ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2013 року 09:34 № 826/15260/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013р.,
за участю:
позивача - ОСОБА_2
відповідач - Сперкач С.В.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013р. №00008617.1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку та складено акт №49/26-55-17-01-2733910165 від 09.09.2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення п.167.1 ст. 167, пп.170.2.2, пп. 170.2.6 ст. 170, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 898 093,92грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем 20.09.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №00008617.1 від 20.09.2013р., яким за порушення пп.170.2.2, пп. 170.2.6 ст. 170 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 122 670грн., в тому числі основний платіж - 898 093,92грн. та штрафні (фінансові) санкції - 224 523,48грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17.02.2009р. між TOB Агрофірма «ЛAH» (Позичальник) та ВАТ Комерційний банк «Південкомбанк» (Кредитор) був укладений Договір про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії №14К-2Ю, відповідно до умов якого Позичальнику були надані грошові кошти у розмірі 946 000грн. У подальшому, дана сума неодноразово збільшувалась відповідно до додаткових угод.
Для забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору 17.02.2009р. між КФ ВАТ «Південкомбанк» та фізичною особою ОСОБА_4 (Заставодавець) був укладений Договір застави майнових прав на незнижуваний залишок на поточному рахунку фізичної особи НОМЕР_2.
В зв'язку з невиконанням TOB Агрофірма «ЛAH» своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредитних коштів Кредитору, погашення заборгованості здійснювалось шляхом списання грошових коштів з поточного рахунку ОСОБА_4 на підставі Договору застави майнових прав на незнижуваний залишок на поточному рахунку фізичної особи НОМЕР_2 від 17.02.2009р.
На підтвердження виконання Заставодавцем зобов'язань перед Кредитором замість Позичальника, ВАТ КБ «Південкомбанк» були надані відповідні Довідки, на підставі яких ОСОБА_4 пред'явила вимоги TOB Агрофірма «ЛAH» про відшкодування понесених витрат за період з березня 2009р. по травень 2010р. Загальна сума вимог з урахуванням відсотків та комісій становила 5 298 053 грн. 61 коп.
В зв'язку з неможливістю одержання виконання від TOB Агрофірма «ЛАН» за пред'явленими вимогами, 22.06.2011р. між ОСОБА_4 (Первісний Кредитор) та одним із засновників ТОВ Агрофірма «ЛAH» - ОСОБА_1 (Новий кредитор) був підписаний Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор передав Новому кредиторові, а Новий кредитор прийняв права вимоги, що належить Первісному кредиторові, і став кредитором за Договором про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії №14К-2Ю від 17.02.2009р. Право вимоги, що було відступлено та оплачено, складало загальну суму 5 298 053 гривні 61 коп.
Відповідно до п.2.2. Договору від 22.06.2011 року про відступлення права вимоги: «Підписанням цього Договору Первісний кредитор та Новий кредитор свідчать та підтверджують здійснення повного розрахунку між Сторонами, а саме, одержання Первісним кредитором в повному обсязі загальної суми 5 298 053 гривні 61 коп. в якості плати за відступлення ним на користь Нового кредитора права вимоги за Договором».
01 вересня 2011р. між ОСОБА_1 та TOB Агрофірма «ЛAH» було укладено Договір про визнання заборгованості (суми 5 298 053 грн. 61 коп.) та порядок її погашення. Однак, Т0В Агрофірма «ЛAH» погашення заборгованості у зазначений в договорі термін (до 01.03.2012р.) не здійснило.
27.03.2012р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 01.09.2011р. з новими умовами погашення заборгованості, а також сплаті TOB Агрофірма «ЛAH» на користь ОСОБА_1 неустойки у розмірі 700 000 гривень 00 коп., всього 5 998 053 гривні 61 коп.
«п.2.1. Сторони домовились про наступний порядок погашення Стороною - 2 суми заборгованості з урахуванням суми неустойки згідно п. 3 Договору перед Стороною -1 у загальному розмірі 5 998 053 грн. 61 коп.
п. 2.2.1 суму у розмірі 998 053 грн., що сплачується в рахунок погашення суми основного боргу, Сторона - 2 перераховує на банківській рахунок Сторони - 1 не пізніше 28 березня 2012р.;
п. 2.2.2 в рахунок погашення суми основного боргу з врахуванням суми неустойки у розмірі 5 000 000 грн. Сторона - 2 передає Стороні - 1 за актом прийому-передачі 2 простих векселя на суму 1 500 000 грн. 00 коп. та 3 500 000 грн. 00 коп. в момент підписання даної Додаткової угоди».
Емітентом зазначених векселів був боржник TOB Агрофірма «ЛAH» - TOB «Вітчизна».
Грошові кошти у розмірі 998 053 грн. 61 коп. були перераховані TOB Агрофірма «ЛAH» на точний рахунок ОСОБА_1 27 та 28 березня 2012р.
Окрім цього, 27.03.2012р. між ОСОБА_1 та TOB «Вітчизна» було укладено Договір купівлі - продажу цінних паперів, відповідно до умов якого TOB «Вітчизна» прийняло на себе зобов'язання здійснити викуп власних простих векселів на суму 1 500 000 грн. 00 коп. та 3 500 000 грн. 00 коп. в строк до 01.12.2012р. за ціною 5 000 000 грн. шляхом перерахування зазначених грошових коштів на рахунок ОСОБА_1
Протягом періоду з вересня 2012р. - лютого 2013р. ОСОБА_1 були отримані від ТОВ «Вітчизна» грошові кошти у загальному розмірі 5 000 000 грн.
З урахуванням того, що згідно Договору про визнання заборгованості і порядок її погашення, укладеного Позивачем з TOB «ЛAH» 01.09.2011р., сума розрахунку (5 298 053 грн. 61коп.) відповідає сумі, за яку було придбано боргове зобов'язання за Договором про відступлення права вимоги від 22.06.2011р. (5 298 053 грн. 61 коп.), сума доходу дорівнює сумі витрат.
Позивачем 30.04.2013р. до ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві було подано декларацію, в якій було задекларовано суму доходу від продажу інвестиційного активу на загальну суму 5 000 000грн.
Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу грунтуються на тому, що операції з інвестиційними активами в сумі 5 000 000грн. документально не підтверджені суми таких витрат, понесених у зв'язку з їх придбанням.
Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, слід зазначити, що відповідно до пп. 164.2.9. ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Пунктом 170.2. ПК України регламентовано порядок оподаткування інвестиційного прибутку.
Згідно з пп. 170.2.1. ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Щодо порядку ведення обліку , слід зазначити, що відповідно до п. 176.1. ПК України платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити, що частиною 1 ст. 1087 Цивільного кодексу України визначено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 із змінами та доповненнями визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємства (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого манна. При цьому необхідно враховувати, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, тобто операції підприємств між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях в електронному ви гладі.
Згідно з нормами п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).
Враховуючи вищенаведене, відповідач в акті перевірки, приходить до висновку, що документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою - платником податку є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.
Відповідач в запереченнях зазначає, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, тобто операції підприємств між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.
Згідно п.176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим розділом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
З огляду на вищенаведене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною н. 167.1 ст.167 ПК України.
Позивач посилається на те, що проведення розрахунків з використанням векселів передбачено діючим законодавством України, безготівкові розрахунки можуть бути проведені за допомогою простих векселів, при цьому підтвердженням проведення такого розрахунку є відповідний акт прийому передачі простих векселів.
З урахуванням того, що згідно Договору про визнання заборгованості і порядок її погашення, укладеного Позивачем з TOB «ЛAH» 01.09.2011р., сума розрахунку (5 298 053 грн. 61коп.) відповідає сумі, за яку було придбано боргове зобов'язання за Договором про відступлення права вимоги від 22.06.2011р. (5 298 053 грн. 61 коп.), сума доходу дорівнює сумі витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Продавець) та ТОВ «Вітчизна» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №1ЦП/12 від 27.03.2012р. відповідно до якого Продавцеь зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити. Предмет договору - простий вексель на загальну суму 5 000 000грн.
Отже, оплата отриманих інвестиційних активів була проведена шляхом розрахунку простими векселями у сумі 5 000 000грн., про що складено 27.03.2012р. акт прийому-передачі простих векселів на суму 1 500 000грн. та акт прийому-передачі на суму 3 500 000грн. 3 моменту передачі простих векселів заборгованість перед продавцем по оплаті придбаних цінних паперів погашена у повному обсязі, та у позивача виникла (збільшилась) заборгованість по оплаті виданих та не погашених векселів у сумі 5 000 000грн.
Таким чином сума витрат на придбання вищевказаних інвестиційних активів склала 5 000 000грн., що і було зазначено у декларації про майновий стан і доходи у 2012 році.
Враховуючи дохід в розмірі 5 000 000грн., отриманий від продажу вищевказаних інвестиційних активів та їх вартістю, що визначається із суми витрат на їх придбання у розмірі 5 000 000грн., немає інвестиційного прибутку, а отже немає підстав для донарахування податку на доходи фізичних осіб за 2012р. на загальну суму 1 122 670,40грн., з якої основний платіж у розмірі 898 093,92грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 224 523,48грн.
Аналізуючи надані документи суд враховує позицію Державної податкової адміністрації України, викладеному в Листі №2977/3/17-0714 від 07.03.2008 року «Щодо визначення фінансового результату при купівлі-продажу інвестиційних активів акцій інших цінних паперів за рахунок векселів, з якого вбачається, що вартість придбаного пакета акцій компенсується його продавцеві номінальною вартістю виданого векселя, якщо в зазначеній угоді покупець пакета акцій є векселедавцем.
Таким чином, якщо згідно з договором покупцем (фізичною особою) здійснено розрахунок (платіж) за куплений пакет акцій векселем, придбаним/переданим чи векселем виданим та відповідно до чинного законодавства покупцем понесені витрати на придбання зазначеного активу в сумі номінальної вартості векселя, оскільки в момент за фактом передачі векселя продавцеві товару припиняються грошові зобов'язання покупця щодо платежу за цим договором, внаслідок чого розрахунок із ним за придбаний товар (інвестиційний актив) вважається виконаним в повній сумі.
Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013р. №00008617.1 є безпідставним та неправомірним, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.09.2013р. №00008617.1.
Судові витрати в сумі 2 294грн. присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 31.10.2013р.
Суддя В.В. Амельохін