Справа: № 825/2380/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І. І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
24 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та скасування постанови, за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмови у наданні письмової відповіді щодо поставлених питань у заяві від 29.05.2013 року, зобов'язання видати копії постанов про скасування постанов про повернення виконавчого документу по справі ВП №16469515 та про відновлення виконавчого провадження ВП №16469515; скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 05.06.2013 року про відмову у відкритті провадження у справі ВП№ 38273046.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виконання рішення суду та не повідомлено позивача про прийняті державним виконавцем відповідні рішення. Вказує, що на його звернення від 29.05.2013 року не надано відповіді, тому вважає, що відповідачем порушені нормативно-правові акти, які регулюють дані правовідносини.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги залишити без задоволення.
В засідання з'явилися представники апелянта, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції задовольнив частково позов та прийшов до висновку дії ДВС не в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист № 2-а-31/08 про стягнення на користь позивача витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, в розмірі 61,18 грн. з Державного бюджету України.
Постановою державного виконавця ВП № 16469515 від 18.09.2012 року виконавчий лист № 2-а-31/08 від 10.09.2009 року повернуто позивачу, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2012 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року постанова про повернення виконавчого документу ВП № 16469515 від 18.09.2012 року скасована.
29.05.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити виконавче провадження та надіслати на його адресу усі належні постанови виконавчої служби по виконанню ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №2-а-31/08 від 21.02.2012 року та код доступу до єдиного державного реєстру виконавчих проваджень по даній справі та направив виконавчий лист від 06.10.2009 року.
05.06.2013 року державним виконавцем Державної виконавчої служби України Каращук К. Л. прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-а-31/08 від 06.10.2009 року ВП №38273046 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказану постанову позивач отримав 13.06.2013 року.
Відповідачем не надано відповіді на заяву позивача від 29.05.2013 року щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 16469515, скасування постанови про повернення виконавчого документу та щодо видачі коду доступу до справи ВП № 16469515 у реєстрі справ виконавчого провадження та ін.
Згідно абзацу 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Відповідно до пункту 1 та шостого частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Державний виконавець зобов'язаний об'єктивно і вчасно розглянути заяву сторони виконавчого провадження та повідомити про результати її розгляду у терміни, передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно приписів ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
В супереч вказаним нормам, відповідач не надав доказів про направлення позивачу відповіді на його заяву від 29.05.2013 року, виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 2а/2570/3055 та направлення позивачу документів виконавчого провадження, а саме про скасування постанови про повернення виконавчого документу по справі ВП № 16469515 та про відновлення виконавчого провадження ВП № 16469515.
Апелянт посилається на те, що Державна казначейська служба України є органом, уповноваженим законом на виконання функцій держави, тобто - державним органом, відтак, правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі пред'явлення виконавчого документа до органу виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Виконання виконавчого листа №2-а-31/08, виданого 06.10.2009 року Деснянським судом м. Чернігова, за яким боржником є Державний бюджет в особі Державного казначейства України покладається на Державну виконавчу службу України, так як Держказначейство знаходиться в м. Києві.
Однак, в оскаржуваній постанові державний виконавець зазначив найменування органу, що видав виконавчий документ «Деснянський районний суд міста Києва», що не відповідає дійсності.
В такому разі, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.06.2013 року ВП 38273046 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» прийнята всупереч вимог ст. 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, посилання апелянта на відповідність дій та оскарженої постанови державного виконавця положенням Закону України «Про виконавче провадження», спростовані в повному обсязі висновками суду першої інстанції та матеріалами справи.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 30.10.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2013 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.