31.10.2013Справа №2-19/ 5671-2009
За заявою боржника - фізичної особи-підприємця Кваніна Олександра Анатолійовича, м.Сімферополь АР Крим
за участю - Кваніної Інни Валеріївни, м.Сімферополь АР Крим
про визнання банкрутом
Суддя Мокрушин В.І.
Представники:
Від ПАТ «Марфін Банк» - Бартєнєва І.В. - представник, довіреність № 204 від 05.02.2013;
Від ПАТ «Банк Форум» - Галаєва О.О. - представник, дов. № 10/04-11 від 06.09.2013;
Ліквідатор - не з'явився;
Від Кваніної І.В. - не з'явився;
Від боржника - не з'явився;
Суть спору: фізична особа-підприємець Кванін Олександр Анатолійович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у порядку ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
16.07.2013 після судового засідання на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від кредитора ПАТ «Марфін Банк» надійшла скарга на дії ліквідатора банкрута фізичної особи-підприємця Кваніна Олександра Анатолійовича - арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є.
Розгляд даної скарги відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.
10.10.2013 до суду від ліквідатора арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є. надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на шість місяців.
Представник скаржника ПАТ «Марфін Банк», присутня у судовому засіданні, підтримала вимоги скарги на дії ліквідатора банкрута, просила її задовольнити, висловилася проти задаволення клопотання ліквідатора у частині продовження продовження повноважень ліквідатора.
Представник ПАТ «Банк Форум» у судовому засіданні вирішення питання щодо розгляду скарги ПАТ «Марфін Банк» на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є. залишила на розсуд суду.
Ліквідатор правом на участь у судовому засіданні не скористався, вимог ухвали суду не виконав, про причини неприбуття суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Боржник та інші учасники явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неприбуття суд не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.
Розглянувши матеріали скарги ПАТ «Марфін Банк» на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є., заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вказана скарга мотивована неналежним виконанням ліквідатором своїх обов'язків, що виражено в непредставленні кредиторам відповідей на запити щодо надання інформації про хід ліквідаційної процедури, а також нездійснення ліквідатором заходів, спрямованих на реалізацію майна боржника - предмета іпотеки для задоволення вимог кредиторів.
Так, як вбачається з матеріалів скарги, ПАТ «Марфін Банк» на адресу ліквідатора неодноразово були спрямовані запити з проханням надати інформацію про хід ліквідаційної процедури банкрута, що підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.33,35 том 9).
Проте, як зазначає скаржник, жодної відповіді на вказані листи ліквідатором представлено не було.
Згідно приписів ч. 11 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Враховуючи те, що справу про банкрутство фізичної особи-підприємця Кваніна Олександра Анатолійовича порушено згідно вимог ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами), якою не передбачено створення комітету кредиторів, суд дійшов висновку, що кожен з кредиторів має право вимагати від ліквідатора надання відповідної інформації щодо ходу здійснення процедури ліквідації.
Суд зазначає, що положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) не встановлений певний строк для надання відповідей на запити, більш того, вказане питання взагалі не врегульовано нормами цього закону.
Тому при вирішенні даного питання, суд виходить з необхідності застосування аналогії положень ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», якою встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються, як правило, у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно наданого ліквідатором відзиву на скаргу та доданих до нього документів, ліквідатор вказує на направлення 23.10.2013 на адресу ПАТ «Марфін Банк» відповіді на листи від 25.01.2012 та 22.05.2012.
Крім того, з наданих матеріалів, суд позбавлений можливості встановити факт відправлення ліквідатором вказаної відповіді, оскільки суду представлені лише копії відповідної поштової квитанції (а.с.56, том 9).
У судовому засіданні представник скаржника наполягав на тому, що вказаних відповідей не отримував. Проте суд вважає, що вказане не має істотного впливу на результат розгляду скарги, оскільки ліквідатор не спромігся доказати надання відповіді скаржнику у розумний строк, який на думку суду, у даному випадку повинен приблизно дорівнювати одному місяцю.
При розгляді вказаного клопотання суд враховує позицію скаржника про те, що представлених у матеріали справи доказів достатньо для вирішення даного питання по суті.
Суд дійшов висновку, що порушення ліквідатором розумних строків для надання відповіді на звернення кредитора - ПАТ «Марфін Банк», вже є достатньою підставою для визнання бездіяльності ліквідатора протиправною.
Щодо визнання протиправною бездіяльності ліквідатора з підстав нездійснення заходів з реалізації майна боржника - предмета іпотеки, суд зазначає наступне.
Так, суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказане майно - предмет іпотеки та правомірність його включення до ліквідаційної маси неодноразово було предметом розгляду судами усіх інстанцій.
Суд зазначає, що у кредиторів, боржника, ліквідатора є право на оскарження дій (бездіяльності) іншої сторони або судових актів, у зв'язку з чим суд не може розглядати використання стороною свого права на оскарження як протиправну бездіяльність.
Згідно ч. 4. ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду, зокрема, кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів.
Відповідно до ч.13 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.
Проте, суд при розгляді цього питання виходить з наступного.
По-перше, суд вважає, що визнання неправомірною бездіяльності арбітражного керуючого вже є певним способом сатисфакції, оскільки у подальшому надає можливість стороні у певних випадках або спорах з третіми особами посилатися на неналежне виконання своїх обов'язків арбітражним керуючим.
По-друге, у суду відсутня заява будь-кого з арбітражних керуючих, які висловили бажання виступити у якості ліквідатора по цій справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скаргу ПАТ «Марфін Банк» на дії ліквідатора банкрута задовольнити частково, визнавши протиправною бездіяльність ліквідатора арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є.
Щодо клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на шість місяців, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) господарський суд може продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців, якщо інше не передбачене цим Законом.
Згідно ч.9 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» поновлення встановлених Законом строків судових процедур банкрутства не передбачено, але ці строки може бути продовжено судом у випадках, передбачених Законом, зокрема за правилами частини другої статті 22 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можуть бути продовжені судом строки санації Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) господарський суд може продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців, якщо інше не передбачене цим Законом.
Згідно ч.9 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» поновлення встановлених Законом строків судових процедур банкрутства не передбачено, але ці строки може бути продовжено судом у випадках, передбачених Законом, зокрема за правилами частини другої статті 22 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можуть бути продовжені судом строки санації боржника та ліквідації банкрута.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за можливе задовольнити клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута на 6 місяців.
Керуючись ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу ПАТ «Марфін Банк» на дії ліквідатора банкрута задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ліквідатора арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є.
3. У іншій частині скарги ПАТ «Марфін Банк» на дії ліквідатора банкрута відмовити.
4. Клопотання ліквідатора банкрута фізичної особи-підприємця Кваніна Олександра Анатолійовича - арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є. про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута.
5. Продовжити строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора банкрута фізичної особи-підприємця Кваніна Олександра Анатолійовича - арбітражного керуючого Пустовалової Л.Є. строком на 6 місяців до 13.04.2014.
Суддя В.І. Мокрушин