79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" жовтня 2013 р. Справа № 921/639/13-г/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко", вих. №39 від 22.07.2013р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013р.
у справі № 921/639/13-г/13 (суддя - Г.С. Стопник)
за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко", м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, м. Тернопіль
про стягнення 39910,92 грн. заборгованості та 1131,72 грн. 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко А.В. - головний фахівець відділу договірної та претензійно-позовної роботи юридичного департаменту ДП "Укрресурси" (довіреність від 01.04.2013 р. № 65);
від відповідача (скаржника): Дмитрук К.Ф. - директор (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області від 17.07.2008р.);
від третьої особи: Ващук К.С. - представник (довіреність від 08.05.2013 р. № 11);
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 р. у справі № 921/639/13-г/13 (суддя - Стопник С.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 35849,40 грн. заборгованості, 1016,55 грн. - 3% річних та 1545,42 грн. в повернення сплаченого судового збору. В решті вимог позов залишено без розгляду.
Рішення місцевого господарського суду в частині задоволеної позовної вимоги мотивовано тим, що сторонами укладено договір купівлі - продажу у спрощений спосіб, згідно якого на підставі видаткових накладних Товариству з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Данко» передано товар на суму 50849,40 грн., за який відповідач розрахувався в розмірі 15000,00 грн., заборгувавши суму 35849,40 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням 1016,55 грн. 3% річних, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.
Суд першої інстанції залишив без розгляду вимогу про стягнення 4061,52 грн., оскільки позивачем не подано витребувані видаткові накладні на підтвердження даної заборгованості.
Відповідач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко», - не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. В доводах апеляційної скарги скаржник заперечує факт отримання товару, оскільки видаткові накладні підписано невідомою особою, довіреності на отримання спірного товару не видавались, а наявність печатки підприємства на вказаних накладних не доводить факту отримання товару. Крім того, суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги договір № 14 від 05.07.2010 року, який підписано представником позивача без відповідних повноважень, оскільки до матеріалів справи не долучено довіреності на право підписання такого.
Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області у наданих письмових поясненнях (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/48301/13 від 19.08.2013 р.) зазначила, що інспекцією проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Обласного управління "Тернопільекоресурси" ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною за період з 01.01.2011р. по 01.04.2012р., за наслідками якої складено довідку від 24.07.2012р. При дослідженні питання програми ревізії "Правильність відображення дебіторської та кредиторської заборгованості та стан претензійно-позовної роботи" інспекцією, зокрема, встановлено, що в структурі заборгованості найбільша дебіторська заборгованість за здану продукцію рахується за ТОВ Екологічна компанія "Данко" - 39,9 тис. грн., якому в ході проведення ревізії 21.06.2012р. надіслано претензію про погашення вказаної суми заборгованості. Також, під час ревізії, з метою документального підтвердження обсягу операцій та розрахунків, що здійснювалися управлінням "Тернопільекоресурси" та для встановлення реальної заборгованості, інспекцією проведено зустрічну звірку в ТОВ Екологічна компанія "Данко", якою підтверджено обсяг розрахунків та суми заборгованості, відображених в обліку управління "Тернопільекоресурси". Як зазначає інспекція, в періоді, що підлягав звірці, між Управлінням та ТОВ Екологічна компанія "Данко" діяв договір поставки товару №14 від 05.07.2010р., на підставі якого станом на 01.01.2011 року по балансовому рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" ТОВ Екологічна компанія "Данко" відображено кредиторську заборгованість перед управлінням на загальну суму 54910,92 грн., яка станом на 01.01.2012р. становила 39910,92 грн. і не змінилась станом на 31.03.2012р. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (державне підприємство «Укрекоресурси») у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/4832/13 від 19.09.13 р.) зазначає, що відповідачем отримано товар на підставі видаткових накладних, які скріплені печатками сторін, проте не оплачені з боку ТОВ «Данко». Наявність заборгованості по спірних видаткових накладних відповідач визнав, сплативши по них 15000,00 грн., а довіреність на підставі якої укладено договір купівлі - продажу у підприємства відсутня, в зв'язку з закінченням строку її зберігання. Просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Данко», вих. № 39 від 22.07.2013р. на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013р. у справі № 921/639/13-г/14 та призначено до розгляду в судове засідання на 19.08.2013 р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Юрченка Я.О. В подальшому, ухвалою суду від 19.08.2013 р. в тому ж складі колегії суддів справу № 921/639/13-г/13 відкладено в судове засідання на 30.09.2013 р.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2013 р. в зв»язку з відпусткою судді Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи № 921/639/13-г/13 господарського суду Тернопільської області введено суддю Кравчук Н.М.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року розгляд справи № 921/639/13-г/13 відкладено в судове засідання на 14.10.2013 року та витребувано у сторін для огляду в судовому засіданні оригінали видаткових накладних: № РН-0000078 від 05.07.2010 року; № РН-0000079 від 05.07.2010 року; № РН-0000080 від 05.07.2010 року; № РН-0000081 від 06.07.2010 року; № РН-0000082 від 06.07.2010 року; № РН-0000083 від 07.07.2010 року; № РН-0000084 від 07.07.2010 року.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. в зв»язку з перебуванням у відрядженні судді Данко Л.С. і зайнятістю в інших судових засіданнях судді Кравчук Н.М. в склад колегії суддів по розгляду справи № 921/639/13-г/13 господарського суду Тернопільської області введено суддів Краєвську М.В., Юрченка Я.О. 14 жовтня 2013 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.10.2013 року.
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 р. в зв»язку з перебуванням у відпустці судді Краєвської М.В. в склад колегії суддів по розгляду справи № 921/639/13-г/13 господарського суду Тернопільської області введено суддю Данко Л.С.
В судове засідання 28.10.2013 року з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які підтримали свої вимоги та заперечення викладені у апеляційній скарзі, відзиві та поясненнях на неї. В даному судовому засіданні судовою колегією оглянуто оригінали видаткових накладних, зокрема: №РН-0000078 від 05.07.2010р. на суму 46348,68 грн.; №РН-0000079 від 05.07.2010р. на суму 1929,84 грн.; №РН-0000080 від 05.07.2010р. на суму 2570,88 грн., всього на загальну суму 50849,40 грн.
Вивчивши матеріали справи, у сукупності з апеляційною скаргою, відзивом та поясненнями на неї, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані докази, судова колегія прийшла до висновку про відповідність висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, виходячи з наступних підстав.
Згідно п.п..1.1, 1.2, 2.1 Положення про Тернопільське обласне управління з утилізації відходів як вторинної сировини Державної компанії "Укрекокомресурси", затвердженого наказом Президента Державної компанії "Укрекокомресурси" від 07.07.2003р. №30, Управління (скорочена назва - "Тернопільекокомресурси") є структурним підрозділом Державної компанії "Укрекокомресурси" та реалізує в Тернопільській області Програми Компанії, які спрямовані на розроблення та впровадження систем і здійснення робіт із заготівлі, збирання, сортування, транспортування, переробки, утилізації та реалізації відходів як вторинної сировини, підвищення ефективності у сфері поводження з відходами споживання і виробництва.
Пунктом 2.3 Положення, зокрема, передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює реалізацію вторинної сировини, неліквідних матеріалів, відходів виробництва і споживання, іншої продукції (товарів).
Управління має право укладати господарські договори (угоди) від імені Компанії у межах повноважень, наданих цим Положенням та довіреністю, виданою начальнику Управління (п.4.1.1. Положення).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 року №1074 Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини перейменована на Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.
Так, 05.07.2010р. Тернопільським обласним управлінням з утилізації відходів як вторинної сировини "Тернопільекокомресурси" Державної Компанії "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі начальника Дмитрука О.С., що діє на підставі Положення про управління та довіреності від 01 січня 2010р. №8-7/1-13, як постачальником, та ТОВ Екологічна компанія "Данко", як покупцем, укладено договір поставки товару №14, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити не тюковану вторинну сировину (макулатуру, поліетилен-термостійкий, поліетилен-стрейч, ПЕТ-пляшку, склобій, відходи пластмаси), надалі Товар, а покупець зобов'язувався його прийняти та оплатити.
Позивач стверджує, що на виконання умов договору поставки товару від 05.07.2010р. №14, ДК "Укрекокомресурси" в особі Тернопільського обласного управління "Тернопільекокомресурси" передано відповідачу товар відповідно до видаткових накладних: №РН-0000078 від 05.07.2010р. на суму 46348,68 грн.; №РН-0000079 від 05.07.2010р. на суму 1929,84 грн.; №РН-0000080 від 05.07.2010р. на суму 2570,88 грн.; №РН-0000081 від 06.07.2010р. на суму 130,80 грн.; №РН-0000082 від 06.07.2010р. на суму 2689,92 грн.; №РН-0000083 від 07.07.2010р. на суму 619,68 грн.; № РН-0000084 від 07.07.2010р. на суму 621,12 грн., всього на загальну суму 54910,92 грн.
Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався частково - в сумі 15000 грн., у зв'язку з чим до стягнення в судовому порядку позивачем заявлено 39910,92 грн. заборгованості.
21 червня 2012р. Обласним управлінням "Тернопільекокомресурси" в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України надіслано відповідачу претензію з вимогою перерахувати заборгованість на загальну суму 39910,92 грн. (що виникла згідно видаткових накладних №РН-0000078, №РН-0000079 та №РН-0000080 від 05.07.2010р., №РН-0000081 та №РН-0000082 від 06.07.2010р., №РН-0000083, № РН-0000084 від 07.07.2010р. з врахуванням часткової проплати в сумі 15000 грн.).
3 липня 2012 року Обласне управління «Тернопільекокомресурси» надіслало директору ТОВ «Екологічна компанія «Данко» лист, в якому зазначило про існування заборгованості в сумі 39910,92 грн. та просило погасити таку в строк, зазначений у претензії від 21.06.2012 р.
24 липня 2012 р. ТОВ «Екологічна компанія «Данко» на адресу начальника Тернопільського обласного управління «Тернопільекокомресурси» надіслало лист № 24, в якому повідомило про безпідставність даної заборгованості, оскільки така не підтверджена первинними документами та просило надати копії завірених видаткових накладних: №РН-0000078, №РН-0000079 та №РН-0000080 від 05.07.2010р., №РН-0000081 та №РН-0000082 від 06.07.2010р., №РН-0000083, № РН-0000084 від 07.07.2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплати за отриманий товар не здійснив, що послугувало підставою звернення Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною («ДП «Укрекоресурси») до господарського суду Тернопільської області з позовною вимогою про стягнення з ТОВ «ЕК «Данко» 39910,92 грн. заборгованості, 4110,61 грн. інфляційних втрат та 3506,69 грн. 3% річних.
В подальшому, позивачем подану в порядку ст. 22 ГПК України заяву про зменшення позовних вимог, яку задоволив суд першої інстанції. Позивач, просив стягнути з відповідача заборгованість по договору № 14 від 05.07.2010 р. в розмірі 39910,92 грн. та 1113,72 грн. 3% річних.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
Нормами ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, апелянт зазначає недійсність договору поставки товару № 14 від 05.07.2010 р., оскільки Управління не є юридичною особою та відповідно до Положення, затвердженого 07.07.2003 р., начальник Управління має укладати господарські договори у межах повноважень, наданих Положенням та довіреністю. Проте, позивач до договору № 14 від 05.07.2010 р. не подав належним чином завірену копію довіреності, виданої начальнику Управління на право укладення даного договору.
З даного приводу судова колегія зазначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні: №РН-0000078 від 05.07.2010р. на суму 46348,68 грн.; №РН-0000079 від 05.07.2010р. на суму 1929,84 грн.; №РН-0000080 від 05.07.2010р. на суму 2570,88 грн., всього на загальну суму 50849,40 грн. містять обов'язкові дані, які передбачені Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», однак не містять інформації про договір, на виконання якого здійснювались господарські операції.
Таким чином, в даному випадку, між сторонами у справі виникли відносини, що випливають із договорів купівлі-продажу, укладених у спрощений спосіб, за якими одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема , статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.
Позивач вказує про поставку товару на виконання умов договору від 05.07.2010р. №14, відповідно до видаткових накладних: №РН-0000078 від 05.07.2010р. на суму 46348,68 грн.; №РН-0000079 від 05.07.2010р. на суму 1929,84 грн.; №РН-0000080 від 05.07.2010р. на суму 2570,88 грн.; №РН-0000081 від 06.07.2010р. на суму 130,80 грн.; №РН-0000082 від 06.07.2010р. на суму 2689,92 грн.; №РН-0000083 від 07.07.2010р. на суму 619,68 грн.; № РН-0000084 від 07.07.2010р. на суму 621,12 грн., всього на загальну суму 54910,92 грн. та часткову його оплату у розмірі 15000 грн., у зв'язку з чим до стягнення в судовому порядку позивачем заявлено 39910,92 грн. заборгованості.
Проте, в матеріалах справи наявні та подані представником позивача для огляду в засіданні оригінали видаткових накладних №РН-0000078 від.05.07.2010р. на суму 46348,68 грн.; №РН-0000079 від 05.07.2010р. на суму 1929,84 грн.; №РН-0000080 від 05.07.2010р. на суму 2570,88 грн., всього на загальну суму 50849,40 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає належним чином підтвердженим факт поставки товару відповідачу на загальну суму 50849,40 грн.
13, 15 квітня 2011 року ТОВ «Екологічна компанія «Данко» проплатило 10000,00 грн. за вторинну сировину згідно видаткової накладної № РН-0000078 від 05.07.2010 р. про що позивачем до матеріалів справи долучено банківські виписки по особовому рахунку (а.с.162-164).
Факт наявності заборгованості відповідача в розмірі 39910,92 грн. підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2010 року по 25.04.2011 року, в якому зазначено про оплату відповідачем товару 13.04.2011 р. в сумі 5000,00 грн. та 15.04.2011 р. в сумі 5000 грн. (а.с. 52).
Однак, у вересні 2011 року ТОВ «Екологічна компанія «Данко» проплатило 5000,00 грн. грн. за вторинну сировину згідно видаткової накладної № РН-0000078 від 05.07.2010 р., про що свідчить банківська виписки по особовому рахунку (а.с. 164).
За таких обставин, судова колегія визнає обгрунтованим стягнення з відповідача 35849,40 грн. заборгованості (50849,40 грн. - 15000 грн.), докази погашення якої в матеріалах справи відсутні та не подані при розгляді справи в апеляційному господарському суді.
Заперечення відповідача про недоведення позивачем факту поставки товару ТОВ Екологічна компанія "Данко" на суму 35849,40 грн., оскільки до матеріалів справи не надано відповідних довіреностей на отримання товару за видатковими накладними, судова колегія оцінює критично, оскільки факт отримання відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується: по-перше, підписами представника відповідача на них, скріпленими печаткою відповідача; по-друге, діями самого відповідача - перерахуванням на користь позивача грошових коштів в сумі 15000 грн. за отриманий товар. Відсутність довіреностей відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними №РН-0000078, №РН-0000079 та №РН-0000080 від 05.07.2010р., в даному випадку не є доказом неотримання товару, оскільки такі скріплені мокрою печаткою ТОВ «ЕК «Данко». Слід зазначити, що відповідач не надав доказів звернення до правоохоронних органів, у зв"язку з втратою, викраденням чи протиправним використанням печатки підприємства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що сторонами не подано витребувані матеріали, а саме оригінали видаткових накладних №РН-0000081 від 06.07.2010р. на суму 130,80 грн.; №РН-0000082 від 06.07.2010р. на суму 2689,92 грн.; №РН-0000083 від 07.07.2010р. на суму 619,68 грн.; № РН-0000084 від 07.07.2010р. на суму 621,12 грн., а всього на суму 4061,52 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення в цій частині позову без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.
Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2010р. по 25.04.2011р. та довідка Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 24.07.2012р. є непрямими доказами наявності заборгованості в сумі 39910,92 грн., оскільки доказам проведення господарської операції є первинні документи.
В силу вимог ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання.
Тому, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних за період з 28.06.2012 р. по 07.06.2013 р. в сумі 1016,55 грн.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 р. у справі № 921/639/13-г/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко", вих. №39 від 22.07.2013р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 921/639/13-г/13 повернути господарському суду Тернопільської області.
повний текст постанови підписано 29.10.2013р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.