Копія
Іменем України
Справа № 0124/10434/2012
22.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П. ,
Кондрак Н.Й.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 1744 від 24.07.13,
представник відповідача, Масандрівської селищної ради - Акуленко Тетяна Валеріївна, довіреність № 02-19/42 від 16.01.13,
третя особа, ОСОБА_5 - паспорт НОМЕР_1, виданий 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму від 08.06.2001,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кайро І.А.) від 28.05.13 у справі № 0124/10434/2012,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Масандрівської селищної ради (вул. Стаханівська, 21, смт. Масандра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98650)
третя особа: ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)
про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним, недійсним та скасування рішення, скасування державного акту про право власності на землю,
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Масандрівської селищної ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним, недійсним та скасування рішення 34 сесії 5 скликання Масандрівської селищної ради № 15 від 28 грудня 2009 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою м. Ялта, АДРЕСА_3, орієнтованою площею 0,0100 га", про визнання недійсним та скасування державного акту серії ЯИ 2453222 від 9 квітня 2010 року про право власності на землю - залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2013 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кобаля М.І. на суддю Кучерука О.В.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 розгляд справи було відкладено на 22.10.2013.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кучерука О.В. на суддю Горошко Н.П.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 22.10.2013, представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову про задоволення позову. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник 3-ої особи вимоги апеляційної скарги не підтримав та не визнав та зазначив про законність отримання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки та відсутність будь-яких прав ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.
Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло № 258 від 19 січня 1994 року (а.с.10 том 1) та копією договору дарування частки квартири від 27 липня 1999 (а.с. 11 том 1).
Так, в липні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до Масандрівської селищної ради із заявою про надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд.
Рішенням Масандрівської селищної ради № 11 від 12 березня 2010 року (а.с.20 том 1) даний дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність: ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Масандра, вул. Миру, в районі будинку № 4, орієнтовним розміром 0,0500 га.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що раніше, у листопаді 2008 року до Масандрівської селищної ради звернувся ОСОБА_5 з заявою про надання йому у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаражу.
Так, рішенням Масандрівської селищної ради № 15 від 14 жовтня 2009 року (а.с.25 том 1) затверджені матеріали вибору земельної ділянки ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,0100 га за адресою: АДРЕСА_3.
Рішенням Масандрівської селищної ради № 15 від 28 грудня 2009 року (а.с.26 том 1) затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки та передано громадянину: ОСОБА_5 у власність земельну ділянку (кадастровий № 0111948100;01:003:0290) площею 0,0100 га з земель, що знаходяться в веденні Масандрівської селищної ради, не передана у власність та не надана в постійне користування в межах населеного пункту, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_3.
Так, на підставі зазначеного рішення, ОСОБА_5 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 2453222 від 09 квітня 2010 року, на земельну ділянку площею 0,0100 га розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.27 том 1).\
Згідно з ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функцій повинні діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо, безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігання несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілям, на досягнення цих спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму зазначених критеріїв, у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.
Однак, при цьому, ОСОБА_2 мотивує свої позовні вимоги тим, що звернулась до селищної ради за отриманням у власність земельної ділянки, яка фактично нею використовувалась та надавалась в якості присадибної ділянки для обслуговування будинку та належних до нього господарських споруд, у зв'язку з чим, Масандрівська селищна рада не мала права надавати земельну ділянку ОСОБА_6 у власність, з підстав того, що спірна ділянка є прибудинковою територією багатоквартирного жилого будинку.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанії про те, що не можуть бути прийнятими до уваги зазначені доводи позивача, оскільки відповідно до ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управлінням цими будинками. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка на якій розташований будинок АДРЕСА_1 площею 4015 кв. метрів не є прибудинковою територію, оскільки відповідно до пояснень свідків - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, земельні ділянки які розташовані поруч з земельною ділянкою яку просить надати у власність ОСОБА_2 та які знаходяться в межах домоволодіння № 4 були отримані ними у власність.
Більше того, позивачем не було надано будь-яких рішень про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1 м. Ялта, тобто у встановленому законом порядку спірна земельна ділянка не може бути віднесена до прибудинкової території.
Крім того, відповідно до відповіді Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку від 24 січня 2013 року (а.с.133 том 2), реєстрація технічного звіту по виконаним топогеодезичним роботам по встановленню в натурі меж земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 не здійснювалась.
Також встановлено, що порядок користування в тому числі спірною земельною ділянкою не встановлювався, оскільки належних договорів суду надано не було.
З пояснень свідка ОСОБА_9 слідує, що в даний час вона користується земельною ділянкою яку ОСОБА_2 просила надати у власність, тобто права позивача наданням у власність ОСОБА_5 земельної ділянки не порушуються, оскільки вона нею не користується.
Стосовно довідки державного підприємства «Лівадія» на яку посилається позивач як на підставу користування спірною земельною ділянкою, то зазначена довідка свідчить про те, що земельна ділянка в районі АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_10 в 1955 році, однак у встановленому законом порядку у власність або користування остання її не отримувала, та у встановленому Законом порядку ОСОБА_2 не передавала.
Згідно з довідкою Державного підприємства «Лівадія» від 04 лютого 2013 року спірна земельна ділянка в державний акт ДП «Лівадія» не входить, та будь-яких документів про надання ОСОБА_10. земельної ділянки в підприємстві відсутні.
Відтак, вказані обставини також свідчать, що спірна земельна ділянка ані ОСОБА_10., ані ОСОБА_2 ДП «Лівадія» у встановленому Законом порядку не надавалась.
Більше того, оскільки розташовані поруч зі спірною ділянкою, земельні ділянки були отримані у власність іншими особами за рішеннями Масандрівської селищної ради, то саме Масандрівською селищною радою правомірно ОСОБА_6 була надана спірна земельна ділянка в межах населеного пункту Масандра. Відповідь Управління Держземагенства в м. Ялта від 01 лютого 2012 року (а.с.134 том 2) також свідчить про те, що спірна земельна ділянка знаходиться на землях Масандрівської селищної ради.
Судом першої інстанції, обгрунтовано на думку судової колегії, було прийнято до уваги той факт, що наданням у власність ОСОБА_5 земельної ділянки не порушуються права ОСОБА_2 на отримання у встановленому законом порядку земельної ділянки у власність, оскільки надання їй дозволу Масандрівською селищною радою на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки було здійснено на земельну ділянку орієнтовною площею і орієнтовним місцезнаходженням, що не позбавляє її права отримання конкретної земельної ділянки.
Згідно з ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до з п. 1.1. ст. 1 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом: на право власності на земельну ділянку.
З тих підстав, що рішення селищної ради на підставі якого виданий державний акт, є правомірним та не підлягає скасуванню, отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2.Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кайро І.А.) від 28.05.13 у справі № 0124/10434/2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська