23 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6517/09/1570
Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» про стягнення грошової суми,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» (далі - відповідач, Інститут) в якому позивач просив стягнути з Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» на користь державного бюджету України кошти у сумі 4 426 300,00 гривень.
11.03.2013 року ухвалою суду було замінено первинного позивача - Контрольно-ревізійне управління в Одеській області на належного позивача - Державну фінансову інспекцію в Одеській області (далі - позивач, Інспекція).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на 4 кварталу 2007 року була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2005 року по 01.10.2007 року.
За результатами перевірки складено акт №100-24/59 від 29.11.2007 року. Ревізією було встановлено, що у порушення п. 2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року, внаслідок не відображення у складі доходів коштів, отриманих від реалізації майна та заниження прибутку, підприємством не нараховано та не сплачено до бюджету частини прибутку у сумі 4 426 000,00 гривень.
Розгляд справи відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України проведено в порядку письмового провадження.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Одеській області до Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» про стягнення грошової суми в розмірі 4 426 300,00 грн. задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» на користь Державного бюджету України кошти у сумі 4 426 300,00 грн.
Державним підприємством «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з підприємства 4 426 300,00 грн.
Апелянт вважає, що не існувало самого факту заниження прибутку відповідачем, а судом першої інстанції не було взято до уваги висновок від 27.02.2009 р. №18147/18148 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №2а-8365/08 за позовом Інституту до КРУ Одеської області про визнання незаконним та скасування акту від 29.11.2007 р. №100-24/59. Факт відсутності нарахування та сплати до бюджету частини прибутку у сумі 4 426 300 грн., на думку апелянта, не знайшов свого підтвердження, оскільки кошти, отримані від реалізації основних фондів, які належать Міністерству промислової політики України, що були відчужені за його дозволом, повинні бути використані на певні цілі згідно затвердженого фінансового плану, а не повинні відображуватися у складі доходів Інституту.
За таких обставин апелянт вважає, що оскаржувана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. прийнята з порушенням норм натурального та процесуального права.
Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом, у період з 29.10.2007 року по 29.11.2007 року КРУ була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» за період з 01.01.2005 року по 01.10.2007 року.
За результатами цієї перевірки складено акт №100-24/59 від 29.11.2007 року, яким було встановлено, крім іншого, порушення п.2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 року №678, внаслідок не відображення у складі доходів коштів, отриманих від реалізації майна та заниження прибутку ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» не нараховано та не сплачено до бюджету частину прибутку в сумі 4 426 300 грн., отриманого від продажу активів.
У зв'язку з цим позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення на користь Державного бюджету України коштів у сумі 4 426 300 грн.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до матеріалів перевірки, 05.12.2006 року між позивачем та ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» було укладено договір купівлі-продажу належних ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» нежитлових будівель, загальною площею 8488,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 72/74, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1., та зареєстрованого в реєстрі за номером 5143, на виконання якого покупцем ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» у грудні 2006 року було перераховано ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» кошти в сумі 14 368 908,62 грн.
Згідно до висновків Акту перевірки №100-24/59 від 29.11.2007 року відповідачем було порушено вимоги п. 2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 року №678, яким встановлено, що відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється:
- державними, в тому числі казенними, підприємствами (крім державних сільськогосподарських підприємств, державного підприємства «Укрінвестбуд», суб'єктів природних монополій, підприємств, обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, та суб'єктів господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України) та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
- державними сільськогосподарськими підприємствами - у розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
- державним підприємством «Укрінвестбуд» - у розмірі 5 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
- суб'єктами природних монополій, підприємствами, обсяг чистого прибутку (доходу) яких перевищує 50 млн. гривень, крім ПАК «Нафтогаз України», її дочірніх компаній та підприємств, а також державних і відкритих акціонерних товариств, господарських товариств з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Компанії, та суб'єктами господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України, відповідно до їх фінансових планів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Розмір частини прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та коефіцієнта, розрахованого як співвідношення сум частини прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету, та чистого прибутку (доходу), що передбачені у фінансовому плані на цей період.
До затвердження в установленому порядку фінансових планів відрахування частини прибутку (доходу) до Державного бюджету суб'єктами природних монополій, підприємствами, обсяг чистого прибутку (доходу) яких перевищує 50 млн. грн., та суб'єктами господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України, здійснюється відповідно до абз. 2 цього пункту з подальшим перерахунком.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
26.10.2011 р. Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №2а-8365/08/1570 за позовом Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області про визнання незаконним та скасування акту №100-24/59 від 29.11.2007 р. Цією постановою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» залишено без задоволення, а вищезазначену постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 р. без змін.
Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правомірність висновків Контрольно-ревізійного відділу в м. Одесі, відображених в Акті перевірки №100-24/59 від 29.11.2007 року. Тобто вказані обставини є преюдиційними і не підлягають доказуванню в рамках даної адміністративної справи.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення з державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» на користь Державного бюджету України коштів у сумі 4 426 300 грн., що базуються на акті перевірки №100-24/59 від 29.11.2007 р. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2013 року було задоволено заяву Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» про відстрочення сплати судового збору в сумі 1 147 грн. за подання апеляційної скарги та відстрочено його сплату до закінчення апеляційного розгляду даної справи.
Враховуючи, що апеляційний розгляд справи закінчено, апеляційну скаргу залишено без задоволення, суд апеляційної інстанції стягує з Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 1 147 грн.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року без змін.
Стягнути з Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 55, р/р №26003619950179 в ПАТ «Промінвестбанк» в м. Одеса, МФО 300012, код ЄДРПОУ 00237630) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень на рахунок № 31212206781008, отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувач: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький