печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8955/13-ц
Категорія 45
(ЗАОЧНЕ)
23 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Пилаєвої М.К.,
при секретарі - Сосюра О. М., Савченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3, - про стягнення грошових коштів у відшкодування 1\2 частини вартості спільного майна подружжя, -
24 квітня 2013 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, просила розділити спільне майно, яке складається з автомобіля Фольксваген Т5 Транспортер, орієнтованою вартістю 100 000,00 грн., шляхом виділення позивачу його ? частини вартості у розмірі 50 000, 00 грн., а відповідачу виділити вказаний автомобіль. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27 червня 2008 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. В період перебування в шлюбі подружжям було придбано автомобіль, який був зареєстрований на відповідача. Рішенням суду від 01 червня 2011 року, яке набрало законної сили 15.07.2011, між позивачем та відповідачем шлюб розірвано./а.с.2-3/
Ухвалою суду від 25.07.2013, постановленою на місці та занесеної до журналу судового засідання, до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог залучено ОСОБА_3, якій відповідач 07.06.2013 продав спірний автомобіль і за якою даний автомобіль зареєстрований на праві власності./а.с.28-29, 34, 37-39/
Протягом розгляду справи, представник позивача 29 вересня 2013 року в судовому засіданні подав заяву, якою було змінено предмет вимог та збільшено їх розмір, зокрема позивач, посилаючись на те, що автомобіль відповідачем було продано, просить суд стягнути ? частину його вартості, відповідно до акту оцінки КТЗ АСЦМ № 13091002 від 10.09.2013 року, у розмірі 55 675,00 грн./а.с.59-61/
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4./а.с.10, 58/ в судове засідання з розгляду справи 23.10.2013 не з'явились, позивач подала до суду письмову заяву, згідно якої позов підтримала, просила розглядати справу у її відсутність, а також у відсутність свідка матері позивача ОСОБА_5, проти заочного розгляду у відсутність відповідача не заперечувала./а.с.73/
Відповідач ОСОБА_2, який приймав участь у минулому судовому засіданні 27.09.2013 і був повідомлений про час та місце судового засідання особисто 27.09.2013 /а.с.65, 68/, в судове засідання з розгляду справи 23.10.2013 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Разом з тим, протягом розгляду справи, відповідач не заперечував тих обставин, що сторони перебували в шлюбі, який було розірвано рішенням суду, автомобіль було придбано в шлюбі, і в 2013 році продано третій особі. При цьому, відповідач заперечив належність автомобіля до спільного майна подружжя, посилаючись на придбання автомобіля за власні кошти, а також вартість автомобіля відповідно до наданого позивачем акту оцінки, посилаючись на дійсну вартість автомобіля при його продажу згідно довідки-рахунка від у розмірі 13 392, 00 грн./а.с.38-39, 66/
Третя особа ОСОБА_3, повідомлена належним чином за наявною в матеріалах справи адресою 03.10.2013, в судове засідання 23.10.2013 не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило./а.с.72/
За цих обставин, суд на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України, з огляду на письмову заяву представника позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача, причини неявки якого визнав неповажними, а також у відсутність позивача, її представника, і третьої особи, та без участі свідка та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, які вважає достатніми для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини, які не заперечувались сторонами: 27 червня 2008 року відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 (ОСОБА_5, ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 448 від 27.06.2008. Заочним рішенням Печерського районного суду від 01.06.2011, яке набрало законної сили 15.07.2011 і є чинним, шлюб між сторонами розірвано. 13.10.2012 позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1618 від 13.10.2012./а.с.8, 9, 6/
В період шлюбу сторін у торгівельної організації був придбаний автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, який 25.09.2008 року був зареєстрований на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 07.06.2013 даний автомобіль був відчужений відповідачем шляхом продажу через торгівельну організацію ТОВ «КОРН СЕРВІС» за ціною 13 392, 00 грн. ОСОБА_3, яка 07.06.2013 зареєструвала даний автомобіль на праві власності./а.с.28-29/
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими письмовими доказами, які прийнято до уваги судом: копією свідоцтв про шлюб, виданих ВРАЦС Печерського РУЮ у м. Києві відповідно 27.06.2008 серії НОМЕР_2 та від 13.10.2012 серії НОМЕР_3 /а.с.6, 8/; копією заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2013 року з відміткою про набрання чинності /а.с.9/; даними з інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 10/17858вх від 27.06.2013 /а.с.28-29/, копією довідки-рахунку ТОВ «КОРН СЕРВІС», р.№03468, від 07.06.2013 серії ААВ №356697, виданої ОСОБА_3 /а.с.34/
При з'ясуванні та встановлені обставин справи, які оспорюються сторонами, зокрема щодо віднесення спірного автомобіля до спільного майна подружжя та його вартості, суд виходить з вимог ч.1 ст.60 ЦПК України щодо того, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, суд не приймає як необґрунтованих заперечень відповідача про те, що спірний автомобіль не є спільним майном подружжя і є його особистою власністю, оскільки доказів таких обставин відповідачем суду не надано. При цьому, таке твердження відповідача спростовується встановленими протягом розгляду даної справи обставинами придбання даного автомобіля в період шлюбу у торгівельної організації.
Також суд не приймає тверджень позивача про дійсну вартість автомобіля згідно довідки-рахунку ТОВ «КОРН СЕРВІС», р.№03468, від 07.06.2013, у розмірі 13 392, 00 грн., оскільки така довідка даних про дійсну вартість автомобіля не містить, фактично містить відомості про договірну ціну, а тому не є належним доказом дійсної вартості автомобіля.
Так, згідно акту оцінки КТЗ серії АСЦМ № 13091002 від 10.09.2013, проведеної спеціалістом - суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7, сертифікат НОМЕР_4 від 08.07.2013, дійсна ринкова вартість спірного автомобіля становить 111 350, 00 грн./а.с.62-63/
Доказів на спростування вказаних вище обставин суду відповідачем не надано і в матеріалах справи такі дані відсутні.
Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України, зміст якої кореспондується зі змістом ч.1, 2 ст.60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства України, яким регламентовано спірні правовідносини, оскільки спірний автомобіль, який належав спільного майна подружжя на час розгляду справи відчужений відповідачем після розірвання шлюбу між сторонами, без згоди позивача і позивач не заперечує проти грошової компенсації її частки, суд надходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі ? частини дійсної вартості спірного автомобіля у сумі 55 675, 00 грн.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 556, 75 грн./а.с.1, 59/
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.60, 61, 69, 70, ч.4 ст.71, СК України, ст.ст.368, 372 ЦК України, ст.ст. 6, 10-11, ст.ст.57-60, ст.88, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.ст.224-226, ст.228, ст.ст.231-233, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2) у відшкодування 1/2 частини вартості автомобіля Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, 55 675 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2) у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 75 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Печерського
районного суду міста Києва М.К. Пилаєва