25 жовтня 2013 року 810/5208/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМП Спорт» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
26 вересня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМП Спорт» (ТОВ «ІМП Спорт», товариство) із позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2013 року №0000712203, №0000722203.
Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів не відповідають дійсності і товарності операцій, звертали увагу на відсутність у посадових осіб ДПІ права визнавати угоди нікчемними; вказували, що виконання умов договорів, а також правомірність включення до складу податкового кредиту та валових витрат сум у зв'язку із придбанням товарів, робіт, послуг повністю підтверджується необхідними первинними документами та податковими накладними. Наголошували, що платник податку не повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.
Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, у яких наголошував, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ІМП Спорт» здійснювало правочини без мети настання реальних наслідків, а первинні бухгалтерські і податкові документи лише формально оформлювали відповідні операції. Вказані порушення виявлені у ході перевірки та належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань із податку на додану вартість та податку на прибуток.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.
Як вбачається з Акта №503/2203/35584209 від 5 квітня 2013 року, у період з 1 квітня по 3 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІМП Спорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства та правильності нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) по взаємовідносинах з ТОВ «Едветайзинг-Експерт» за серпень, вересень 2011 року, з ТОВ «Бері.Мор» (попередня назва ТОВ «Асторія Груп») за вересень 2011 року, ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» за грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року.
За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, відповідачем порушено вимоги п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіна від 24.05.1995 №88, п.1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 31165 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податок на додану вартість на 46083 грн.
Такі висновки обумовлені твердженнями про те, що правочини між ТОВ «ІМП Спорт» із ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» та ТОВ «Асторія Груп» не спричинили реального настання юридичних наслідків.
На підставі Акта перевірки 19 квітня 2013 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000722203 та визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем - 46083 грн. і штрафні санкції - 11521 грн., №0000712203 із визначенням грошового зобов'язання за основним платежем 31865 грн. і штрафних санкцій у сумі 7791 грн. по податку на прибуток.
Так, зі змісту Акта вбачається, що приводом для перевірки та підставою для твердження про нікчемність угод є опосередковані дані, зокрема акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.09.2012 року №4020/22-4/37567248 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 30.06.2012, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.04.2012 №715/22-03/37505972 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОРІЯ ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2011 по 31.10.2011. Зокрема, вказано, що в провадженні СВ ДПІ в Оболонському районі міста Києва знаходиться кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва при створенні деяких підприємств, у тому числі і ТОВ «Компанія Алексус ЛТД»; зазначено, що за наслідками почеркознавчого дослідження встановлено, що ймовірно первинні документи та податкова звітність ТОВ «Асторія Груп» підписані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМП Спорт» є юридичною особою, зареєстроване Васильківською районною державною адміністрацією Київської області (т.1 а.с.16), перебуває на податковому обліку у Васильківській ДПІ. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.
Основними видами його діяльності є: неспеціалізована оптова торгівля; виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інша діяльність у сфері спорту; ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (т.1 а.с.17).
У ході судового розгляду встановлено, що у травні 2011 року між позивачем та ТОВ «Асторія Груп» укладено договір №11 від 17 травня 2011 року (т.1 а.с.80), за яким замовник (ТОВ «ІМП Спорт») доручає, а виконавець (ТОВ «Асторія Груп») здійснює передпродажну підготовку товару (ремонт, підфарбування, наклеювання штрих-кодів та іншого маркування, пакування в кульки та чохли, пакетування тощо). Передпродажна підготовка товару здійснюється виконавцем на складі замовника. На підтвердження виконання умов договору підприємством надано належним чином засвідчені копії таких документів:
- акт приймання виконаних робіт від 30 вересня 2011 року (т.1 а.с.81);
- податкова накладна №39017 від 30 вересня 2011 року у сумі 84000 грн. (ПДВ 14000 грн. т.1 а.с.82).
19 серпня 2011 року між ТОВ «ІМП Спорт» та ТОВ «Асторія Груп» укладено договір №25, згідно якого постачальник (ТОВ «Асторія Груп») поставляє товар, найменування, кількість і ціна якого вказані в видаткових накладних, а покупець (ТОВ «ІМП Спорт») приймає і оплачує його. Поставка товару на склад покупця забезпечується транспортом постачальника. На підтвердження отримання від такого контрагента продукції (чохлів для меблів, сумок велосипедних, накладок лижних) позивачем надано:
- видаткова накладна №90102 від 1 вересня 2011 року (т.1 а.с.86);
- прибуткова накладна №248 від 1 вересня 2011 року (т.1 а.с.150);
- податкова накладна №90107 від 1 вересня 2011 року у сумі 19902 грн. (ПДВ 3317грн. т.1 а.с.87).
Також представником товариства «ІМП Спорт» подано завірену копію нотаріально засвідченої заяви громадянина ОСОБА_3 про те, що ТОВ «Асторія Груп» здійснювало фінансово-господарську діяльність, вело податковий та бухгалтерський облік під його керівництвом; вказано, що договори такого товариства із ТОВ «ІМП Спорт» підписувались саме заявником (т.1 а.с.89).
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» судом встановлено наступне.
12 грудня 2011 року між ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» та ТОВ «ІМП Спорт» укладено договір №1, за умовами якого замовник (ТОВ «ІМП Спорт») доручає, а виконавець (ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД») бере на себе зобов'язання самостійно та/або із залученням третіх осіб з виробництва і розсилки рекламно-інформаційних друкованих матеріалів замовника в період з 12.12.2011 по 31.12.2011 року, що включає себе наступні заходи: розробка оригінал-макета матеріалів в строк до 13.12.2011 року; передполіграфічна підготовка та тиражування матеріалів (10000 листків) до 14.12.2011 року; розповсюдження матеріалів замовника до 31.12.2011 року. Загальна вартість робіт за цим договором складає 57600 грн. Сторони підписують акт виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту повного виконання робіт за цим договором. На підтвердження виконання умов договору товариством надано засвідчені копії наступних документів:
- додаток №1 до договору №1 від 12 грудня 2012 року із зазначенням адрес по яким розповсюджено друкований матеріал (т.1 а.с.90 зв.);
- акт прийому-передачі робіт №ОУ-0000038 від 31 грудня 2011 року (т.1 а.с.91);
- податкова накладна №90 від 31 грудня 2011 року у сумі 57600 грн. (ПДВ 9600 грн., т.1 а.с.92);
- банківська виписка від 20 січня 2012 року у сумі 57600 грн. (т.1 а.с.93).
Також між тими самими сторонами 16 січня 2912 року укладено договір №16/01-12, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД») зобов'язується за завданням замовника виконати у відповідності до умов цього договору роботу, а замовник (ТОВ «ІМП Спорт») - прийняти та оплатити її. Згідно умов договору виконавець здійснює такі роботи: розробка дизайну оформлення виставочного стенду площею 10 кв.м., виготовлення елементів оформлення виставочного стенду відповідно до узгодженого із замовником дизайну; доставка елементів оформлення виставочного стенду на місце проведення виставки декору «Decor»; разовий монтаж елементів оформлення виставочного стенду; демонтаж елементів оформлення виставочного стенду. Загальна вартість робіт складає 65000 грн. Позивачем надано копії наступних документів:
- додаток №1 до договору 16/01-12 від 16 січня 2012 року (т.1 а.с.97);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000208 від 1 лютого 2012 року у сумі 48000 грн. (т.1 а.с.99);
- податкова накладна №202 від 1 лютого 2012 року у сумі 48000 (ПДВ 8000 грн., т.1 а.с.101);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000209 від 6 лютого 2012 року у сумі 17000 грн. (т.1 а.с.98);
- податкова накладна №250 від 6 лютого 2012 року у сумі 17000 (ПДВ 2833,33 грн., т.1 а.с.102);
- банківська виписка від 21 березня 2012 року (т.1 а.с.100).
25 грудня 2011 року між позивачем та ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» укладено договір №25/12, за умовами якого замовник (ТОВ «ІМП Спорт») доручає, а виконавець (ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД») здійснює передпродажну підготовку товару (ремонт меблів та санок, підкраску подряпин, наклеювання штрих-кодів, пакування в кульки та чохли тощо), а замовник зобов'язаний оплатити роботи по цьому договору (т.1 а.с.104). На засвідчення виконання договору позивачем подано копії наступних документів:
- акт приймання виконаних робіт №0000069 від 31 січня 2011 року (т.1 а.с.105);
- податкова накладна №172 від 31 січня 2012 року у сумі 50000 грн. (ПДВ 8333,33 грн., т.1 а.с.107);
- банківська виписка від 16 лютого 2012 року (т.1 а.с.106).
Товариством «ІМП Спорт» до кожного із договорів додано завірені копії реєстрів отриманих податкових накладних на підтвердження відображення у таких документах відповідних накладних.
Крім того, товариством подано зразки друкованих матеріал по договору із ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД».
Будь-якої інформації щодо порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», стану її розгляду, на вимогу ухвали суду про відкриття провадження, - податковим органом не надано.
На підтвердження придбання товару, стосовно якого здійснювалася передпродажна підготовка, та його подальшої реалізації, - товариством «ІМП Спорт» надано копії договорів та інших документів щодо їх виконання (актів, накладних, рахунків-фактур, видаткових накладних, інвойсів, податкових накладних тощо), укладених позивачем із ТОВ «Парус Експо Медіа» (т.1 а.с.151-153), ПП «Лізен» (т.1 а.с.154-155), РУПП «Ольса» (т.1 а.с.159-165), ПАТ «Спорттовари Житомира» (т.1 а.с.166-170), ТОВ «Спортек» (т.1 а.с.171-174), ТОВ «Товари для спорту і туризму» (т.1 а.с.175-182), ФОП ОСОБА_5 (т.1 а.с.183-187), ТОВ «Практікер Україна» (т.1 а.с.188-193), ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (т.1 а.с.194-205).
За результатами огляду таких документів, суд констатує відповідність зазначених у них товарів, тим, які були предметом договорів із ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» та ТОВ «Асторія Груп».
Оригінали згаданих вище первинних документів та податкових накладних були оглянуті у судовому засіданні, відповідні їм копії залучені до матеріалів справи.
З метою підтвердження наявності офісного та складського приміщень ТОВ «ІМП Спорт» надано належним чином засвідчені копії договору №086 від 1 грудня 2013 року та акта користування нерухомим майном за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б (т.1 а.с.206-210).
Також позивачем подано картку рахунку 631 за період співпраці із ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» та ТОВ «Асторія Груп» на підтвердження відображення відповідних операцій у бухгалтерському обліку (т.1 а.с.218-226).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд констатує, що в силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.
За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).
До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.
За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто саме по собі порушення податкового законодавства контрагентом підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.
Крім того, суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.
Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на такі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
З дослідженого Акта перевірки позивача убачається, що посадові особи Інспекції відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо контрагентів позивача. При цьому, недоліків у оформленні первинних документів та податкових накладних виявлено не було.
Суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Також з'ясовано, що ТОВ «ІМП Спорт», з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісними суб'єктами господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності контрагентів, а саме: одержали копії свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість, довідок про взяття на облік платників податку, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; перевірили наявність державної реєстрації та стан ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» та ТОВ «Асторія Груп» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно (т.1 а.с.211-217).
Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт поставки товару (продукції), виконання робіт, надання послуг, використання їх у власній господарській діяльності підтверджується документально; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарських операцій.
За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність та нереальність операцій ґрунтується на припущеннях, відповідачем не доведено того, що товари контрагентами не постачались, послуги не надавалися, роботи не виконувалися, а доводи позивача про дійсність правочинів залишаються неспростовними.
Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та вважає, що у цьому випадку Інспекцією його дотримано не було.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що податковий орган не довів правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень.
За таких обставин суд резюмує необхідність задоволення позову.
Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 972,60 грн. згідно платіжного доручення №631 від 13 вересня 2012 року, доказів понесення інших судових витрат не надано.
Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 19 квітня 2013 року №0000712203.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 19 квітня 2013 року №0000722203.
Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМП Спорт» судовий збір у сумі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 жовтня 2013 р.