1[1]
22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Сітайло О.М.,
суддів Фрич Т.В., Рибака І.О.,
за участю прокурора Чупринської Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року,
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії заступника прокурора Київської області Домбровського С. щодо незаконно прийнятого рішення по заяві ОСОБА_1 від 20.02.2013 року про нововиявлені обставини; копію заяви ОСОБА_1 від 20.02.2013 року направлено до прокуратури Київської області для розгляду в порядку ст. 400-8 КПК України 1960 року.В іншій частині скарги відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить оскаржувану постанову скасувати як незаконну та необґрунтовану; відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 та роз'яснити порядок перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, визначеному главою 34 КПК України 2012 року.
В обґрунтування наведеного апелянт посилається на невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосуванням кримінального закону, оскільки зазначена скарга розглянута судом згідно вимог Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, який втратив чинність у зв'язку з набранням 20 листопада 2012 року чинності Кримінальним процесуальним кодексом України від 13 квітня 2012 року, тобто в непередбачений законом спосіб. Таким чином, суд, на думку апелянта, зобов'язав прокурора прийняти незаконне рішення, не передбачене діючим КПК України.
На апеляцію прокурора ОСОБА_1 подав заперечення.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав до Генеральної прокуратури заяву від 20.02.2013 року про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами кримінальної справи за вирокомапеляційного сууду Київської області від 30.12.2003 року,яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 129, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, п.п. 8, 9, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 1, 8, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення.
Листом за № 09/1-956-02 від 04.03.2013 року Генеральна прокуратура України направила вказану заяву до прокуратури Київської області, яка листом за № 09/1-748 вих.-13 від 22.03.2013 року надала ОСОБА_1 відповідь провідсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Київської області від 30.12.2009 року та ухвали Верховного суду України від 01.07.2004 року, якою вирок залишено без зміни.
19.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на незаконні дії заступника прокурора Київської області Домбровського С. щодо незаконного, на його думку, прийнятого рішення по його заяві про нововиявлені обставини від 20.02.2013 року.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ч. 6 ст. 400-8 КПК України,коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви, з урахуванням чого скаргу задовольнив частково. Щодо доводів прокурора в частині не винесення постанови, оскільки заява ОСОБА_1 розглянута відповідно до Інструкції з діловодства та ЗУ «Про звернення громадян», то суд зазначив, що існує пряма норма КПК України, яка передбачає розгляд таких заяв, якою прокуратура Київської області при розгляді заяви ОСОБА_1 не скористалась.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що при розгляді даної скарги суд першої інстанції не дотримався вимог кримінально-процесуального закону, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, перелік оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним і не передбачає оскарження дій заступника прокурора щодо незаконно прийнятого рішення по заяві про нововиявлені обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора задовольнити частково, постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року скасувати, відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1, роз'яснити ОСОБА_1 порядок оскарження судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, визначеному главою 34 КПК України 2012 року.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії заступника прокурора Київської області Домбровського С. щодо незаконно прийнятого рішення по заяві ОСОБА_1 від 20.02.2013 року про нововиявлені обставини; копію заяви ОСОБА_1 від 20.02.2013 року направлено до прокуратури Київської області для розгляду в порядку ст. 400-8 КПК України 1960 року; в іншій частині скарги відмовлено, скасувати.
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.
Судді:
_______________ ______________ ______________
СітайлоО.М. Фрич Т.В. Рибак І.О.
Справа № 10/796/496/2013 Категорія: ст. 236 КПК України
Головуючий у 1-ій інстанції: Медушевська А.О.
Доповідач: Сітайло О.М.