Справа: № 826/4234/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
22 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Ключкович В.Ю.,
при секретарі Воронець Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Київської регіональної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Світові системні технології» до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2013 року №100270000/2013/300194/2, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості від 22.02.2013 року № 100270000/2013/300194/2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Київська регіональна митниця подала апеляційну скаргу до якої приєдналося Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якій останні просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що між Приватним підприємством «Світові системні технології» (покупець) та Компанією «Juche Group Co., Ltd.» (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 34.10.2007 року №24102007-03-156, згідно з яким продавець продавав, а покупець купував електротехнічне обладнання, назва, кількість та ціна кожного з типів товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3. та 5.1. вказаного Контракту, вартість товару включає ціну на товар, тару, упаковку та маркування. Ціна кожного типу товару включає ціну на товар, тару, упаковку та маркування, вартість транспортних, завантажувально-розвантажувальних робіт по доставці товару та завантаженні, вартість сертифікатів, дозволів та інших необхідних дозвільних документів, вартість митних процедур, вартість пересилки документів та інших затрат, зобов'язання за якими несе продавець. Оплата товару здійснюється покупцем у формі банківського переказу на рахунок продавця на умовах 100% передплати в доларах США.
Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що продавець поставляє товар відповідно до інвойсу на умовах FOB Нінгбо відповідно з Інкотермс в редакції 2000 року.
Відповідно до специфікації №5 від 28.10.2012 року до Контракту продавець зобов'язувався продати електротехнічне обладнання на загальну суму 49195,90 дол. США.
На виконання умов вказаного Контракту відповідачу представником митного брокера ТОВ «Імексенерджі», згідно з Договором на митно-брокерське обслуговування від 19.02.2013 року № 19/02-13, було подано митну декларацію від 22.02.2013 року №100270000/2013/152768 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару:
- пластикові коробки розгалужувальні для електричних мереж;
- арматура кріплення для використання в будівлях;
- електричний привід до автоматичного вимикача ВА77-1;
- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили, струму не більш як 63 А: 3 полюса, 380 В;
- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили струму не більш як 63 А;
- пристрій захисного відключення на напругу не більш як 1000 В для сили струму не більш як 16 А;
- пристрій захисного відключення на напругу не більше як 1000 В для сили струму понад 16 А, але не більше як 125А;
- реле на напругу не більше як 1000 В;
- кабельний розгалужувач на напругу арт.37/6 не більш як 1000 В;
- частини до автоматичного вимикача ВА77-1, загальна задекларована позивачем митна вартість яких складає 50944,89 доларів США.
Для митного оформлення було подано наступні документи: Рішення ДП «Вінницястандартметрологія» від 15.10.2012 року №2191/110, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0004793 від 22.11.2012 року, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 500040406/2013/000669, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 7716 від 21.02.2013 року, коносамент (Bill of Lading) № NBILK 2679598 від 18.01.2013 року, платіжне доручення в іноземній валюті №06 від 18.12.2012 року, довідку про транспортні витрати б/н від 21.02.2013 року, пакувальний лист №00J12060 від 18.12.2012 року, Контракт від 34.10.2007 року №24102007-03-156, сертифікат про походження товару ССРІТ 122872646 від 11.01.2013 року.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи містять неповні відомості, у наданих документах містяться розбіжності, а саме у довідці про транспортні витрати не зазначено вартість страхування.
Рішенням Київської регіональної митниці від 22.02.2013 року № 100270000/2013/300194/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом, за яким відповідачем визначено митну вартість товару у розмірі 85687,51 доларів США, а саме:
- пластикові коробки розгладжувальні для електричних мереж вартістю 3830,00 доларів США;
- арматура кріплення для використання в будівлях вартістю 4191,44 доларів США;
- електричний привід до автоматичного вимикача ВА77-1 вартістю 454,11 доларів США;
- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили струму не більш як 63 А: 3 полюса, 380 В вартістю 26724,05 доларів США;
- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили струму не більш як 63 А: вартістю 24 348,00 доларів США;
- пристрій захисного відключення на напругу не більш як 1000 В для сили струму не більш як 16 А вартістю 3175,31 доларів США;
- пристрій захисного відключення на напругу не більше як 1000 В для сили струму понад 16 А, але не більше як 125А вартістю 9653,92 доларів США;
- реле на напругу не більше як 1 000 В вартістю 6306,38 доларів США;
- кабельний разголуджувач на напругу арт.37/6 не більш як 1000 В вартістю 6591,78 доларів США;
- частини до автоматичного вимикача ВА77-1 вартістю 412,52 доларів США.
Київською регіональною митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/00304, вказавши, що прийнято рішення про коригування митної вартості.
Позивач не погоджуючись з таким рішенням Київської регіональної митниці звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Так, Київською регіональною митницею при визначенні митної вартості товару в оскаржуваному позивачем рішенні було застосовано другорядний метод, а саме резервний метод.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктом 7 ч. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.
З матеріалів справи вбачається, що товар купувався позивачем на умовах FOB Нінгбо відповідно з Інкотермс в редакції 2000 року.
Згідно з п. 10 офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000 зобов'язань по укладенню договорів страхування немає ні у покупця, ні у продавця. Тобто, по даній поставці страхування товару позивачем не здійснювалось.
Враховуючи те, що позивач не ніс будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, то і підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні, що як наслідок спростовує доводи митного органу про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.
Разом з цим, на підтвердження правомірності визначення митної вартості, зазначеного вище товару, ПП «Світові системні технології» було надано суду Сертифікат відповідності № UA1.022.0051713-12 від 06.04.2012 року, Декларацію про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання № UA.TR.068.D.0321-12 від 09.10.2012 року, Екологічну декларацію №3540 від 05.02.2013 року, митну декларацію країни відправлення №310120120517811058 від 25.12.2012 року.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
В.Ю.Ключкович
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Ключкович В.Ю.