печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22996/13-к
31.10.2013 Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючої - судді Тарасюк К.Е.,
при секретарі Коваленко Т.С.,
за участю прокурора Коцюбко І.В.,
та обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013110060005038 від 02.06.13р., по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Баришівка, Баришівського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без визначеного місця проживання, ідент.номер НОМЕР_1, судимого:
- 22.10.1996р. Баришівським районним судом Київської області за ст.140 ч.3 КК України 1960р. на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст.46-1 КК України 1960р. на 2 роки;
- 23.08.1998р. цим же судом за ст.ст.81 ч.3, 43 КК України 1960р. на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 30.01.2004р. цим же судом за ст.ст.317 ч.2, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 21.12.2006р. цим же судом за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 23.10.2009р. ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.10.2009р. умовно-достроково на підставі ст.81 КПК України на 1 рік 2 місяці 6 днів, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, звільнившись з місць позбавлення волі і маючи судимість, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, повторно вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.
01.06.2013р. приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись неподалік «Будинку Меблів», розташованого по бул.Д.Народів в м.Києві, побачив раніше не знайому йому ОСОБА_2, на шиї якої знаходився золотий ланцюжок, який він вирішив відкрито викрасти. З цією метою він прослідував за ОСОБА_2, та коли остання проходила повз буд.№4 по бул.М.Приймаченко в м.Києві, ОСОБА_1, підійшовши до неї зі спини, зірвав з її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, загальною вартістю 3000 грн., який належить останній, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану вище суму. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, 31.08.2013р. приблизно о 03 год. 15 хв. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м.Київ, вул.М.Грушевського, 1 у м.Києві, біля підземного переходу зі сторони арки «Дружби Народів», помітив раніше не відомого йому ОСОБА_3, що тримав у руці мобільний телефон, який він, в свою чергу, вирішив викрасти. З цією метою він підійшов до ОСОБА_3 та вирвав з його правої руки мобільний телефон «НТС One», вартістю 5999 грн., чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтримав свої показання у матеріалах справи і пояснив, що 01.06.13р. він приїхав до м.Києва з метою працевлаштування. Приблизно о 18.00 год., коли він знаходився поблизу «Будинку меблів», він помітив жінку, на шиї якої був золотий ланцюжок, який він вирішив викрасти. З цією метою він підбіг до жінки зі спини, зірвав з її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, та побіг далі до станції метро «Видубичі», де незнайомому таксисту продав викрадене за 300 грн. Гроші витратив на власні потреби. Крім того, 31.08.13р. він у нічний час перебував у м.Києві, оскільки не встиг на електричку. Приблизно о 03.15 год. він поблизу підземного переходу зі сторони арки «Дружби Народів» помітив раніше не відомого ОСОБА_3, який перебував у стані сп'яніння і тримав в руках мобільний телефон. Він вирішив цей телефон у нього викрасти. З цією метою він попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон, щоб зателефонувати, але той відмовив і попрямував у підземний перехід. Тоді він наздогнав ОСОБА_3 і вирвав з його руки мобільний телефон, разом з яким побіг вгору у парк. Через деякий час, прогулюючись у даному парку, його було затримано працівниками міліції, в автомобілі яких знаходився ОСОБА_3 Не заперечував назву і вартість викраденого у потерпілих майна на суми, що вказані у обвинувальному акті. Причину вчинення злочину пояснив тим, що сестра вигнала його з дому, і він потребував грошей.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.186 ч.2 КК України, як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, те, що він раніше багаторазово судимий, в тому числі за злочини проти власності, вчинив злочин під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про його відверте небажання стати на шлях виправлення, офіційно суспільно-корисною працею не займається, не має визначеного місця проживання на території України, а за місцем реєстрації характеризується незадовільно, потерпілі хоча і не заявили до ОСОБА_1 матеріальних претензій, проте потерпілій ОСОБА_2 майно не повернуто, а потерпілому ОСОБА_3 майно повернуто лише завдяки вчасним діям по затриманню обвинуваченого працівниками міліції, хоча і враховуючи обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, те, що він на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, задовільно характеризується за колишнім місцем відбуття покарання - адміністрацією Бучанської ВК №85 Київської області, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 4/ чотирьох/ років 9 /дев'яти/ місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з 31 серпня 2013 року.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон «НТС One», біло-сірого кольору, який переданий на зберігання власнику - потерпілому ОСОБА_3, залишити останньому.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя К.Е. Тарасюк