01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________УХВАЛА
про відмову у прийнятті позовної заяви
30.10.13 Справа № 910/20909/13.
Суддя Васильченко Т.В., розглянувши
позовну заяву ПАТ Завод "Мотор"
до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Київській області
про визнання дій державного виконавця незаконними
ПАТ Завод «Мотор» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Київській області про визнання дій державного виконавця при примусовому виконанні судового наказу № 4/112-11 від 12.09.2011 року, виданого господарським судом Київської області про стягнення з ПАТ Завод «Мотор» на користь ПАТ «Фортуна-Банк» боргу незаконними та скасування акту опису арешту майна боржника від 19.06.2013 року.
Аналіз статей 115, 117, 121-2 ГПК України свідчить, що виконання рішень судів є невід'ємною частиною судового процесу, отже, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських (арбітражних) судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто розгляд таких скарг не здійснюється в межах нового позовного провадження.
В даному випадку, між сторонами відсутні договірні/господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. У спірних правовідносинах відповідач виступає суб'єктом, який здійснює владні повноваження законодавства у сфері примусового виконання судових рішень.
Таким чином, оскільки ПАТ Завод «Мотор» звернулось до суду як учасник виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 12.09.2011 №4/112-11, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області, тобто, заявником фактично оскаржуються дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Київській області під час здійснення виконавчого провадження, таке оскарження має відбуватись в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", а не в порядку позовного провадження.
Зазначене кореспондується з п. 9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р., відповідно до якого, виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 р., не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене, оскільки в даному випадку позивачем невірно обрано процесуальну форму звернення до суду з заявою про визнання неправомірними дій державного виконавця під час примусового виконання судового наказу № 4/112-11 від 12.09.2011 року, позовна заява загалом не може бути прийнята до розгляду, у зв'язку з чим суд відмовляє в її прийнятті.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Суддя Т.В.Васильченко