28.10.13р. Справа № 904/7007/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ ГРУПП", Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода
про стягнення 48 682,34 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ ГРУПП" про стягнення суми заборгованості у розмірі 48 682,34 грн., з яких: 46 544 грн. основного боргу; 400,95 грн. 3% річних та 1 737,39 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором довгострокових поставок № 41/06/2012 від 01.10.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
23.10.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем невірно взяті періоди нарахування пені та 3% річних та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог частково. На момент проведення між сторонами звіряння розрахунків за період з 01.05.2013 року по 20.10.2013 року заборгованість зменшиласть та становить 26 554,00 грн.
23.10.2013 року представник відповідача надав клопотання, в якому просить суд розглянути справу за наданими матеріалами та без участі представника.
28.10.2013 року представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу у розмірі 20 000,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача - 26 544,00 грн. основного боргу, 400,95 грн. 3 % річних та 1 737,39 грн. пеню. Також, позивач просить проводити розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було отримано 19.09.2013 року.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.10.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
01.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ ГРУПП" (покупець) було укладено договір довгострокових поставок № 41/06/2012 (а.с.10).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю товар окремими партіями за цінами та асортиментом, згідно заявки підготовленої обома сторонами та вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його у строк встановлений договором.
Ціни на товар вказуються у накладних на момент поставки товару (пункт 4.1 договору).
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладною № ТК-Н3150-001 від 30.05.2013 року на суму 96 544,00 грн. (а.с.13).
Відповідач отримав товар на підставі довіреності № 474 від 30.05.2013 року (а.с.14).
Відповідно до пункту 5.1 договору покупець зобов'язується здійснити повний розрахунок за отриману за накладною партію товару протягом 30 днів з моменту отримання товару.
Відповідач частково оплатив поставлений товар у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.74-76).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент пред'явлення позову складала 46 544,00 грн., що є причиною виникнення спору.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень п. 5.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав 30.06.2013 року.
У ході судового розгляду представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою 29.09.2013 року та 02.10.2013 року відповідачем основного боргу у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.77-78) та просить суд стягнути з відповідача - 26 544,00 грн. основного боргу.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 544,00 грн. підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 19.06.2013 року по 27.08.2013 року у сумі 1 737,39 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку прострочки оплати платежу покупець за вимогою постачальника сплачує суму боргу з урахуванням курсу інфляції за весь строк прострочки платежу, а також пеню за подвійною ставкою НБУ.
Також, позивачем нараховано 3 % річних за період з 19.06.2013 року по 27.08.2013 року у сумі 400,95 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені та 3% річних, оскільки позивач здійснює нарахування з 19.06.2013 року. В той час, як пунктом 5.1 договору передбачено, що повний розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Відповідно до накладної № ТК-Н3150-001 відповідач отримав товар 30.05.2013 року, тому строк оплати є таким, що настав з 30.06.2013 року.
Таким чином, господарським судом відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу зроблено перерахунок та встановлено, що сума пені за період з 30.06.2013 року по 27.08.2013 року, яка підлягає задоволенню становить 1 407,55 грн. та сума 3 % річних за період з 30.06.2013 року по 27.08.2013 року, яка підлягає задоволенню становить 305,73 грн.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 705,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ ГРУПП" (53012, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода, вул. Рората, 103; ідентифікаційний код 34752520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36; ідентифікаційний код 36702953) - 46 544,00 грн. основного боргу, 1 407,55 грн. пеню, 305,73 грн. 3 % річних та 1 705,48 грн. судовий збір, про що видати наказ.
В іншій частині позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 30.10.2013 р.
Суддя Я.С. Золотарьова