ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1
(вх.№16973/13 від 28.10.2013)
про залишення позовної заяви без руху
місто Київ
30 жовтня 2013 року №826/1606/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
за позовною заявоюдержавної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»
додержавного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Руденка Юрія Олексійовича
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2013 року відмовлено державній науково-виробничій корпорації «Київський інститут автоматики» (далі - ДНВК «Київський інститут автоматики», позивач) у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовною заявою до державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Руденка Юрія Олексійовича (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію вказаної ухвали суду, позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто на адресу ДНВК «Київський інститут автоматики», про що свідчать відповідні записи на оригіналі судового рішення, на копії супровідного листа від 11 лютого 2013 року, а також - повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ДНВК «Київський інститут автоматики» задоволено, скасовано зазначене рішення суду першої інстанцій, а справу (матеріал №826/1606/13-а) направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
28 жовтня 2013 року матеріал №826/1606/13-а (за вх.№16973/13) передано для продовження розгляду.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, досліджуючи позовну заяву та додані до неї документи, з метою вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим цим Кодексом.
У статтях 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначені форма, зміст та вимоги до позовної заяви.
Як вбачається з наявних матеріалів, копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду надіслана позивачу 17 жовтня 2013 року, про що свідчить лист вказаного суду, складений за підписом судді Хрімлі О.Г.
Водночас, після ухвалення судом апеляційної інстанції та одержання позивачем зазначеного судового рішення ДНВК «Київський інститут автоматики» не надіслано до суду першої інстанції документів на виконання вимог процесуального законодавства.
Отже, на час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі за вказаним позовом ДНВК «Київський інститут автоматики» встановлено, що до матеріалу не додано документів, повернутих позивачу на виконання вимог ухвали суду від 11 лютого 2013 року.
Крім того, частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Так, у частині 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника (частина 5).
Згідно з частинами 3, 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Частиною 2 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
Разом з тим, даний позов підписаний ОСОБА_1. як в.о. генерального директора ДНВК «Київський інститут автоматики».
Водночас, матеріал не містить належним чином завіреної копії документу з інформацією про в.о. генерального директора ДНВК «Київський інститут автоматики», а також - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України щодо позивача станом на час звернення до суду з даною заявою, необхідних для підтвердження обставин щодо наявності у ОСОБА_1. повноважень на підписання позовної заяви від імені даної корпорації як його в.о. генерального директора і наявності державної реєстрації позивача у відповідний період (тобто - на час подання позову).
Крім того, підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року судом апеляційної інстанції було встановлення наступної обставини: «…вбачається, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Руденком Юрієм Олексійовичем накладено арешт на кошти боржника у зведеному виконавчому провадженні, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами…» (ухвала суду від 10 жовтня 2013 року).
Разом з тим, з наявних матеріалів як під час звернення до суду першої інстанції з даним позовом, так і під час оскарження до суду апеляційної інстанції судової ухвали від 11 лютого 2013 року, не вбачається, що арешт коштів боржника здійснювався за постановою у зведеному виконавчому провадженні. Про дану обставину не зазначено позивачем і у заяві вих.№0101/18 від 06 лютого 2013 року. Наявна світлокопія постанови №22/11 від 29 червня 2011 року про арешт коштів боржника та світлокопія постанови №1702/11 від 06 жовтня 2011 року (надана позивачем як додаток до апеляційної скарги) в Київському апеляційному адміністративному суді) також не є доказами вказаної обставини
Крім того, у статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ (в редакції, чинній на момент звернення до суду з даним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позову немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, позивачем не надано доказу, який би свідчив про сплату судового збору або про наявність пільг щодо його сплати, що підтверджується актом №47 від 11 лютого 2013 року про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи, складеного працівниками відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва, наявному в матеріалі №826/1606/13-а.
Крім того, у частині 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншим законом.
Стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, за якою позовна заява подається до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів (частина 2).
З наявного матеріалу вбачається, що ДНВК «Київський інститут автоматики» просить суд визнати протиправним та зобов'язати відповідача зняти арешт зі спеціального рахунку позивача. В обґрунтування позову ДНВК «Київський інститут автоматики» як доказ надано копію постанови №22/11 від 29 червня 2011 року про арешт коштів боржника.
Водночас, до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся лише 06 лютого 2013 року, про що свідчить відтиск штемпелю відповідного поштового відділення на конверті, в якому надійшов матеріал.
З вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.
Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Водночас, ДНВК «Київський інститут автоматики» не навела доводів, з яких би вбачалось, що останньою дотримано встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду, а також - не надала письмових доказів на підтвердження відповідних обставин.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Проте, ДНВК «Київський інститут автоматики» визначило відповідачем державного виконавця відповідного відділу державної виконавчої служби, що суперечить пункту 3 частини 1 статті 106 та статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Врахувавши скасування судового рішення від 11 лютого 2013 року встановлене є недоліками заявленого позову, які підлягають усуненню у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, зазначені вище недоліки є підставою для залишення даної позовної заяви без руху з наданням п'ятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали суду для їх усунення шляхом подання до відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва (01601 м. Київ, вул. К.Каменєва, 8, корпус 1, блок «Б»):
- позовної заяви, приведеної у відповідність статтям 105, 106, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, в частинах: визначення відповідача за даної заявою, обґрунтування обставин накладення арешту на кошти боржника у зведеному виконавчому провадженні та дотримання встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду, і доказів на підтвердження відповідних обставин (з копіями для надіслання відповідачу);
- належним чином завіреної копії документу, який містить інформацію про зайняття ОСОБА_1. посади в.о. генерального директора корпорації;
- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України щодо позивача станом на час звернення до суду;
- доказів, які б свідчили про сплату судового збору або про наявність пільг щодо його сплати.
Керуючись статями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
Залишити без руху позовну заяву державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» до державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Руденка Юрія Олексійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - встановивши п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали суду.
Попередити державну науково-виробничу корпорацію «Київський інститут автоматики» про наслідки недотримання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали суду направити на адресу державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики».
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька