33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"23" жовтня 2013 р. Справа № 903/850/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Сініцина Л.М.
суддів Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Державне підприємство Міністертсва внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" на рішення господарського суду Волинської області від 28.08.13 р.
у справі № 903/850/13 (суддя Костюк Софія Василівна )
позивач Державне підприємство Міністертсва внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"
відповідач Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
про визнання рішення недійсним
за участю представників сторін:
позивача - Трофімової Ю.Ю. ,представника, довіреність в справі
відповідача - Іващук Ю.М.,Степанюка А.І., представників , довіреність в справі
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року у зв"язку з неможливістю судді Павлюк І.Ю. прийняти участь в судовому засіданні через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Сініцина Л.М.,суддя Миханюк М.В.
Рішенням господарського суду Волинської області від 28 серпня 2013 року у справі № 903/850/13 ( суддя Костюк С.В.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства Міністертсва внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2013 року № 39 .
Відмовляючи у позові з огляду на норми ст. 189 Господарського кодексу України, ст. 13,50,52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закон України "Про адміністративні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 та № 1102 від 17.02.2008 року, приписи Положення Волинської філії Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" та Статуту Державного підприємства "Інформ-Ресурси" , місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2013 року № 39 нормам матеріального права та ухвалення його після повного з»ясування всіх обставин, які мали значення для справи №24-13 , оскільки :
- делеговані органом влади (ДАІ МВС України) територіальним підрозділам (філіям) ДП "Інформ-Ресурси" послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів являються адміністративними послугами (результат здійснення владних повноважень) в розумінні Закону України "Про адміністративні послуги";
- підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках в межах Волинської області з часткою 100%;
- підприємством в особі філії, всупереч вимогам наказу МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 року № 369/1105/336 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння" були розроблені тарифи на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках для легкових автомобілів , вантажних автомобілів , мототранспорту, які введені в дію з 01.04.2012 року у розмірах, що перевищують встановлені даним наказом;
- підприємством в особі філії всупереч ст.11 Закону України "Про адміністративні послуги" безпідставно стягувалася плата за додаткові комп'ютерні послуги.
Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення ухваленим за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
З покликанням на норми Закону України «Про адміністративні послуги», приписи : Статуту Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси», постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. за № 1102 із змінами, договору про співпрацю № 4 від 05.03.2012 року, укладеного між Волинською філією Підприємства та Управлінням державної автомобільної інспекції УМВС України в Волинській області, стверджують про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що послуга по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів є делегованою органом влади (ДАІ МВС України) територіальним підрозділам (філіям) ДП МВС України «Інформ-Ресурси» та являється адміністративною послугою (результат здійснення владних повноважень) в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги», оскільки ДП МВС України «Інформ-Ресурси» та його філії не отримують кошти з державного бюджету, не дублює послуги, які надаються органами та підрозділами МВС України та не наділені власником повноваженнями щодо надання платних державних адміністративних послуг.
На думку апелянта, твердження в рішенні суду про те , що: «послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів є специфічною адміністративною послугою» є такими, що не відповідає чинному законодавству - суперечать нормам ст. 13, 319,322, 946 Цивільного кодексу України та п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках»
Вважають, що на послуги Підприємства в особі Волинської філії щодо зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів не розповсюджує свою дію ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги» про те, що суб'єкт надання адміністративних послуг не може надавати інші платні послуги, не передбачені законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання .
Звертають увагу, що на сьогоднішній день нормативно-правовими актами не встановлено державних цін та чіткого розміру, суми за послуги із зберігання тимчасового затриманих транспортних засобів, а тому тарифи підприємства встановлювалися на підставі ст. 189 Господарського кодексу України та Закону України «Про ціни та ціноутворення», якими передбачено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни.
Апелянт вважає, що оскільки у рішенні Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2013 року № 39 по справі № 24-13 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу не доведено відповідними належними доказами вчинення позивачем правопорушення, то у відповідача були наявні підстави для закриття розгляду справи, однак він незаконно та не обґрунтовано прийняв рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції , передбачені п. 2 ст. 50 і п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та покладенням на ДП МВС України «Інформ-Ресурси» в особі Волинської філії відповідальності у вигляді накладення штрафу.
Просить рішення господарського суду Волинської області від 28 серпня 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Додатковими поясненнями до апеляційної скарги апелянт зазначає, що Постановою КМУ N 1098 від 26.10.2011 були внесені зміни до Постанови КМУ від 04 червня 2007р. № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та Державною міграційною службою, і розміру плати їх надання», якою було виключено зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів підрозділами МВС України.
Відповідно, постановою КМУ № 1102 від 17 грудня 2008 року зі змінами «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» дозволено підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ .У разі потреби державні підприємства залучають на конкурсних засадах підприємства, установи та організації недержавної форми власності для надання окремих видів таких послуг.
Іх підприємству не делеговано право затримання транспортних засобів, яке здійснюється працівником відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України. Підприємство здійснює тільки зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Вказує, що згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу. Пунктом 13 вказаної Постанови передбачено, що за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі ,який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 364/497/506 від 25.04.2012р. На даний час нормативними актами України не врегульовано питання щодо порядку формування і розмірів плати за послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках. Крім того, ДП МВС України «Інформ-Ресурси» не є органом та підрозділом МВС України, а даний спільний наказ розповсюджував дію на підрозділи внутрішніх справ.Також зазначає, що на сьогоднішній день нормативно-правовими актами не встановлено державних цін та граничного розміру суми за послуги із транспортування та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Крім того, Волинська філія ДП МВС України «Інформ-Ресурси» за результатами надання послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів за 9 місяців 2013 року є збитковою.Вважає трактування Антимонопольним комітетом України в особі Волинського територіального відділення положень постанови КМУ від 17.12.2008 р.№ 1102 на свій розсуд протиправним , таким , що порушує права суб'єкта господарської діяльності.
Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Серед іншого звертає увагу, що : дії ДП "Інформ-Ресурси", що полягають у встановленні та застосуванні протягом квітня-грудня 2012 року, січня-травня 2013 року, економічно необґрунтованих, завищених тарифів на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках є порушенням законодавства, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50, Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках в межах Волинської області шляхом встановлення таких цін реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та дії ДП "Інформ-Ресурси", що полягають у встановленні протягом серпня-грудня 2012 року, січня-травня 2013 року додаткової платної послуги не передбаченої законодавством України на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках є порушенням законодавства ,передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50, Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках в межах Волинської області шляхом встановлення таких умов реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні представник Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" апеляційну скаргу підтримала з мотивів, що у ній викладені та просила рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Крім того, в судове засідання представником апелянта подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку комісії Дніпропетровського державного університету МВС України ,з якого вбачається , що послуга по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів не є адміністративною послугою, спільний наказ МВС України, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 року № 369/1105/336 «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння» не розповсюджується на діяльність підприємства та що ДП МВС України «Інформ-Ресурси» має право встановлювати тарифи на підставі ст. 189 Господарського кодексу України, Закону України «Про ціни та ціноутворення», діє в межах чинного законодавства.
В ході апеляційного перегляду справи представники Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України проти апеляційної скарги заперечували та просили рішення господарського суду Волинської області від 28 серпня 2013 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встоновлено , що Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України та прокуратурою Волинської області була проведена спільна перевірка Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" на предмет додержання вимог законодавства України при встановленні тарифів та нарахуванні коштів за зберігання на спеціальних майданчиках тимчасово затриманих транспортних засобів.
Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2013 року № 39 у справі №24-13 постановлено, що:
- дії ДП "Ін форм-Ресурси", що полягають у встановленні та застосуванні протягом квітня-грудня 2012 року, січня-травня 2013 року, економічно необґрунтованих, завищених тарифів на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках є порушенням законодавства, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50, Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках в межах Волинської області шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За дане порушення на підставі абзацу 2 частини 2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Державне підприємство накладено штраф в розмірі 10 000 грн.
- дії ДП "Інформ-Ресурси", що полягають у встановленні протягом серпня-грудня 2012 року, січня-травня 2013 року додаткової платної послуги не передбаченої законодавством України на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках є порушенням законодавства передбаченим пунктом 1 частини другої ст.13, п.2 ст.50, Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках в межах Волинської області шляхом встановлення таких умов реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За дане порушення накладено штраф в розмірі 5000 грн.
Також зобов'язано у 2-х місячний термін з дня отримання рішення припинити правопорушення шляхом приведення тарифів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до п.1.1 Положення, погодженого начальником ДРЗ МВС України 17.12.2008 р. Волинська філія є відокремленим підрозділом Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" (надалі Підприємство), наділена майном Підприємства і діє від його імені і в межах наданих їй повноважень (а.с.52-59).
Відповідно до п.1.2 Статуту Державного підприємства "Інформ-Ресурси" затвердженого Міністром внутрішніх справ України 21.07.2008 року та зареєстрованого 09.12.2008 року за №11031450000024499 з подальшими змінами (а.с.41-50) засновником підприємства є держава в особі Міністерства внутрішніх справ України
Згідно п.6.3 ст.6 Статуту Підприємство перераховує в обсязі 70% грошових коштів, що надійшли на встановлений рахунок Міністерства внутрішніх справ України (органу управління майном) з урахуванням ПДВ , 30% коштів використовує на власні потреби.
Відповідно до п.5.3 Положення Філія щомісяця до 5-го числа наступного за звітним перераховує на р/р Підприємства 30% коштів, що надійшли від здійснення фінансово-господарської діяльності за мінусом ПДВ, 70% використовує на власні господарські потреби. Так, згідно наданої інформації філія за 2012 рік перерахувала Підприємству кошти в сумі 162989,60 грн.
Згідно з положенням основними напрямками діяльності філії є організація та здійснення посередницьких, комерційних, дилерських, дистибюторських, управлінських, агентських та інших послуг виробничого і не виробничого характеру та інші види господарської діяльності не заборонені законодавством України.
Одним із видів господарської діяльності Підприємства в особі філії є надання послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках. Дані повноваження делеговані від органу влади-Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках" (надалі-Постанова №1102) передбачено, що тимчасове затримання транспортного засобу посадовою особою Державтоінспекції проводиться у випадках передбачених ст.265-2 КУпАП України. Згідно пункту 12 даної Постанови повернення тимчасово затриманих транспортних засобів, які зберігаються на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат пов'язаних з транспортуванням та зберіганням транспортного засобу при умові сплати вартості послуг зберігання. Таким чином , правильним є висновок суду , що дана послуга є примусовою. Тому в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Підприємство в особі філії є суб'єктом господарювання.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адміністративні послуги" адміністративна послуга-результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Абзацом другим пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках" дозволено підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ.
Управлінням державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області делеговані повноваження від органу влади-Міністерства внутрішніх справ позивачу на надання послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.
Як передбачено абзацом другим пункту 2 Постанови №1102 між Управлінням державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області укладено договір про співпрацю №4 від 05.03.2012 року з Державним підприємством МВС України "Інформ-Ресурси" в особі Волинської філії . Сторони в рамках даного договору зобов'язуються забезпечувати функціонування спеціальних майданчиків та здійснювати діяльність спрямовану на доставляння та належне збереження тимчасово затриманих транспортних засобів (п.1.1).
Таким чином ,апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що послуга по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках є адміністративною послугою органів ДАІ МВС України, що делегована територіальним підрозділам (філіям) Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси".
Відтак, правильним є висновок Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про віднесення послуг філії по зберіганню транспортних засобів до адміністративних.
Також , апеляційний суд вважає правильним висновки суду першої інстанції про застосування відповідачем економічно необґрунтованих тарифів на послуги, зокрема калькуляції (розрахунку) вартості послуг по зберіганню автотранспорту на спеціальних майданчиках з наведених нижче підстав .
З матеріалів справи вбачається , що тарифи на зазначені послуги встановлені наказом Підприємства в особі філії від 28.03.2012 року №21/1, затверджені директором філії та погоджені директором ДП МВС України "Інформ-Ресурси" від 01.04.2012 року. При цьому калькуляція (розрахунок) вартості послуг по зберіганню автотранспорту для юридичних осіб не розроблялась і була встановлена у більшій сумі ніж для фізичних осіб.
По даних тарифах Підприємством в особі філії надавались послуг протягом 2-4 кв.2012 року, 1 кв.2013 року.
В період з 01 квітня 2012р. по 31.12.2012 року відповідачем надано послуг по зберіганню транспортних засобів на суму 416599 грн. та за 1-й кв.2013 року -141870 грн., обсяг компютених послуг становив за 2012-9168 грн., 1 кв. 2013 року- 7632 грн., фактичні витрати на надання послуг за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року склали 226456,01 грн.
Відповідно до п. 13 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102 за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у розмірі ,встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки.
До 04.06.12 року розмір плати за надання послуг зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і Державтоінспекції був затверджений спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 року №369/1105/336 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння" (п.8- за першу добу-18,0 грн., кожну наступну добу-10,0 грн.). Даний наказ втратив чинність 05.06.2012 року.
Відповідно до абзацу третього пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098 "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг", передбачено Міністерству внутрішніх справ:
- затвердити у двомісячний строк стандарти адміністративних послуг, що надаються його підрозділами, та подати Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про їх затвердження;
- привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
На даний час нормативними актами МВС України не врегульовано питання щодо порядку формування і розмірів плати за послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.
Державне підприємство МВС України "Ін форм-Ресурси" наказом № 14 від 12.04.2010 року з метою економічного обґрунтування тарифів на послуги наказало Філіям "привести до норм чинного законодавства тарифи зі складанням на кожний тариф економічно обґрунтованої калькуляції".
Державне підприємство МВС України "Інформ-Ресурси" листом № 45 від 29.02.2012 року рекомендувало Філії розробити тарифи на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках з врахуванням витрат на утримання спец майданчиків і стоянок та з урахуванням запропонованих Підприємством розмірів тарифів.
Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам наказу МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 року № 369/1105/336 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння" були розроблені тарифи на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках для легкових автомобілів , вантажних автомобілів , мототранспорту, які введені в дію з 01.04.2012 року у розмірах, що перевищують встановлені даним наказом.
Як свідчать матеріали перевірки , відповідач встановив економічно необґрунтовані, завищені тарифи на послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, які застосовувались протягом 2-4 кв. 2012 року, 1 кв.2013 року.
Погоджується і апеляційний господарський суд з висновком суду першої інстанції про те, що плата за комп»ютерні послуги стягувалась безпідставно, оскільки відповідно до ст.11 Закону України "Про адміністративні послуги" підприємство не може надавати інші додаткові послуги не передбачені законодавством України.
За приписами п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року №49-р та зареєстрованої в МЮ 01.04.2002Р. за №317/6605 та ч.1 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції визначено, що за підсумками квітня-грудня 2012 року та січня - березня 2013 року підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках в межах Волинської області з часткою 100%.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого пунктом 2 статті 50 Закону, на суб'єкта господарювання накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу(виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг), за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф).
Як свідчать метеріали справи, дохід(виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) Волинської філії державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" за 2012 рік склав 1334000(один мільйон триста тридцять чотири тисячі) гривень.
Таким чином , апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету доведено факти порушення ДП "Інформ-Ресурси" законодавства про захист економічної конкуренції,а рішення від 31.05.2013 року № 39 прийняте після повного з"ясування всіх обставин, які мали значення для справи , без порушення норм матеріального права, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним та скасування.
Колегія суддів не приймає до уваги висновок комісії Дніпропетровського державного університету МВС України ,оскільки за приписами cт. 32,33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи " не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 ГПК дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна.
Так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
Отже,висновок комісії Дніпропетровського державного університету МВС України відповідно до ст. 43 ГПК України підлягає оцінці наряду з іншими доказами у справі і не має заздалегідь встановленої сили та переваги перед іншими доказами .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" та скасування чи зміни рішення господарського суду Волинської області від 28 серпня 2013 року у справі № 903/850/13.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2013 року у справі № 903/850/13 залишити без змін ,а апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України " Інформ-Ресурси" залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Миханюк М.В.