17 жовтня 2013 року Справа № 9104/28687/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Большакової О.О.,
суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 червня 2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області про скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області про скасування рішення від 5 травня 2010 року про застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень. Позовні вимоги мотивовані незаконністю оскарженого рішення податкового органу про нарахування штрафу, оскільки відповідач не врахував той факт, що магазин є не місцем зберігання, а місцем реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Постановою Рівненського окружного суду від 9 червня 2010 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_1/32 від 5 травня 2010 року .
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржило Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на встановлений належним чином факт порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Виходячи з вищенаведеного, просить скасувати постанову суду від 9 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що не порушувала вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача.
У судове засідання представники сторін не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, що відповідно до ст. 197 КАС України є підставою для розгляду у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 квітня 2010 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області була проведена перевірка господарської одиниці магазину в с. Ставок, вул. Шевченка, 7 Костопільського району Рівненської області , який орендований ПП ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт № НОМЕР_1/32 від 5 травня 2010 року, згідно якого перевіркою виявлено факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці зберігання, яке не внесене до Єдиного реєстру, що є порушенням вимог ч. 30 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Всього в магазині зберігалось 78 пляшок алкогольних напоїв в асортименті на загальну суму 1595, 30 грн. та тютюнові вироби на суму 476 грн..
Відповідач за результатами перевірки прийняв рішення № НОМЕР_1/0 від 5 травня 2010 року про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 3400 грн. за зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання, яке не внесене до Єдиного реєстру та зберігання тютюнових виробів, що є порушенням ч. 30 ст. 30 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного рішення про застосування щодо позивача фінансових санкцій з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.
Як вбачається із листа Державного комітету України в питань регуляторної політики та підприємництва від 30.11.2004 року № 8359 та листа Державної податкової адміністрації України від 04.02.2010 року № 1114/6/32-0615 до Єдиного реєстру має бути внесено будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, чи знаходиться воно в місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях).
Отже, місце здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині, де здійснювала торгівельну діяльність ОСОБА_1, є місцем зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в зв'язку з чим, повинно бути внесено до Єдиного державного реєстру, тому твердження відповідача про порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є правомірним.
Підтвердженням такого змісту правового регулювання є доповнення до статті 15 цього Закону частиною 36 Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI , згідно з якою суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. Тобто саме з дати набуття чинності цими змінами до Закону підприємцям дозволено не вносити місце торгівлі та зберігання до відповідного Реєстру.
А тому, враховуючи, що описані в акті перевірки події відбулися до набуття чинності Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-VI, висновки контролюючого органу про наявність порушення позивачем ч. 30 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є правильними.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Отже, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції про відсутність порушень позивачем вимог зазначеного Закону, тому рішення відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій є законним.
Враховуючи викладене, постанову суду першої інстанції слід скасувати з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області задовольнити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 червня 2010 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді В.Я. Макарик
І.В. Глушко