ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13103/13 22.10.13
За позовом Прокурора міста Донецька в інтересах держави
в особі Донецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест»
про стягнення 375 919,32 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Чайковський О.М. (представник за довіреністю №68 від 23.09.2013р.);
від прокуратури: Греськів І.І. (службове посвідчення №002668 від 05.09.2012р.).
Прокурор міста Донецька (надалі також - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Донецької міської ради (надалі також - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (надалі також - відповідач) суми заборгованості в розмірі 375 919,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором не виконав, пайовий внесок у розмірі 375 919,32 грн. у строк визначений Договором не сплатив.
Від позивача до суду надійшла заява про можливість розгляду справи за особистої відсутності представника останнього та прийняття рішення в справі у відповідності до чинного законодавства.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував частково. Так, відповідач зазначив, що оскільки пунктом 3.2. Договору передбачено обов'язок відповідача по сплаті пайових внесків згідно графіку поділеного на чотири квартали 2010р., останнім днем сплати платежів по яким є останній день третього місяця відповідного кварталу, то з огляду на те, що прокурор в інтересах позивача звернувся після спливу 3 річного терміну з дня виконання відповідачем обов'язку по оплаті пайових внесків по першим двом кварталам 2010 року, позовні вимоги в цій частині, про стягнення суми в розмірі 150 367,72 грн., задоволенню не підлягають. З огляду на викладене позивачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до стягнення з нього суми пайових внесків в розмірі 150 367,72 грн.
У відповідь позивачем надано до матеріалів справи пояснення відповідно до яких останнім зазначено, що відповідно до п. 3.2. Договору у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати пайових внесків у розмірі 375 919,32 грн. протягом 2010р., а не за кожний квартал, як зазначено відповідачем. Строк сплати суми в розмірі 375 919,32 грн., згідно пояснень позивача, встановлений до кінця 2010р., а тому, перебіг позовної давності почався з 01.01.2011р. та спливає 01.01.2014р. Таким чином, клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення суми в розмірі 150 367,72 грн. є не обґрунтованим та не заснованим на законі, й таким, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 12.07.2013р. в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/13103/13 та призначено до слухання на 13.08.2013р.
В судовому засіданні 13.08.2013р. розгляд справи було відкладено до 10.09.2013р.
10.09.2013р. від відповідача до суду надійшло клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення суми заборгованості в розмірі 150 367,72 грн. (суми за І та ІІ квартали).
Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/13103/13 було передано на розгляд судді Коткову О.В.
Ухвалою від 10.09.2013р. справа №910/13103/13 була прийнята до провадження суддею Котковим О.В., розгляд призначено на 24.09.2013р.
У зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 16.09.2013р., матеріали справи №910/13103/13 було передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою суду від 16.09.2013р. справа була прийнята до провадження суддею Морозовим С.М., слухання призначено на 24.09.2013р.
В судовому засіданні 24.09.2013р. розгляд справи було відкладено до 22.10.2013р.
В судове засідання 22.10.2013р. представники позивача не з'явились.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.10.2013р. підтримав заявлене ним клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення суми пайових внесків в розмірі 150 367,72 грн.
Представник прокуратури, присутній в судовому засіданні, пояснила, що позовні вимоги в справі №910/13103/13 залишаються незмінними, а клопотань про поновлення строків позовної давності до матеріалів справи не надавалось.
Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України. Окрім того, в матеріалах справи міститься заява позивача про можливість слухання справи за відсутності повноваженого представника останнього.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Частиною 3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
Відповідно до ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями). (ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).
На підставі зазначених положень, прокурор міста Донецька звернувся до суду в інтересах держави в особі Донецької міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати пайового внеску у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста в розмірі 375 919,32 грн. відповідно до умов Договору пайової участі замовників будівництва в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №15 від 25.12.2009р.
25.12.2009р. між позивачем та відповідачем (надалі також - замовник) укладено Договір пайової участі замовників будівництва в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №15 (надалі також - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, відповідач в порядку та на умовах, обумовлених Договором, приймає пайову участь в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста по об'єкту - реконструкція незавершеного будівництва під багатоповерховий жилий будинок в кварталі 199 в Київському районі.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок у розмірі та в строки, визначені Договором.
Розрахунок розміру єдиного пайового взносу здійснюється у відповідності з додатком, затвердженим комісією, до Договору. (п. 3.1. Договору).
Відповідач оплачує пайовий внесок в сумі 375 919,32 грн. в наступні строки:
І квартал 2010 року - 20% або 75 183,86 грн.;
ІІ квартал 2010 року - 20% або 75 183,86 грн.;
ІІІ квартал 2010 року - 30% або 112 775,80 грн.;
ІV квартал 2010 року - 30% або 112 775,80 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання умов Договору.
Станом на час укладення між сторонами Договору, діяв Закон України «Про планування і забудову територій» №1699-ІІІ від 20.07.2000 в редакції від 15.10.2009р. (надалі - Закон №1699).
Відповідно до статті 27-1 Закону №1699 замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За приписами ч. 5 ст. 27-1 зазначеного Закону величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Пунктом 4 Рішення Донецької міської ради від 17.06.2011 р. №6/3 визнано таким, що втратило чинність рішення міськради від 21.02.07р. №8/15 «Про пайову участь замовників будівництва в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста», яким регулювались відносини сторін по Договору.
Однак, оскільки Договір сторонами укладено 25.12.2009р., тобто до прийняття рішення №6/3, то на момент укладення сторонами Договору діяло Положення про пайову участь замовників будівництва в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, що було затверджено рішенням міської ради від 21.02.2009 р. №8/15.
Пунктом 3 Закону №1699 встановлено, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт. Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін. (п. 10 ст. 27-1 Закону №1699).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора міста Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено матеріалами справи, станом на день подання даної позовної заяви (згідно відмітки канцелярії суду позовну заяву подано 10.07.2013р.), відповідачем не було перераховано пайовий внесок в розмірі 375 919,32 грн. у відповідності до укладеного між сторонами Договору.
Також, необхідно зазначити, що згідно із ст. 256 та ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України, а враховуючи, що судом встановлено строк виконання відповідачем зобов'язання по сплаті пайових внесків за Договором, підлягають застосуванню приписи частини 5 вказаної статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з п. 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013р. у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.
Судом встановлено, що останній строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті пайових внесків настав, а саме:
- за І квартал 2010 року сплата пайового внеску в розмірі 20% або 75 183,86 грн. повинна була бути здійснена до 31 березня 2010р. включно;
- за ІІ квартал 2010 року сплата пайового внеску в розмірі 20% або 75 183,86 грн. повинна була бути здійснена до 30 червня 2010р. включно;
- за ІІІ квартал 2010 року сплата пайового внеску в розмірі 30% або 112 775,80 грн. повинна була бути здійснена до 30 вересня 2010р. включно;
- за ІV квартал 2010 року сплата пайового внеску в розмірі 30% або 112 775,80 грн. повинна була бути здійснена до 31 грудня 2010р. включно.
Враховуючи трирічній термін наданий статтею 257 ЦК України на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який починає свій відлік з початку виникнення обов'язку щодо виконання зобов'язання, то строк позовної давності про стягнення з відповідача пайових внесків за Договором спливає таким чином:
- строк позовної давності про стягнення з відповідача пайових внесків в розмірі 75 183,86 грн. за І квартал 2010 року спливає 31 березня 2013р.;
- строк позовної давності про стягнення з відповідача пайових внесків в розмірі 75 183,86 грн. за ІІ квартал 2010 року спливає 30 червня 2013р.;
- строк позовної давності про стягнення з відповідача пайових внесків в розмірі 112 775,80 грн. за ІІІ квартал 2010 року спливає 30 вересня 2013р.;
- строк позовної давності про стягнення з відповідача пайових внесків в розмірі 112 775,80 грн. за ІV квартал 2010 року спливає 31 грудня 2013р.
Позовна заява №4206вих-13 від 08.07.2013р. відправлена поштою до Господарського суду міста Києва. Відповідно до штампу поштового зв'язку на конверті, який міститься в матеріалах справи, позовна заява була відправлена 08.07.2013р.
Пунктом 4.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських судів» зазначено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).
Враховуючи, що датою звернення позивача до суду є 08.07.2013р., а останнім днем перебігу строку позовної давності за вимогою про стягненню з відповідача суми пайового внеску за І квартал 2010 року в розмірі 75 183,86 грн. є 31.03.2013р., а суми пайового внеску за ІІ квартал 2010 року в розмірі 75 183,86 грн. є 30.06.2013р., то суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. 257 Цивільного кодексу Україну позивачем пропущено строк позовної давності на стягнення з відповідача суми пайових внесків на 3 місяці та 8 днів відповідно до першого та другого кварталу, що разом становить суму в розмірі 150 367,72 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Крім того, пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських судів» зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.
Як вже зазначено вище, відповідачем 10.09.2013р. було подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення з нього суми пайового внеску в розмірі 150 367,72 грн.
Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських судів» також зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Також слід зазначити, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор. (п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013р.).
Згідно зі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а позивач, як і відповідач, є сторонами у справі, на які відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, покладено обов'язок з доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так відповідно до змісту першого абзацу позовної заяви зазначено, що Прокуратурою м. Донецька проведено перевірку дотримання вимог законодавства, що регулює інвестиційну та містобудівну діяльність, у тому числі своєчасність сплати пайових внесків за договорами про пайову участь, укладеними з позивачем, при цьому не посилаючись на жоден відповідний доказ з зазначенням дат такої проведення такої перевірки.
Проте, до матеріалів справи не надано жодного доказу в підтвердження того, що відлік строку позовної давності повинен вираховуватись з інших дат, ніж встановлені вище судом. Окрім того, в судовому засіданні 22.10.2013р., присутній в судовому засіданні прокурор пояснила, що клопотань про поновлення строків позовної давності до матеріалів справи не надавалось.
Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача суми пайових внесків в розмірі 150 367,72 грн., про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, то за таких обставин, позовна вимога в справі №910/13103/13 про стягнення з відповідача вказаної суми задоволенню не підлягає.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пайового внеску за ІІІ квартал 2010 року в розмірі 112 775,80 грн. та суми пайового внеску за ІV квартал 2010 року в розмірі 112 775,80 грн. є такими, що заявлені позивачем в межах строку позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування тієї обставини, що ним були сплачені пайові внески за ІІІ та ІV квартали 2010 року в розмірі 225 551,60 грн. у відповідності до умов Договору.
За таких обставин, суд вважає вимоги прокурора міста Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті пайових внесків в розмірі 225 551,60 грн. за Договором №15 від 25.12.2009р., обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору пропорційно сумі задоволених вимог, покладаються на відповідача в розмірі 4 511,02 грн. та стягуються в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», 267 Цивільного кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корп. 15, код ЄДРПОУ 30530740) на користь Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, код ЄДРПОУ 23977045) суму пайових внесків в розмірі 225 551,60 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 60 копійок).
3. Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корп. 15, код ЄДРПОУ 30530740) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 4 511,02 грн. (чотири тисячі п'ятсот одинадцять гривень 02 копійки).
4. В іншій частині в позові відмовити.
5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.10.2013р.
Суддя С.М. Морозов