Господарський суд Д онецької області
83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46
23.10.2013 Справа № 5006/48/96/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сажневої М.В., суддів Огороднік Д.М., Колесника Р.М., розглянувши матеріали справи
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до 1) Горлівської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача2) Прокуратури Донецької області 1) Комунальне підприємство "Міська служба єдиного замовника" 2) Закрите акціонерне товариство "Горлівськтепломережа"
простягнення 138 705,12 грн.
за участю представників:
від позивачаОСОБА_2 - представник за довіреністю
від відповідача-1 від відповідача-2не з'явились Кісельова С.С. - представник за довіреністю
від третіх осібне з'явились
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Горлівської міської ради компенсації матеріальної шкоди у розмірі 108 057,00 грн. та компенсації моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн., а також витрат на проведення експертизи у розмірі 648,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2012 внаслідок порушення герметичності системи опалення (порив) на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 затопило приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване на першому поверсі вказаної будівлі, власником якого є позивач, в результаті чого позивачу було завдано матеріальні збитки у розмірі 108 057,00 грн. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач звернувся з даним позовом до суду. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати за проведення експертизи у розмірі 648,12 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.
Відповідач-1 у письмових поясненнях від 11.09.2013, які надійшли до суду 12.09.2013 зазначив, що залиття приміщення сталося внаслідок випадку, а тому Горлівська міська рада як власник приміщення, де сталася розгерметизація, позовні вимоги визнає в частині стягнення матеріальної шкоди. Проти вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. відповідач-1 заперечив, відзначив, що позивачем не доведено належним чином спричинення моральної шкоди.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.08.2013 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Прокуратуру Донецької області.
Прокуратура Донецької області проти позовних вимог заперечує, відзначає, що 07.12.2005 між Прокуратурою Донецької області та Горлівською міською радою укладено договір №16220005 оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Вказане приміщення було орендоване з метою розміщення Горлівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Наказом Генерального прокурора України № 201ш від 22.12.2011 Горлівську прокуратуру з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах ліквідовано, орендоване приміщення звільнено. Посилається на те, що жодних переобладнань системи опалення за час оренди приміщення прокуратурою не здійснювалося. Вважає, що причинно-наслідковий зв'язок між діями працівників прокуратури та настанням залиття приміщення позивача відсутній. Також заперечує проти вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., вважає, що позивачем не доведено належним чином спричинення такої шкоди.
Третя особа-1 позов не визнає, вважає, що відповідальність за залиття кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" повинен нести орендар приміщення, в якому сталася розгерметизація системи опалення, а саме прокуратура Донецької області. Вважає, що шкода позивачу була заподіяна через неналежне використання прокуратурою орендованого майна.
Третя особа-2 надала письмові пояснення, в яких повідомила, що 12.08.2009 при проведенні наладки теплових мереж було виявлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, який на той момент був власником кафе, самовільно, без отримання необхідних дозволів до документів здійснив переобладнання теплового вводу до будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також самовільно виконав реконструкцію внутрішньої системи опалення вказаного приміщення. Також третя особа-2 зазначила про укладення 24.02.2012 між ПАТ "Горлівськтепломережа" та Прокуратурою Донецької області договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води № 10.17. З приводу пориву на внутрішніх системах теплопостачання у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 третя особа-2 зазначила, що їй нічого не відомо.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2013 у справі №5006/48/96/2012 призначено комплексну судову будівельно-технічну та будівельно-товарознавчу експертизу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
11.07.2013 матеріали справи з експертним висновком були повернуті до господарського суду Донецької області.
Позивач в наданих 11.09.2013 письмових поясненнях вказує, що висновком експертної установи встановлено факт спричинення збитків позивачу, а також визначено розмір завданої шкоди. Відзначив, що відповідачем-1 не надано доказів на підтвердження належного виконання Горлівською міською радою покладених на неї законом зобов'язань з утримання приміщення на другому поверсі будівлі за адресою АДРЕСА_1.
Відповідач-2 надав пояснення, в яких зазначив, що з висновком судової будівельно-технічної та будівельно-товарознавчої експертизи не погоджується, оскільки вважає, що вказаним висновком не з'ясовано питання, хто саме повинен виконувати роботи з щодо закріплення труби опалення з метою недопущення її розгерметизації. Відзначає, що сума матеріального збитку, визначена експертом, є завищеною.
В судовому засіданні 23.10.2013 відмовлено в задоволенні клопотання Прокуратури Донецької? області про залучення до участі у справі у якості відповідача - Комунального підприємства "Міська служба єдиного замовника" з підстав його необґрунтованості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд Донецької області
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником вбудованого приміщення площею 182,4 м2, що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказане приміщенні позивач використовує під кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
13.02.2012 сталося затоплення приміщення позивача, яке знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу, через розгерметизацію системи опалення на другому поверсі будівлі, в результаті чого було пошкоджено майно позивача.
Актом від 16.02.2012, складеним комісією у складі начальника відділу комунального господарства Калінінської районної адміністрації Горлівської міської ради Нежурко І.В., начальника дільниці Світлової Н.Н., спеціаліста відділу комунального господарства Калінінської районної адміністрації Горлівської міської ради Нуждіної І.А., встановлено залиття приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" внаслідок аварійної ситуації в приміщенні на другому поверсі будівлі. В ході дослідження приміщення комісією виявлено, що затоплено у кабінеті: стелю, стіни з гіпсокартону, плінтуса, вхідні двері, документи; у банкетному залі: стелю обшиту тканиною, проводку, стіни обшиті тканиною, декоративну обробку стін; у барі: гіпсокартонну конструкцію, софіти, стіни обшиті тканиною, плінтуса, покриття підлоги; у великому залі: потолок і стіни обшиті тканиною, проводку, плінтуса; у підсобному приміщенні: потолок пластиковий, стіни, плінтуса, електропроводку.
Як вбачається з доповнення до акту обстеження від 16.02.2012, складеного та підписаного начальником відділу комунального господарства Калінінської районної адміністрації Горлівської міської ради Нежурко І.В., начальником дільниці Світловою Н.Н., спеціалістом відділу комунального господарства Калінінської районної адміністрації Горлівської міської ради Нуждіною І.А. та листа Калінінської районної адміністрації Горлівської міської № К-111-3 від 22.02.2012 залиття приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 відбулось через порив системи опалення у приміщенні спеціальної прокуратури, що розташовано на другому поверсі вказаного будинку, а причиною аварії і залиття є не закріплення труби між батареями опалення і її провисання, як наслідок лопнув паяний шов між пластиковою трубою та з'єднувальною муфтою.
На замовлення позивача Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено дослідження з метою встановлення фактично нанесених збитків внаслідок затоплення приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого в на першому поверсі будинку у АДРЕСА_1, за результатами якого 21.03.2012 складено висновок № 1023/23, відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт, пов'язаних із залиттям приміщення з урахуванням вартості матеріалів, аналогічних тим, які стали непридатними, становить 106 458,00 грн. Вартість проведення експертизи становить 648,00 грн., які сплачені позивачем згідно квитанції видаткового касового ордера серії 12АААЛ № 406080.
Також позивач вказує, що внаслідок залиття приміщення було пошкоджено комп'ютерне обладнання, у зв'язку з чим позивач був змушений придбати новий комп'ютер вартістю 1 599,00 грн.
Листом № 01-10-4222/12 від 20.04.2012 Горлівська міська рада гарантувала вжити заходи щодо усунення заподіяних Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збитків внаслідок залиття приміщення, визначених в акті обстеження.
На підставі вказаних обставин, у зв'язку з тим, що Горлівською міською радою не виконано покладених на неї обов'язків та не відшкодовано заподіяні позивачу збитки, позивач просить стягнути з Горлівської міської ради суму шкоди у загальному розмірі 108 705,12 грн. (106 458,00 грн.+ 648,12 грн. + 1 599,00 грн.).
Позивач вважає, що ним були понесені збитки внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 обов'язків з належного утримання приміщення на другому поверсі приміщення за адресою АДРЕСА_1, яке знаходиться у комунальній власності, зокрема незабезпечення належного стану системи опалення на другому поверсі будівлі.
Для встановлення причин залиття приміщення позивача та визначення розміру завданих збитків ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2013 у справі №5006/48/96/2012 призначено комплексну судову будівельно-технічну та будівельно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2457/24 у справі №5006/48/96/2012, складеним 03.07.2013 встановлено, що причиною залиття кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" гарячою водою стало те, що у приміщенні на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, пластикова труба між батареями довжиною 3 м не була зафіксована до стіни кріпленнями та провисала, внаслідок чого лопнув паяний шов між пластиковою трубою та з'єднувальною муфтою. На момент проведення судовим експертом внутрішнього огляду приміщення встановлено, що на другому поверсі вказаного будинку система опалення з пластмасових труб змонтована з порушенням будівельних норм (відсутні кріплення трубопроводів), у зв'язку з чим наявні значні деформації трубопроводів (провисання). Вартість ремонтно-відновлювальних робіт (матеріального збитку), пов'язаних із залиттям приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке розташоване на першому поверсі вказаної будівлі, з урахуванням вартості матеріалів, аналогічних тим, що зіпсовані, складає 106 458,00 грн.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши висновок будівельно-технічної експертизи № 2457/24 від 03.07.2013, заслухавши пояснення експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Контимирової В.В., яким проведено судову будівельно-технічну та будівельно-товарознавчу експертизу у справі № 5006/48/96/2012, суд вважає вказаний висновок узгодженим між дослідницькою частиною та підсумковими висновками експертизи, узгодженим з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи та визнає його повним і обґрунтованим, тому суд приймає такий висновок у якості доказу по справі.
Таким чином, причиною залиття приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке належить позивачу, стала невідповідність стану системи опалення приміщення другого поверху по АДРЕСА_1 технічним вимогам та стандартам внаслідок чого лопнув паяний шов між пластиковою трубою та з'єднувальною муфтою. Несправність, що призвела до залиття приміщення належного позивачу, виникла через неналежне обслуговування (монтаж) теплопостачальних мереж власником приміщення другого поверху вказаної будівлі.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода можу бути відшкодована і в іншій спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Обов'язок відшкодувати збитки є способом захисту цивільних прав та мірою відповідальності.
Оскільки даний спір між сторонами щодо відшкодування збитків виник не у зв'язку з порушенням однією із сторін зобов'язань, що випливають з договору, а з зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, то слід керуватись главою 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування заподіяної шкоди можливе за наявності обов'язкових умов, якими є: протиправна поведінка або бездіяльність, наявність прямої дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діянням та заподіянням шкоди та вини.
При цьому саме на позивача покладено обов'язок доведення факту неправомірної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Розмір заподіяної позивачу визначений у висновку експерта № 1023/23 від 21.03.2012, складеному на замовлення позивача, а також у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2457/24 від 03.07.2013 у справі №5006/48/96/2012.
Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідачем-1, що нежитлове приміщення площею 190 м2 на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності. Тобто, повноваження з управління вказаним майном, так само як обов'язок утримувати майно в належному стані, покладено на Горлівську міську раду, як власника.
Відповідно до положень ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Враховуючі викладені вище положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд погоджується з твердженнями позивача, що обов'язок належного управління, утримання та ефективної експлуатації комунальним майном - приміщенням, що знаходиться на другому поверсі будівлі по АДРЕСА_1 покладено на Горлівську міську раду.
Однак, як свідчать обставини справи, своїх зобов'язань щодо забезпечення належного управління та утримання приміщення другого поверху будівлі по АДРЕСА_1 відповідач-1 не виконав, внаслідок чого 13.02.2012 приміщення позивача, яке знаходиться на першому поверсі вказаного будинку, було затоплено через порив системи опалення у приміщенні другого поверху.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій (бездіяльності) відповідача-1, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача-1 та заподіяною шкодою, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача-1, внаслідок дій якого спричинено шкоду.
В результаті залиття приміщення позивача останньому було завдано шкоду, розмір якої складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт приміщення на суму 106458,00 грн. та витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження замовленого позивачем внаслідок залиття його приміщення до звернення до суду з позовом на суму 648,12 грн.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач-1 жодних доказів в спростування доводів позивача суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з Горлівської міської ради компенсації матеріальної шкоди у загальному розмірі 107 106,12 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частина суми, заявленої до стягнення позивачем, а саме 1 599,00 грн., становить шкода, завдана внаслідок пошкодження коп'ютерного обладнання.
Однак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення шкоди у розмірі 1 599,00 грн. внаслідок пошкодження комп'ютерного обладнання. В акті обстеження від 16.02.2012 не встановлено, що внаслідок залиття приміщення позивача було пошкоджено комп'ютерне обладнання. Суд відзначає, що наданий позивачем в якості доказу на підтвердження пошкодження внаслідок залиття комп'ютерного обладнання акт про технічний стан обладнання комп'ютерної техніки та оргтехніки було складено 21.02.2011, в той час як спірне залиття відбулось 13.02.2012. Крім того, у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2457/24 також не підтверджено понесення позивачем збитків внаслідок пошкодження комп'ютерного обладнання у зазначеній сумі. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
07.12.2005 між Горлівською міською радою (орендодавець) та прокуратурою Донецької області (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 16220005 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення під розміщення Горлівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Донецької області по АДРЕСА_1, (другий поверх) площею 190,00 м2.
В подальшому додатковими угодами від 22.01.2008, від 19.04.2010, від 01.12.2012 строк дії договору оренди продовжувався.
Наказом Генерального прокурора України № 201ш від 22.12.2011 Горлівську прокуратуру з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах ліквідовано.
Сторонами не заперечується той факт, що станом на 13.02.2012 прокуратура Донецької області чи її органи фактично не перебували в приміщенні на 2 поверсі у будинку АДРЕСА_1 та не використовували вказане приміщення.
Матеріалами справи не підтверджено також здійснення прокуратурою будь-яких ремонтно-будівельних робіт у орендованому приміщенні чи внесення змін до конструкції внутрішньобудинкових мереж теплопостачання за час користування орендованим приміщенням.
Таким чином, наявність протиправної поведінки або бездіяльності відповідача-2, яка могла стати причиною спричинення шкоди позивачу, а також причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача-2 та заподіяною позивачу шкодою матеріалами справи не підтверджується.
Прокуратуру Донецької області було залучено до участі у справі в якості відповідача-2 ухвалою суду від 14.08.2013. Однак, до теперішнього часу позивачем не заявлено жодних позовних вимог до відповідача-2, позивач під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог саме по відношенню до Горлівської міської ради. Крім того, судом встановлена відсутність вини прокуратури Донецької області у залитті приміщення позивача.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Горлівської міської ради моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.
В обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що вказана шкода полягає у моральних стражданнях через пошкодження майна, а також у втраті прибутків від відвідувачів кафе та втраті потенційних клієнтів.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
Позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження розміру моральної шкоди та на підтвердження приниження ділової репутації.
Моральна шкода пов'язана з порушенням саме немайнових прав особи. Отже, позивач на підтвердження позову в цій частині мав довести, насамперед, факт порушення своїх немайнових прав внаслідок дій відповідача та настання негативних наслідків через порушення таких немайнових прав.
Проте відповідних доказів та обґрунтувань позивач суду не навів.
Крім того, як зазначено у п. 41 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 абзац п'ятий частини першої статті 225 Господарського кодексу України містить пряму вказівку на те, що матеріальна компенсація моральної шкоди підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом. Стаття 23 Цивільного кодексу України такої вказівки не містить. Разом з тим положення частини першої статті 23 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, не можна розуміти таким чином, що особа має право на відшкодування моральної шкоди в будь-якому випадку, коли її права порушуються, оскільки Цивільний кодекс України містить численні норми, якими передбачаються випадки, у яких допускається відшкодування моральної шкоди (наприклад, частина третя статті 39, частина друга статті 200, частина друга статті 216, частина третя статті 225, стаття 611 Цивільного кодексу України тощо). Отже, моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір та витрати на проведення судової експертизи згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а тому належний до стягнення з відповідача-1 розмір судового збору стягується судом з відповідача-1 в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Горлівської міської ради (84646, Донецька область, м. Горлівка, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 04052749, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму збитків у розмірі 107 106 (сто сім тисяч сто шість) грн. 12 коп. та витрати на проведення комплексної судової експертизи у розмірі 807 (вісімсот сім) грн. 84 коп.
3. Стягнути з Горлівської міської ради (84646, Донецька область, м. Горлівка, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 04052749, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 12 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 28.10.2013.
Головуючий суддя М.В. Сажнева
Суддя Д.М. Огороднік
Суддя Р.М. Колесник