33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"30" жовтня 2013 р. Справа № 3/46/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Демидюк О.О. ,
судді Дужич С.П.
при секретарі Німчук А.М.
за участю представників сторін:
позивача - Путілін Є.В. (довіреність №б/н від 04.01.2012 року)
відповідача - Чоловський О.М. (довіреність №б/н від 07.07.2013 року)
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.10.2013 року
у справі № 3/46/2011/5003 (суддя Банасько О.О. )
за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003
за позовом Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 2734795,83 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 (суддя Колбасов Ф.Ф.) позов Приватного підприємства "Агропромислова фірма "ІЗЗІЯ" про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" завданих збитків в сумі 2734837,33 грн. задоволено частково. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" на користь приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" 2520502,15 грн. завданих збитків. В частині стягнення 214293,68 грн. збитків та витрат на оплату правової допомоги відмовлено /т. 3, а.с. 42-52/.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року (судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В., Огороднік К.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено /т. 3, а.с. 84-86/.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року скасовано, а рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі № 3/46/2011/5003 залишено без змін /т. 3, а.с. 106-109/.
06.09.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" (б/н від 06.09.2013 року) про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі № 3/46/2011/5003 за нововиявленими обставинами /т. 4, а.с. 1-3/.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року у справі №3/46/2011/5003 відмовлено у задоволенні заяви СГ ТОВ "АкВаВіка" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами /т. 4, а.с. 47-50/.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що обставини, на які посилається заявник (неправдивість документів, порушення кримінальної справи, прийняття протилежного рішення Вищим господарським судом в аналогічній справі), не можуть вважатися нововиявленими та слугувати підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, заявник - СГ ТОВ "АкВаВіка" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області (суддя Банасько О.О.) у справі №3/46/2011/5003 від 07.10.2013 року та рішення господарського суду Вінницької області (суддя Колбасов Ф.Ф.) у справі №3/46/2011/5003 від 01.04.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП «Агропромислова фірма «Іззія» про стягнення збитків /т. 4, а.с. 61-63/.
Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що господарським судом Вінницької області неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; висновки не відповідають обставинам справи; порушено та неправильно застосовано норми процесуального права. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим судом не взято до уваги протокол допиту свідка від 13.09.2013 року, з якого вбачається, що договір про надання послуг від 22.10.2010 року між ПП Агропромислова компанія «Іззія» та ФОП ОСОБА_3 не був укладений, також судом не взято до уваги відповідь ПП "Агропромислова фірма "Іззія" №12/09 від 19.09.2013 року на запит слідчого Тростянецького РВУ МВС України Вінницької області, з якої слідує, що Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт від 08.12.2010 року згідно Договору від 22.10.2010 року, Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт від 01.04.2011 року згідно Договору від 22.10.2010 року, Акт №2 приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2011 року згідно Договору від 22.10.2010 року станом на 19.09.2013 року у ПП «Іззія» відсутні оригінали зазначених документів у зв'язку з їх втратою та місцезнаходження вказаних документів невідоме. Також судом не взято до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 13.09.2013 року та відповідь ПП. «Агропромислова фірма «Іззія» №12/09 від 19.09.2013 року на запит слідчого Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області, з яких вбачається, що у позивача відсутні оригінали договорів про надання послуг Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт від 08.12.2010 року згідно Договору від 22.10.2010 року актів приймання-передачі виконаних робіт, підтверджуючих розрахункових документів.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року у справі №3/46/2011/5003 апеляційну скаргу відповідача - СГ ТОВ "АкВаВіка" було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 30 жовтня 2013 року /т.4, а.с. 59/.
Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Саврія В.А., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Демидюк О.О. /т.4, а.с. 76/.
Представником позивача, через канцелярію суду, подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною, обґрунтованою та такою, що винесена в порядку передбаченому процесуальним законом /т.4, а.с.69-72/. Зокрема, позивач зазначає, що факт порушення кримінального провадження не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки такими обставинами можуть бути лише встановлені вироком суду, що набрав законної сили фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснень стосовно апеляційної скарги не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином /т.4, а.с. 77/. Причин неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, заяву про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 01 квітня 2013 року у справі №3/46/2011/5003 за нововиявленими обставинами слід задоволити, рішення - скасувати, виходячи з наступного.
06 вересня 2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" (б/н від 06.09.2013 року) про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі № 3/46/2011/5003 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року у справі №3/46/2011/5003 у задоволенні заяви СГ ТОВ "АкВаВіка" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було відмовлено.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що обставини, на які посилається заявник (неправдивість документів, порушення кримінальної справи, прийняття протилежного рішення Вищим господарським судом в аналогічній справі) не можуть вважатися нововиявленими та слугувати підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.
Виходячи зі змісту заяви від 06.09.2013 року обґрунтовуючи останню заявник в якості нововиявлених обставин посилається на те, що після набуття вказаним рішенням законної сили з'ясувалося, що позивачем, яким є ПП "Агропромислова фірма "Іззія" надавались господарському суду завідомо неправдиві документи, які в подальшому були покладені в основу рішень судів першої інстанції, та рішення суду касаційної інстанції від 24.07.2013 року, що і стало підставою для стягнення шкоди, а саме: Договір про надання послуг від 22.10.2010 року, укладений між ПП "Агропромислова фірма "Іззія" та ФОП ОСОБА_3, акти виконаних робіт та квитанції до прибуткових касових ордерів. Дані обставини підтверджуються постановою слідчого СВ Тростянецького РВУ МВС України у Вінницькій області Шамрієнка В.М. про залучення представника юридичної особи, яка є потерпілим по кримінальному провадженню №42013010300000018, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.
Відповідно до положень статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Вказаною нормою визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Пунктом 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» передбачено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Проте, вказані приписи процесуального законодавства були залишені місцевим господарським судом поза увагою, як й залишено поза увагою, що в розумінні Господарського процесуального кодексу України, посилання заявника на постанову слідчого СВ Тростянецького РВУ МВС України у Вінницькій області Шамрієнка В.М. є нововиявленою обставиною в розумінні приписів статті 112 вказаного Кодексу, оскільки вона встановлює фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком місцевого суду та доводами позивача про те, що, оскільки, матеріали справи не містять вироку суду, який набрав законної та встановлює фальшивість договору про надання послуг від 22.10.2010 року укладеного між ПП "Агропромислова фірма "Іззія" та ФОП ОСОБА_3, актів виконаних робіт та квитанцій до прибуткових касових ордерів то відсутні правові підстави для перегляду рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами.
З приводу вищевказаного колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне: обставини, на які заявник посилається як на істотні, повинні бути підтверджені належними доказами. У випадках коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку, на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом. Дані висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України викладеній в постанові від 02 жовтня 2012 року у справі №58/108. Беручи до уваги вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що Постанова слідчого СВ Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області Шамрієнка В.М. є належним доказом існування обставин на які посилається заявник.
Щодо постанови слідчого СВ Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області про закриття кримінального провадження від 15.10.2013 року, то колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не бере її до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 304 Кримінально-процесуального кодексу України від 13.04.2012 року №4651-VI, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Водночас, представником відповідача в судовому засіданні повідомлено, що йому не відомо про постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Також колегія суддів зазначає, що постанова слідчого СВ Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області про закриття кримінального провадження від 15 жовтня 2013 року не завірена належним чином.
Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, судова колегія вважає, що прийнята ухвала від 07.10.2013 року у справі №3/46/2011/5003 підлягає скасуванню, заява СГ ТОВ "АкВаВіка" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 - перегляду за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 8.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
За результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Приватне підприємство Агропромислова фірма "Іззія" являється орендарем земельних ділянок (паїв) площею 2037,15га, розташованих на території Будянської сільської ради на підставі договорів зареєстрованих в органах державної реєстрації, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему у Тростянецькому районі Вінницької області від 28.01.2011р. №58 та реєстром орендодавців складеним органом державної реєстрації /т. 1, а.с.33/.
04.10.2010 року ПП "Агропромислова фірма «Іззія» уклало з СГ ТОВ «АкВаВіка» договір про спільну діяльність. Предметом даного договору було проведення спільної діяльності в галузі сільського господарства з метою покращення фінансових показників сторін підвищення врожайності сільськогосподарських культур та покращення організації виробництва.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.10.2012 року по справі №4/52/2011/5003, яке набуло законної сили згідно постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 року відповідний договір визнано недійсним з підстав відсутності правоздатності з боку директора ПП "Агропромислової фірми "Іззія" під час укладення даного договору та відсутністю доказів про схвалення даного договору позивачем.
Як зазначено місцевим господарським судом, позивач просив стягнути з відповідача збитки, завдані у зв'язку із вчиненням недійсного правочину, а саме - договору про спільну діяльність від 04.10.2010 року. Таким чином, в даному випадку правові підстави покладення відповідальності на винну сторону визначаються відповідно до загальних правил відшкодування збитків та завданої шкоди (позадоговірної (деліктної) відповідальності), встановлених нормами Цивільного кодексу України. Отже, для відшкодування збитків необхідно встановити та довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених фактів відповідальність особи не настає.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено про те, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Таким чином, завдані збитки відшкодовуються стороною, винною у вчиненні недійсного правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про спільну діяльність від 04.10.2010 року визнано недійсним з підстав перевищення директором позивача визначених установчими документами повноважень. Зважаючи, що директор підприємства являється працівником даної юридичної особи, то відповідно до загальних правил відшкодування шкоди (стаття 1172 Цивільного кодексу України), юридична особа несе відповідальність за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В той же час, винною особою у вчиненні недійсного правочину (договору про спільну діяльність) є позивач у даній справі, який є відповідальним за дії своїх працівників, оскільки саме працівник позивача (директор) допустив перевищення повноважень, наслідком чого стало визнання договору недійсним.
У зв'язку з викладеним, винною стороною у вчиненні недійсного правочину є позивач, тому посилання на відшкодування збитків у зв'язку із вчиненням недійсного правочину є безпідставними.
Крім того, обґрунтовуючи розмір збитків, позивач посилався на Договір про надання послуг від 22.10.2010 року, укладений між ПП "Агропромислова фірма "Іззія" та ФОП ОСОБА_3; акти виконаних робіт від 24.12.2010 року, від 30.03.2011 року та 01.04.2011 року до договору про надання послуг від 22.10.2010 року; квитанції до прибуткових касових ордерів від 08.12.2010 року, від 17.12.2010 року, від 22.12.2010 року, від 12.01.2011 року, від 30.03.2011 року, від 11.04.2011 року, від 26.04.2011 року, від 29.04.2011 року, від 05.05.2011 року, від 30.05.2011 року. Вказані докази не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки, Постановою слідчого СВ Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області від 16.07.2013 року встановлено, що ФОП ОСОБА_3 будучи службовою особою - суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою, діючи умисно вчинив службову підробку вищевказаних документів
Таким чином, в даному випадку судом апеляційної інстанції у справі встановлено, що позивач не довів належними засобами доказування протиправність поведінки відповідача та розміру збитків.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, задоволення заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідльністю "АкВаВіка" про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 за нововиявленими обставинами, скасування Рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" - задоволити, ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.10.2013 року у справі №3/46/2011/5003 - скасувати.
Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 за нововиявленими обставинами задоволити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 01.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Дужич С.П.