання угод недійсними у межах справи про банкрутство Законом надано тільки ліквідатору та керуючому санацією з підстав, визначених Законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
В частині 10 ст.17 Закону зазначено, що керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Частиною 11 ст.17 Закону передбачено, що угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною.
Виходячи з наведеного, в межах розгляду справи про банкрутство заяву про визнання недійсними угод боржника може подати ліквідатор або керуючий санацією і тільки з підстав, передбачених Законом.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 не є особою, якій Законом надано право на звернення до суду в межах розгляду справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 з заявою про визнання недійсним аукціону, протоколу, договору купівлі - продажу та застосування наслідків недійсності правочину, суд вважає за необхідне повернути їй заяву та додані до неї документи.
Керуючись ст.ст.22-34 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 ГПК України,
Повернути ОСОБА_2 заяву (вх. № 38305 від 16.102.103 р.) з доданими до неї документами на 10 аркушах, в тому числі оригінал квитанції (платіж № 140) від 15.10.2013 р. на суму 1147,00 грн. -
Суддя Усатий В.О.