Справа: № 2-а-6800/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кулініченко Г.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
29 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Обухові та Обухівському районі Київської області, у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як інваліду війни 2-ї групи у меншому розмірі, ніж встановлений ч. 4 ст. 13 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобовязати зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 350% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» з 01 листопада 2010 року. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу на оскаржувану постанову, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом війни 2-ї групи, та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується відповідним посвідченням, і перебуває на обліку у відповідача.
Відповідно до ч. З ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 % мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтю 13 зазначеного Закону доповнено новою частиною, у зв'язку із чим частину третю слід вважати частиною четвертою.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"", який набрав чинності 01 січня 2006 року, внесені зміни, зокрема, частину четверту статті 13 викладено в такій редакції: "Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи -30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".
Отже, положення ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"у вищезазначеній редакції, які діють з 01 січня 2006 року та по теперішній час, передбачають підвищення до пенсії інвалідам війни II групи на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не на 350% мінімальної пенсії за віком, як це було встановлено судом першої інстанції.
Як вбачається з листа від 01 квітня 2011 року №1619/Т-01, відповідачем здійснювалась виплата підвищення до пенсії позивачу як інваліду війни II групи на 40 процентів.
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із розрахунку 350% мінімальної пенсії за віком відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було вірно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 200 , 205, 207 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді Л.О. Костюк
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.