Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"24" жовтня 2013 року Справа № 927/1050/13
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
14000, вул. Горького,б.40, м.Чернігів;
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1;
предмет спору: стягнення 16365,73 грн.;
за участю представників сторін:
від позивача: Ширай К.А. ( дов №28/3839 від 21.08.2013р.)- юрисконсульт;
від відповідача: не з'явились;
публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за договором №1995 від 27.06.2008р. в сумі 16365,73грн., з яких 7254,59грн. боргу за активну електроенергію,7343,74грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 1249,22грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 9,06грн. інфляційних, 360,09грн. пені та 86,11грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.08.2013р. розгляд справи призначено на 29.08.2013р., після чого розгляд справи було відкладено до 25.09.2013р., 09.10.2013р., 24.10.2013р..
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, але повноважного представника в судові засідання 29.08.2013р. та 25.09.2013р. не направив. Ухвали суду були направлені 19.08.2013р., 03.09.2013р. на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві - 14005, АДРЕСА_2.
Ухвали господарського суду Чернігівської області від 19.08.2013р., від 29.08.2013р., 25.09.2013р., які були направлені на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві та вказану у договорі про постачання електричної енергії № 1995 від 27.06.2008 р., копія якого міститься в матеріалах справи, повернулись до суду з відміткою поштового відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".
На запит господарського суду Чернігівської області від 26.09.2013р. з реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 099851 серія АВ, в якому зазначено, що станом на 01.10.2013р. місце проживання відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1.
Ухвала господарського суду Чернігівської області від 09.10.2013р., направлена ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, була вручена відповідачу, про що свідчить поштове повідомлення №1400602881921 від 11.10.2013р..
Представники відповідача в судове засідання 24.10.2013р. не з'явились.
Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
27.06.2008р. між ВАТ "Чернігівобленерго" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії №1995 (надалі - Договір).
Відповідно до статуту, затвердженого протоколом №7 від 18.04.2011р., ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" було перейменовано в ПАТ "Чернігівобленерго".
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За юридичною природою вказаний Договір є договором енергопостачання.
У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Крім того, правовідносини в електроенергетиці, зокрема, що стосуються постачання енергії, регулюються положеннями:
- Закону України "Про електроенергетику" N 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року,
- Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.11.2002р. за №903/7191;
- Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 441 від 24 березня 1999 р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.2005р.
У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1. Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 59,6 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору, п.1 було змінено, та встановлено постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 37,6 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до п.2.2.2. Договору та Додаткової угоди №1 до Договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:
· в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток №5 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Відповідно до п.7.5 Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатку №4 до Договору та замірів електричної потужності проведених в установлених нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистеми України, оформлюється акт про використану електричну енергію та ін.
В матеріалах справи знаходиться акт про використану електричну енергію від 16.03.2013р., який підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень і в якому встановлено, що споживачем використано: з 18.02.2013р. по 16.03.2013р.- 10260кВт/г.
Крім того, сторонами складено акти за перетікання реактивної електроенергії від 16.01.2013р. на суму 879,10грн., від 16.03.2013р. на суму 374,21грн., які підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.
Отже позивач взяті на себе зобов'язання щодо постачання електричної енергії виконав повністю.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідно до п.2.3.3 Договору, відповідач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку №3 до цього Договору „Порядок розрахунків", Додатку №4 до цього Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та діючого законодавства.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1850 від 29.12.2012р., тариф на електроенергію за січень 2013р. для споживачів 2 класу напруги ( Додаток №4 до Договору) встановлено 95,61коп/кВт/год (без ПДВ).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №191 від 25.02.2013р., тариф на електроенергію за березень 2013р. для споживачів 2 класу напруги ( Додаток №4 до Договору) встановлено 99,24коп/кВт/год (без ПДВ).
Відповідно до Додатку №3 до Договору, відповідач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 17 числа попереднього місяця по 16 число наступного місяця включно.
Згідно п.5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше « 01» листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №5 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).
Так, додатком №5 до Договору, сторони визначили обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2013р..
За заявою відповідача від 12.03.2013р. (акр. справи 30), ліміт споживання електроенергії встановлений в межах 4000кВт, що підтверджується повідомленням про встановлення скоригованих договірних рівнів споживання електричної енергії №12/3121 від 14.03.2013р..
За розрахунковий період з 18.02.2013р. по 16.03.2013р. відповідачем спожито 10260кВт/г, згідно з актом про використану електричну енергію від 16.03.2013р., тобто перевищення договірних обсягів електроспоживання складає 10260 - 4000= 6260кВт/г.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Відповідно до п.4.2.2 Договору, за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Позивачем виставлені рахунки: № 1995-01-2013 від 16.01.2013р. за реактивну електроенергію на суму 879,10грн., № 1995-03-2013 від 16.03.2013р. за реактивну електроенергію на суму 374,21грн., № 1995-03-2013 від 16.03.2013р. за активну електроенергію на суму 12036,35грн., а також рахунок №2D1995-03-2013 від 16.03.2013р. за споживання електроенергії понад договірну величину на суму 7343,74грн., а всього на суму 20633,40грн..
Позивач надав суду банківські виписки та зазначив про часткову сплату відповідачем заборгованості за активну електроенергію, а саме: 19.03.2013р. на суму 2381,76грн., 26.03.2013р. на суму 2400,00грн..
Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем повністю не погашена, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 15847,55грн., з яких 7254,59грн. - заборгованість за активну електроенергію, 1249,22грн. - заборгованість за реактивну електроенергію, 7343,74грн.- заборгованість за перевищення договірної величини електроспоживання, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 29.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 3 „Порядок розрахунків" до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 22.03.2013р. по 15.07.2013р. в сумі 360,09грн..
Нарахування пені за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. в сумі 360,09 грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 86,11грн. та інфляційних за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 9,06грн.
Нарахування 3% річних за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 86,11грн. та інфляційних за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 9,06грн.. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1720,50грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, вул.Горького, 40, м.Чернігів, р/р 26032301102791 в ЧФ ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 7254,59грн. заборгованості за активну електроенергію, 7343,74грн. заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, вул.Горького, 40, м.Чернігів, р/р 26002377008001 в ЧРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 353586, код ЄДРПОУ 22815333) 1249,22грн. заборгованості за перетікання реактивної електроенергії, 360,09грн. пені, 09,06грн. інфляційних, 86,11грн. 3%річних, 1720,50 грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 29 жовтня 2013 року.
17.0п
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна