04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" жовтня 2013 р. Справа№ 927/1102/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі Вершути О.П.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2
від відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2013 року (суддя Бобров Ю.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг»
про стягнення 100140,53 грн.,-
Позивач ФОП ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ «Агрікор Холдинг» про стягнення боргу в сумі 100140,53 грн.
Рішенням Господарського Чернігівської області від 10.09.2013 року позов був задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість в сумі 100140,53 грн., в тому числі основний борг в сумі 97732,67 грн., 3 % річних в сумі 1710,32 грн., інфляційні втрати в сумі 697,54 грн.; 2002,82 грн. на відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що прийняте рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представником позивача надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою суду від 04.10.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 29.10.2013 року у складі суддів: головуючий Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Представники позивача в судове засідання з'явився та надав усні пояснення стосовно заявленого позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:
24.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдінг» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір про перевезення вантажу № 2409-2.
У порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник взяв на себе зобов'язання за заявкою замовника доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник взяв на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.
Згідно п. 1.2 договору обсяг послуг та строки їх надання визначаються відповідно до заявки замовника за формою, визначеною в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 4.7 договору обсяг та загальна вартість фактично наданих послуг визначається згідно актів приймання-передачі наданих послуг, складених за формою додатка № 4 до цього договору, та підписаних обома сторонами.
Пунктом 4.8 договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється замовником у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.
Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з 01.10.2012 року до 03.12.2012 року, згідно поданих заявок, надав відповідачу послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 436677,07 грн.,
Даний факт підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг по договору № 2409-2 від 24.09.2012 року на надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01.11.2012 року, 27.11.2012 року, 30.11.2012 року, 12.12.2012 року, підписаними обома сторонами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач, в порушення вимог договору, оплату за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 204136,07 грн., хоча претензій та зауважень до позивача, стосовно наданих ним послуг, він не мав.
22.04.2013р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу з проханням повернути несплачену суму на протязі 10 календарних днів. Лист був отриманий відповідачем 27.04.2013 р., про що свідчить відмітка на поштову повідомленні, однак залишений відповідачем без відповіді.
В період травень - липень 2013 року відповідачем було сплачено позивачу 134808,33 грн., що підтверджується виписками банку з особового рахунку позивача.
Згідно п. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
На час постановлення судом першої інстанції рішення по справі, у відповідач наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 97732,67 грн.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням останнім умов договору, 3% річних в розмірі 1710,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 697,54 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником відповідача не надано суду доказів щодо відсутності з його боку заборгованості чи існування її в меншому розмірі ніж заявлено до стягнення позивачем, не надано жодного заперечення стосовно фактів, викладених в позовній заяві.
Крім того, частково сплативши послуги, надані позивачем відповідно до умов договору № 2409-2 від 24.09.2012 року, відповідач фактично визнав наявність заборгованості за вказаним договором та обов'язок її погашення.
Перевіривши розрахунок позивача та суду першої інстанції, колегія суддів знаходить його арифметично вірним, а отже Господарським судом Чернігівської області позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 правомірно задоволені в частині стягнення основного боргу та штрафних санкцій.
В процесі розгляду апеляційної скарги до суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення суми основної заборгованості та відповідно і зімни рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки 15.10.2013 року відповідачем було перераховано позивачу борг в розмірі 29319,5 грн.
Проте колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки на момент винесення Господарським судом Чернігівської області рішення по даному спору 10.09.2013 року, вказана сума відповідачем позивачу сплачена не була, а відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дана сума може бути врахована на стадії виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з'ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2013 року у справі № 927/1102/13 - без змін.
2. Матеріали справи № 927/1102/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Шапран В.В.
Судді Андрієнко В.В.
Буравльов С.І.