29.10.13р. Справа № 904/7319/13
За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 119 365,78 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Вознюк Є.В., довіреність №14-61 від 22.03.2012 року, головний юрисконсульт відділу
Від відповідача: Борисенко І.С., довіреність від 29.12.2012 року, юрисконсульт
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" пеню у сумі 34 778,41 грн., 3% річних у сумі 6 955,68 грн., штраф у сумі 77 631,69грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №4/12-Б купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 року в частині своєчасних розрахунків за поставлений у березні-грудні 2012 року природний газ. У зв'язку із несвоєчасним проведенням розрахунків за природний газ позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував та просить стягнути пеню за період з 21.04.2012 року по 01.02.2013 року у сумі 34 778,41 грн. та штраф у сумі 77 631,69грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних, які нараховані за зобов'язаннями березня 2012р. за період з 21.04.2012р. по 16.05.2012р. у сумі 1 600,28грн., за зобов'язаннями квітня 2012р. за період з 21.05.2012р. по 30.07.2012р. у сумі 2 408,64грн., за зобов'язаннями травня 2012р. за період з 21.06.2012р. по 27.08.2012р. у сумі 1 313,45грн., за зобов'язаннями червня 2012р. за період з 21.07.2012р. по 20.09.2012р. у сумі 1 007,59грн., за зобов'язаннями липня 2012р. за період з 21.08.2012р. по 20.09.2012р.у сумі 443,59грн., за зобов'язаннями листопада 2012р. за період з 21.12.2012р. по 21.12.2012р. у сумі 16,03грн.за зобов'язаннями грудня 2012р. за період з 21.01.2013р. по 01.02.2013р. у сумі 166,10грн., а всього у сумі 6 955,68 грн.
Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, у розрахунках позивача за поставлений природний газ дати та суми відображені неправильно. З сальдової відомості ПАТ "НАК Нафтогаз України" та картки рахунку: 63.1.1.1. ПАТ "Криворіжгаз" вбачається, що розрахунки за поставлений природний газ за договором №4/12-Б від 30.03.2012 року здійснювалися у інших сумах та в інші дати, неправильне відображення яких призвело до необґрунтованого нарахування штрафу та фінансових санкцій. Крім того, згідно п.6.5 договору сторони домовились, що при надходженні платежів від відповідача у першу чергу позивач повинен був відшкодувати витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу - погашається неустойка, у третю чергу - погашається основний борг, однак позивачем таких дій вчинено не було. Також, відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013р. порушено провадження по справі №38/904/208/2013 про банкрутство, судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", у зв'язку з чим протягом часу дії мораторію пеня не нараховується. Посилаючись на тяжкий фінансовий стан відповідач просить зменшшити неустойку. Незважаючи на те, що підприємство знаходиться у стані банкрутства, перебуває у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", розрахунки за договором проводились за поставлений газ майже кожного дня. Станом на 15.10.2013р. заборгованість за спірним договором відсутня.
Розгляд справи був відкладений з 15.10.2013р. на 29.10.2013р.
У судовому засіданні 29.10.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
30 березня 2012р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз" (покупець) був укладений договір №4/12-Б купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.п. 1.1., 3.1. якого продавець зобов'язується передати покупцю у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу (п. 1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві у період з 01.02.2012р. по 31.12.2012р. природний газ у обсязі до 4 405,000 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: у лютому 2012 року - 1000,000 тис.м3, у березні 2012 року - 900,000 тис.м3, у квітні 2012 року - 350,000 тис.м3, у травні 2012 року - 100,000 тис.м3, у червні 2012 року - 80,000 тис.м3, у липні 2012 року - 50,000 тис.м3, у серпні 2012р.- 50,000 тис.м3, у вересні 2012 року - 80,000 тис.м3, у жовтні 2012 року - 195,000 тис.м3, у листопаді 2012 року - 600,000 тис.м3, у грудні 2012 року - 1000,000 тис.м3.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку, яку після затвердження продавцем до 25 числа місяця, що передує звітному, надає її оператору єдиної газотранспортної системи України (ЄГТСУ) для включення до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим продавцем з моменту включення заявки до планового розподілу газу оператора ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.6. договору).
Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.7 договору).
Вартість природного газу встановлена розділом 5 договору.
Ціна договору складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить - 15 457 145,00грн., крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 18 548 574,00грн. (п.5.4. договору).
Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу: від 31.03.2012р. на суму 2 941 328,02грн., від 30.04.2013р. на суму 1 645 736,44грн., від 31.05.2012р. на суму 291 972,66грн., від 30.06.2012р. на суму 242 318,9грн., від 31.07.2012р. на суму 174 575,56грн., від 31.08.2012р. на суму 205 887,07грн., від 30.09.2012р. на суму 252 386,93грн., від 31.10.2012р. на суму 413 471,09грн., від 30.11.2012р. на суму 1 664 482,92грн., від 31.12.2012р. на суму 2 699 287,02грн., а всього на загальну суму 10 531 446,61грн.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивач зазначає, що відповідач розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі однак із порушенням строків оплати.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз" умов договору №4/12-Б купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 року в частині своєчасної оплати природного газу за березень-грудень 2012 року.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1., 6.2. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (п. 9.2. договору).
За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 34 778,41 грн. за загальний період з 21.04.2012 року по 01.02.2013 року (по кожному акту окремо) та штраф у сумі 77 631,69грн.
Вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 33 947 грн. 93коп. за період з 21.04.2012р. по 21.12.2012р. Вимога позивача про стягнення з відповідача пені, яка нарахована за прострочку виконання зобов'язань за грудень 2012року за період з 21.01.2013р. по 01.02.2013р. у сумі 830,48грн. задоволенню не підлягає, оскільки нарахована в період дії мораторію (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013р. по справі №38/904/208/2013).
Штраф нарахований позивачем відповідно до умов договору, чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач посилається на тяжке фінансове становище та просить зменшити розмір пені на 50%.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).
Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період зобов'язання виконане у повному обсязі) нарахування та стягнення 3% річних, господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 30% та стягнути 70 % від належної до стягнення, що буде становити 78 105,73грн. (54 342,18грн.- штраф + 23763,55грн. - пеня).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.04.2012 року по 01.02.2013 року (по кожному акту окремо) у сумі 6 955,68грн.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення 3% річних за період з 21.04.2012 року по 01.02.2013 року у сумі 6 955,68грн.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 85 061,41грн. (54 342,18грн.- штраф + 23 763,55грн. - пеня + 6 955,68 грн. - 3% річних).
Суд відхиляє посилання відповідача про неправомірність нарахування позивачем пені та штрафу з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013р. по справі №38/904/208/2013 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до положень статті 1 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом із тим Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому нарахування неустойки (штрафу та пені) до порушення справи про банкрутство та введення мораторію є правомірним.
Також суд відхиляє доводи відповідача щодо неправильного відображення позивачем у розрахунках за поставлений природний газ дати та суми оплати, оскільки жодних доказів на підтвердження цих доводів відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача у сумі 2 370,71 грн. (2% від суми 118 535,30 грн.).
Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (50051, м. Кривий Ріг, пр. Металургів,1, ідентифікаційний код 03341397) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 23 763,55грн., 3% річних у сумі 6 955,68грн., штраф у сумі 54 342,18грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 370,71грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 30.10.2013 року.