номер провадження справи 10/58/13
23.10.2013 Справа № 908/2796/13
За позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108)
до відповідача: Комунальне підприємство "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61)
про спонукання до укладення договору на відшкодування збитків, за приймання та передачу(підкачку) стоків
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - Наденко Ю.М., на підставі довіреності № 58від 01.01.2013р.;
Сокол О.В., на підставі довіреності № 308 від 01.01.2013р.;
Токарева О.С., на підставі довіреності № 322 від 01.01.2013р.;
від відповідача - Лавринець І.П., на підставі довіреності № 55 від 04.06.2013р.;
Онищенко А.Я., на підставі довіреності № 86 від 23.10.2013 р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ до Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя про спонукання до укладення договору на відшкодування збитків, за приймання та передачу(підкачку) стоків.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 19.08.2013р., справу 908/2796/13 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 20.08.2013 р., порушено провадження у справі № 908/2796/13 Справі присвоєно номер провадження 10/58/13, її розгляд призначено на 09.09.2013 р.
Представник позивача у судове засідання 09.09.2013 р. не з'явився. На адресу суду 05.09.2013р. направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника Державного підприємства Придніпровська залізниця м. Дніпропетровськ у іншому судовому засіданні. Суд клопотання прийняв.
Представник відповідача 09.09.2013 р. на адресу суду направив відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на 23.09.2013р. на 10 год. 40 хв.
23.09.2013 р., представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю.
23.09.2013 р. представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. Судом 23.09.2013 р. було оголошено перерву в судовому засіданні на 30.09.2013 р. о 09-50 год.
30.09.2013 р. представник позивача підтримав вимоги викладені в позові.
30.09.2013 р. представник відповідача проти позову заперечував.
В судовому засіданні було оголошено перерву на 14.10.2013 р. о 11 год. 30 хв.
14.10.2013 р. представник позивача надав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд клопотання прийняв та задовольнив, продовживши строк розгляду справи на 15 днів до 03.11.2013 р.
В судовому засіданні 14.10.2013 р. було оголошено перерву на 23.10.2013 р. о 11 год. 30 хв.
15.10.2013 р. представник відповідача надав до суду письмові пояснення в яких просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
23.10.2013 р. представник позивача в судове засідання надав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з рішеннями Запорізької міської ради № 444/1 від 22.11.2001 року "Про затвердження актів приймання - передачі житлових будинків від Державного підприємства Придніпровська залізниця", було передано до комунальної власності м. Запоріжжя відомчий житловий фонд ДП „Придніпровська залізниця", що знаходився в Заводському. Шевченківському. Жовтневому, Комунарському районах м. Запоріжжя.
Крім відомчого житлового фонду, у відповідності зі ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та п. З Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні, установ та організацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. № 891 підлягали передачі і зовнішні мережі водопостачання та водовідведення. Внутрішні мережі по Заводському району м. Запоріжжя: вул. Софіївська, Синельникове, Електрична, ст. Запоріжжя-Ліве були передані до комунальної власності Рішенням Запорізької міської ради від 26.10.2005 року № 381/8. Послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям переданих житлових будинків з моменту передачі житла надає відповідач, він же отримує доходи від надання цих послуг (населення здійснює оплату безпосередньо відповідачу). При наданні даних послуг, відповідач використовує зовнішні мережі водопостачання та водовідведення, що належать Державному підприємству «Придніпровська залізниця», при цьому відповідач не несе ніяких витрат на утримання та експлуатацію даних мереж. Всі витрати по утриманню та експлуатації цих мереж несе ДП «Придніпровська залізниця», не отримуючи за це ніякої компенсації.
Після передачі відомчого житлового фонду, у позивача відпала необхідність в експлуатації та утриманні зовнішніх мереж та каналізаційно-насосної станції по ст. Запоріжжя-Ліве, бо вони не обслуговували підприємства залізничного транспорту. Однак припинення експлуатації та не утримання мереж призвело б до припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення населенню.
В зв'язку з вищезазначеним, на адресу відповідача було неодноразово направлено листи № 395 від 04.03.201З року. № 1582 від 04.07.201З року з пропозицією укласти договір на відшкодування збитків, за приймання та передачу (підкачку) стоків . 04.03.2013 року на адресу відповідача направлено примірник договору з метою підписання. Відповідач своїм листом № 3468 від 02.04.2013 року відмовив позивачу в укладанні даного договору, посилаючись на те. що КП „Водоканал" не завдає жодних збитків ДП „Придніпровська залізниця", також на адресу відповідача 05.07.2013 року було вдруге направлено примірник договору з метою підписання, але відповіді позивачем на час розгляду справи отримано не було.
Згідно п.2.2.1 Статуту Придніпровської залізниці одним з основних завдань та напрямків залізниці є здійснення діяльності, спрямованої на виконання і обслуговування єдиного перевізного процесу (експлуатаційної та підсобно-допоміжної діяльності. пов'язаної з обслуговуванням експлуатаційної діяльності), а також п.п.18 п 2.2.21, який вказує, що до підсобно-допоміжної діяльності залізниці відносяться: Утримання житлового фонду, гуртожитків та об'єктів соціально - побутового призначення, а також комунальне господарство.
Надання житлово - комунальних послуг, у тому числі централізоване водопостачання та водовідведення, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, здійснює Відокремлений структурний підрозділ „Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" по території Запоріжжя та Запорізької області.
Відповідно до пункту 17 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів діяльності" централізоване водопостачання та водовідведення, як вид господарської діяльності, підлягає ліцензуванню. Позивач отримав ліцензію № 500001 серія АГ на централізоване водопостачання та водовідведення, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 24.11.2010 року з терміном дії її до 12.11.2015 р.
Позивач здійснює перекачку господарсько - побутових стоків від підприємств та житлових будинків Заводського мікрорайону, технічну експлуатацію залізничних систем та споруд каналізації здійснює згідно з вимогами, викладеними у Правилах технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 р. № 30 зі змінами, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України від 27 червня 2008 р. N 191
Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.
Законом також визначено, що виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послухи споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є зокрема примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст.218 ГК України).
Як стверджує позивач, що саме невідшкодування витрат по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення, а також утримання КНС - позивачу, є тією безпосередньою причиною, що спричинила збитки позивачу.
Згідно з положеннями ст. 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають в силу закону, договору.
Положеннями ч. З ст. 179 ГК України встановлено, що укладання господарських договорів є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір і повергає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лисі, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк після одержання договору надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з відписаним договором.
Дослідивши матеріали надані до суду, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Позивач на підтвердження своїх позовних вимог надає «акты-накладные приемки передачи (внутрененнего перемещения) основных средств». Проте, не надає письмових доказів передачі на баланс Запорізької міської ради зовнішньоквартальних мереж, саме через які і буде відбуватися водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 року N 147/98-ВР передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, зовнішні мережі перебувають на балансі позивача і відповідач жодних збитків, як стверджує позивач, не завдає. Відповідно до п. 1.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
На виконання Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", керуючись постановою Кабінету Міністрів України від'06.11.1995р. №891 і рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.10.2005р. № 381/8, Державним підприємством „Придніпровська залізниця" було укладено договір з Комунальним підприємством „Водоканал" від 21.10.2005р. № ПР/БМЕС (051718)/НЮ „Про передачу водопровідних і каналізаційних мереж та споруд до комунальної власності м. Запоріжжя", згідно якого перераховано 300 тис.грн. на утримання і ремонт водопровідних і каналізаційних мереж та споруд. В перелік об'єктів на передачу входили водопровідні і каналізаційні мережі, підвищувальна насосна станція та каналізаційна насосна станція.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року № 891 „Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного (житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", відповідно до пункту 3 вищезазначеного Положення разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначенні для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо.
Таким чином, в порушення даного пункту Положення, не було передано зовнішні мережі та каналізаційну насосну станцію по ст. Запоріжжя-Ліве на баланс Комунального підприємства „Водоканал" Державним підприємством „Придніпровська залізниця", тому до вирішення вищезазначеного питання укладення договору на відшкодування збитків, за приймання та передачу (підкачку) стоків є неможливим.
Для вирішення даного питання на даний час відсутня згода та рішення Запорізької міської ради щодо передачі в комунальну власність від ДП „Придніпровська залізниця" зовнішніх мереж та каналізаційної насосної станції по ст. Запоріжжя-Ліве, з подальшою передачею у господарське відання КП „Водоканал" об'єктів водопостачання та водовідведення.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем не були підтверджені належними доказами та спростовуються доводами та запереченнями відповідача.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд
В задоволенні позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ до Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 25.10.2013 р.