Головуючий у 1 інстанції - Алтухова О.С.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
30 жовтня 2013 року справа №255/147/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Губської Л.В.
секретар судового засідання Мосіна К.С.
за участю сторін:
від позивача - ОСОБА_4
від відповідача - Гнатенко О.В. - за доврі. Від 10.06.2013 року № 6811/09
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року у справі № 255/147/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо обмежень під час перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та сплату пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 06 липня 2012 року № 18-57-699, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року у справі № 255/147/13-а (суддя Алтухова О.С.) позовні вимоги задоволені.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька задоволена частково, постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року скасована, у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2013 року касаційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням суду першої інстанції, яке переглядається апеляційною інстанцією, було визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо обмежень під час перерахунку пенсії ОСОБА_4 неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 на підставі довідки прокуратури Донецької області від 06 липня 2012 року № 18-57-699, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи.
Наголошує на тому, що працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505, та з урахуванням ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668, а саме: пенсія призначається в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включається всі види оплати праці, з якою було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, в судовому рішенні не зазначено кінцевого терміну її виконання.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував позивач.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Ворошиловського району м. Донецька, та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії).
Відповідно до довідки Прокуратури Донецької області № 18-57-699 від 06 липня 2012 року фактична заробітна плата позивача для перерахування пенсії за посадою заступника начальника відділу складає 8211 грн. 07 коп.
12 листопада 2012 року та 18 грудня 2012 року позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України Ворошиловського району м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки Прокуратури Донецької області № 18-57-699 від 06 липня 2012 року.
Листом від 27.12.2012 року № 136/П-01-01-15 Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено з 01.07.2012 року у розмірі 80% від середнього заробітку на підставі Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та з урахуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи».
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (який був чинний на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.
Частиною п'ятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
За приписами ч. 18, ч. 19 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.
Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 року, у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» частину першу замінено двома частинами такого змісту:
Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».
31.05.2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14.06.2012 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» № 505 від 31.05.2012 року затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1 - 5. Надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів.
У листі Пенсійного фонду України за № 16388/02-20 від 13.07.2012 року пояснено, що у зв'язку з прийняттям вищезазначеної постанови працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року. При цьому розмір пенсії обчислюється за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності Постановою КМУ від 31.05.2012 року № 505 та з урахуванням п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що положення частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» вступили в закону силу пізніше, порівняно з положеннями частини 1статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 20.01.2005 року № 2377-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не визнані неконституційними в установленому порядку, є однопредметними законодавчими нормами однакової юридичної сили і за загальним правилом дії норм права у часі, саме вони підлягали пріоритетному застосуванню при визначенні розміру відсотків, з яких призначається пенсія прокурору, тобто дії відповідача є правомірними.
Крім того, колегія суддів враховує наступне.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року у справі № 255/2731/13-а позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання незаконним розпорядження про перерахунок пенсії та зобов'язання вчинити певні дії задоволені у повному обсязі.
Визнано незаконним розпорядження № 173697 від 22.11.2012 року Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька скасувати розпорядження № 173697 від 22.11.2012 року та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2013 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька задоволена, постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року скасована, у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195 , ст. 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року у справі № 255/147/13-а - задовольнити.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року у справі № 255/147/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 30.10.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 31.10.2013 року.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська